АФ

Навчальна дисципліна «Теорія електроприводу» викладається у двох семестрах (6, 7). Під час навчання буде розглянуто та досліджено основні тенденції та особливості розвитку сучасного електропривода транспортних засобів. Розглянуто приведення моментів і сил опору, інерційних мас і моментів інерції. Наведено механічні характеристики виробничих механізмів і електричних двигунів, побудова механічних характеристик, сталі режими, поняття статичної стійкості електричного приводу. Докладно розкриті особливості роботи електроприводу в гальмівних режимах. Досліджено регулювання швидкості обертання двигунів змінного і постійного струму протіканню і розрахунку перехідних процесів в приводах та енергетичних показників перехідних режимів. Представлені схеми вмикання двигунів для різних його режимів роботи, а також розкриті основні принципи регулювання електроприводу змінного і постійного струму. Наведено відомості щодо застосування електроприводу з двигунами спеціального призначення. Зокрема, розкриті питання електроприводу з безконтактним двигуном постійного струму, синхронним тяговим двигуном зі збудженням від постійних магнітів, асинхронним тяговим двигуном з зовнішнім ротором. Розглянуто електропривод – мотор-колесо, електропривод з кроковим двигуном, лінійні асинхронні двигуни та асинхронні двигуни із зовнішнім ротором.

Аргун Щасяна Валіковна, професор кафедри автомобільної електроніки, доцент, д.т.н.

Цей курс призначений для студентів, які вивчають дисципліну ЕЕіМПТ протягом одного семестру.  Програма вивчення навчальної дисципліни "Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка" складена відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики навчального плану підготовки бакалаврів. В результаті вивчення дисципліни студенти будуть знати: основні закони загальної електротехніки та особливості їх застосування для різного роду кіл; основні види існуючих електричних та магнітних кіл, їх ознаки та властивості; методику обчислювання основних параметрів простих електричних кіл; основні види електромеханічних і електронних приладів, їх призначення; правила безпечної роботи на електричному та електромеханічному устаткуванні. Навчаться: самостійно читати схеми простих електричних та електронних пристроїв; оцінювати основні характеристики двигунів постійного та змінного струму; вимірювати параметри електронних пристроїв; аналізувати логічні системи мікропроцесорних пристроїв.

Назаров Олександр Іванович, доцент кафедри технічної експлуатації і сервісу автомобілів, канд. техн. наук

Мета вивчення навчальної дисципліни ТМНТ є підготовка фахівців до самостійного розв’язання професійних технічних задач, що виникають у професійній діяльності спеціаліста автомобільного транспорту, зокрема, розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері автомобільного транспорту або подальшого навчання із застосуванням положень, теорій та методів фундаментальних, технічних, технологічних, інформаційних та соціально-економічних наук, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Нікітченко Ігор Миколайович, доцент, канд. техн. наук

Курс поєднує  аудиторну і дистанційну форми навчання.

Цільовою аудиторією курсу є студенти ІV курсу автомобільного факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету спеціальності 142 "Енергетичне машинобудування".

Курс розрахований на 16 навчальних тижнів.

При розробці курсу враховано стандартні компетенції, якими повинні володіти студенти після проходження курсу, а саме:

• здатність застосовувати свої знання і розуміння для визначення, формулювання і вирішення складних інженерних завдань з використанням спеціальних і загальновживаних методів.
• здатність до систематичного вивчення та аналізу науково-технічної інформації, вітчизняного і закордонного досвіду в галузі енергетичного машинобудування.
• здатність проводити аналіз конкурентних розробок та здійснювати техніко-економічне обґрунтування, організувати та виконувати наукові дослідження, пов’язані з розробленням та впровадженням інноваційних проектів і програм в галузі енергетичного машинобудування.
• здатність готувати науково-технічні публікації та звіти за результатами виконаних досліджень.