Мета вивчення навчальної  дисципліни – підготовка фахівців будівництва автомобільних доріг, мостів і транспортних тунелів, геодезії та землеустрію використовувати набуті знання з хімії у майбутній професійній діяльності.

знати: основні поняття та закони хiмiї; типи певних реакцій; закономірності хiмiчної кінетики та рівновагі; перебіг та складання рівнянь реакцій для певних перетворень; властивості розчинів електролiтiв; фізико-хімічні та електрохiмiчнi властивості металів; протікання окисно-відновних реакцій у хімічних джерелах струму; способи отримання чистих металів у промисловості; типи корозійних процесів; сучасні засоби захисту металів від корозії; основи  хімії дисперсних систем  та в’яжучих речовин.

вміти: самостійно вирішувати хімічні задачі; проводити прості експериментальні хімічні дослідження; визначати область застосування хімічних реакцій; передбачати наслідки взаємодії хімічних сполук; готувати розчини електролітів і неелектролітів; досліджувати та оцінювати основні властивості сполук неметалів і металів як складових будівельних матеріалів; застосовувати теоретичні основи хімічних процесів та експериментальні навики при вивченні спеціальних дисциплін.



The purpose of studying the discipline is to train specialists in mechanical engineering who can use the acquired knowledge of chemistry in future professional activities.



Know: basic concepts and laws of chemistry; types of certain reactions; regularities of chemical kinetics and equilibrium; the course and compilation of reaction equations for certain transformations; properties of electrolyte solutions; physicochemical and electrochemical properties of metals; the course of redox reactions in chemical current sources; methods of obtaining pure metals in industry; types of corrosion processes; modern means of protection of metals against corrosion; basics of chemistry of dispersed systems and binders.


Be able to: independently solve chemical problems; to conduct simple experimental chemical research; determine the scope of chemical reactions; to predict the consequences of the interaction of chemical compounds; prepare solutions of electrolytes and non-electrolytes; to study and evaluate the basic properties of compounds of non-metals and metals as components of building materials; apply the theoretical foundations of chemical processes and experimental skills in the study of special disciplines.

Мета вивчення навчальної  дисципліни – підготовка фахівців в галузі екології, можливість використання набутих знань у майбутній професійній діяльності.

Знати: типи іонізуючих випромінювань, джерела радіоактивності; одиниці радіоактивності і доз радіації; особливості позитивних і негативних сторін ядерної енергетики; методи захисту від радіації і методи вимірювання рівня радіоактивної забрудненості; основні форми дії іонізуючого випромінювання на живі структури різного ступеню організації; особливості протікання радіаційних синдромів і променевої хвороби людини; основні ефекти опромінювання і його віддалені наслідки; методи прискорення виведення радіонуклідів із організму; сучасні концепції і принципи екологічного нормування дії іонізуючого випромінювання; основні форми дії токсичних речовин на організм людини, критерії токсичності промислових отрут, закономірності токсичних ефектів при дії декількох шкідливих речовин, особливості вступу, транспорту, розподілу та виділення промислових отрут з організму, сучасні концепції гігієнічної регламентації та стандартизації..

Вміти: самостійно визначати ступінь радіоактивної забрудненості навколишнього середовища і величину дози опромінювання організмів, визначати ступінь біологічної небезпеки радіоактивного забруднення та їх основні джерела, користуватися медико-екологічними картами; рекомендувати методи захисту від радіоактивного забруднення; інтерпретувати криві „Доза-ефект”; оцінювати відносну біологічну ефективність випромінювання, фактор зменшення дози при дії радіозахисних засобів; визначити кількісні характеристики процесу виведення різних радіонуклідів; використовувати критерії гігієнічного нормування іонізуючих випромінювань;  використовувати основні параметри токсичності та небезпеки шкідливих речовин, а також закономірності зв’язку складу, будови та властивостей хімічних речовин з показниками токсичної дії, оцінювати ГДК шкідливих речовин у повітрі робітничої зони, використовувати графічні методи оцінки спільної дії декількох шкідливих речовин, виявляти віддалені наслідки сумісного впливу фізичних та хімічних факторів на організм людини; застосовувати теоретичні основи дисципліни та експериментальні навики при вивченні інших спеціальних дисциплін.

Мета вивчення навчальної  дисципліни – підготовка фахівців в галузі екології, можливість використання набутих знань у майбутній професійній діяльності.

Знати: типи іонізуючих випромінювань, джерела радіоактивності; одиниці радіоактивності і доз радіації; особливості позитивних і негативних сторін ядерної енергетики; методи захисту від радіації і методи вимірювання рівня радіоактивної забрудненості; основні форми дії іонізуючого випромінювання на живі структури різного ступеню організації; особливості протікання радіаційних синдромів і променевої хвороби людини; основні ефекти опромінювання і його віддалені наслідки; методи прискорення виведення радіонуклідів із організму; сучасні концепції і принципи екологічного нормування дії іонізуючого випромінювання; основні форми дії токсичних речовин на організм людини, критерії токсичності промислових отрут, закономірності токсичних ефектів при дії декількох шкідливих речовин, особливості вступу, транспорту, розподілу та виділення промислових отрут з організму, сучасні концепції гігієнічної регламентації та стандартизації..

Вмітисамостійно визначати ступінь радіоактивної забрудненості навколишнього середовища і величину дози опромінювання організмів, визначати ступінь біологічної небезпеки радіоактивного забруднення та їх основні джерела, користуватися медико-екологічними картами; рекомендувати методи захисту від радіоактивного забруднення; інтерпретувати криві „Доза-ефект”; оцінювати відносну біологічну ефективність випромінювання, фактор зменшення дози при дії радіозахисних засобів; визначити кількісні характеристики процесу виведення різних радіонуклідів; використовувати критерії гігієнічного нормування іонізуючих випромінювань;  використовувати основні параметри токсичності та небезпеки шкідливих речовин, а також закономірності зв’язку складу, будови та властивостей хімічних речовин з показниками токсичної дії, оцінювати ГДК шкідливих речовин у повітрі робітничої зони, використовувати графічні методи оцінки спільної дії декількох шкідливих речовин, виявляти віддалені наслідки сумісного впливу фізичних та хімічних факторів на організм людини; застосовувати теоретичні основи дисципліни та експериментальні навики при вивченні інших спеціальних дисциплін.


Мета вивчення навчальної  дисципліни – формування у студентів сукупності знань та навичок щодо типових підходів, методів, які необхідні для виконання професійних завдань в галузі екології людини.

знати: основні природні та антропогенні фактори, які впливають на стан здоров’я і працездатність людини. Основні джерела забруднення біосфери, їх класифікацію за ступеням небезпеки. Ступінь біологічної агресивності основних забруднювачів навколишнього середовища: фізичних, хімічних, механічних, біологічних. Закономірності міграції токсичних речовин, їх руху по ланцюгам харчування. Норми ГДК шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування. Основи гігієни. Головні положення медичної географії.

вміти: використовувати основні закономірності міграції токсичних речовин у всіх складових частинах біосфери, параметри токсичності і небезпеки шкідливих речовин і фізичних факторів для оцінки здоров’я людини. Оцінювати ГДК шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування. Виявляти віддалені наслідки впливу фізичних та хімічних факторів на здоров’я людини.

Оцінювати природні і соціально-економічні фактори з точки зору медичної географії. Складати компонентні медико-географічні карти. Здійснювати комплексні екологічні дослідження в умовах технічного хімічного забруднення з медико-географічними аспектами.



Мета вивчення навчальної  дисципліни – формування у студентів сукупності знань та навичок щодо типових підходів, методів, які необхідні для виконання професійних завдань в галузі екології людини.

знати: основні природні та антропогенні фактори, які впливають на стан здоров’я і працездатність людини. Основні джерела забруднення біосфери, їх класифікацію за ступеням небезпеки. Ступінь біологічної агресивності основних забруднювачів навколишнього середовища: фізичних, хімічних, механічних, біологічних. Закономірності міграції токсичних речовин, їх руху по ланцюгам харчування. Норми ГДК шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування. Основи гігієни. Головні положення медичної географії.

вміти: використовувати основні закономірності міграції токсичних речовин у всіх складових частинах біосфери, параметри токсичності і небезпеки шкідливих речовин і фізичних факторів для оцінки здоров’я людини. Оцінювати ГДК шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування. Виявляти віддалені наслідки впливу фізичних та хімічних факторів на здоров’я людини.

Оцінювати природні і соціально-економічні фактори з точки зору медичної географії. Складати компонентні медико-географічні карти. Здійснювати комплексні екологічні дослідження в умовах технічного хімічного забруднення з медико-географічними аспектами.



Метою вивчення дисципліни є підготовка магістрів в галузі технології виробництва будівельних та дорожньо-будівельних матеріалів і виробів, можливість використання набутих знань у майбутній професійній діяльності.

Предмет: педагогічно адаптована система понять про вимоги, щодо поводження з відходами різного складу, визначення їх цінності як сировини та основні технології утилізації різноманітних промислових відходів для виготовлення будівельних матеріалів.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є: знаходження шляхів ресурсозбереження при виробництві будівельних матеріалів на основі мінеральних в'яжучих в конкретних регіональних умовах; визначення ступеня екологічної безпеки будівельних матеріалів при використанні промислових відходів; користування нормативною базою в галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів; застосовування теоретичних основ дисципліни та експериментальних навиків при вивченні інших спеціальних дисциплін.

Передумови для вивчення освітнього компоненту:

Сучасні дорожньо-будівельні матеріали та технології їх виготовлення, Технологічні процеси та контроль якості при виробництві будівельних матеріалів.

Компетентності:

Загальні компетентності:

ЗК06. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Спеціальні (фахові) компетентності:

ФК08. Здатність інтегрувати знання з інших галузей для розв’язання складних задач у широких або мультидисциплінарних контекстах.

Результати навчання відповідно до навчальної програми:

ПРН02. Застосовувати спеціалізовані конценптуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки, а також критичне осмислення сучасних проблем в галузі будівництва та цивільної інженерії для розв1язування складних задач професійної діяльності.

ПРН07. Розробляти заходи з охорони праці та навколишнього середовища при проведенні досліджень та у виробничій діяльності.