The purpose of studying the discipline is to train specialists in mechanical engineering who can use the acquired knowledge of chemistry in future professional activities.



Know: basic concepts and laws of chemistry; types of certain reactions; regularities of chemical kinetics and equilibrium; the course and compilation of reaction equations for certain transformations; properties of electrolyte solutions; physicochemical and electrochemical properties of metals; the course of redox reactions in chemical current sources; methods of obtaining pure metals in industry; types of corrosion processes; modern means of protection of metals against corrosion; basics of chemistry of dispersed systems and binders.


Be able to: independently solve chemical problems; to conduct simple experimental chemical research; determine the scope of chemical reactions; to predict the consequences of the interaction of chemical compounds; prepare solutions of electrolytes and non-electrolytes; to study and evaluate the basic properties of compounds of non-metals and metals as components of building materials; apply the theoretical foundations of chemical processes and experimental skills in the study of special disciplines.

Мета вивчення навчальної  дисципліни – формування у студентів сукупності знань та навичок щодо типових підходів, методів, які необхідні для виконання професійних завдань в галузі екології людини.

знати: основні природні та антропогенні фактори, які впливають на стан здоров’я і працездатність людини. Основні джерела забруднення біосфери, їх класифікацію за ступеням небезпеки. Ступінь біологічної агресивності основних забруднювачів навколишнього середовища: фізичних, хімічних, механічних, біологічних. Закономірності міграції токсичних речовин, їх руху по ланцюгам харчування. Норми ГДК шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування. Основи гігієни. Головні положення медичної географії.

вміти: використовувати основні закономірності міграції токсичних речовин у всіх складових частинах біосфери, параметри токсичності і небезпеки шкідливих речовин і фізичних факторів для оцінки здоров’я людини. Оцінювати ГДК шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування. Виявляти віддалені наслідки впливу фізичних та хімічних факторів на здоров’я людини.

Оцінювати природні і соціально-економічні фактори з точки зору медичної географії. Складати компонентні медико-географічні карти. Здійснювати комплексні екологічні дослідження в умовах технічного хімічного забруднення з медико-географічними аспектами.



Мета вивчення навчальної  дисципліни – підготовка фахівців в галузі екології, можливість використання набутих знань у майбутній професійній діяльності.

Знати: типи іонізуючих випромінювань, джерела радіоактивності; одиниці радіоактивності і доз радіації; особливості позитивних і негативних сторін ядерної енергетики; методи захисту від радіації і методи вимірювання рівня радіоактивної забрудненості; основні форми дії іонізуючого випромінювання на живі структури різного ступеню організації; особливості протікання радіаційних синдромів і променевої хвороби людини; основні ефекти опромінювання і його віддалені наслідки; методи прискорення виведення радіонуклідів із організму; сучасні концепції і принципи екологічного нормування дії іонізуючого випромінювання; основні форми дії токсичних речовин на організм людини, критерії токсичності промислових отрут, закономірності токсичних ефектів при дії декількох шкідливих речовин, особливості вступу, транспорту, розподілу та виділення промислових отрут з організму, сучасні концепції гігієнічної регламентації та стандартизації..

Вміти: самостійно визначати ступінь радіоактивної забрудненості навколишнього середовища і величину дози опромінювання організмів, визначати ступінь біологічної небезпеки радіоактивного забруднення та їх основні джерела, користуватися медико-екологічними картами; рекомендувати методи захисту від радіоактивного забруднення; інтерпретувати криві „Доза-ефект”; оцінювати відносну біологічну ефективність випромінювання, фактор зменшення дози при дії радіозахисних засобів; визначити кількісні характеристики процесу виведення різних радіонуклідів; використовувати критерії гігієнічного нормування іонізуючих випромінювань;  використовувати основні параметри токсичності та небезпеки шкідливих речовин, а також закономірності зв’язку складу, будови та властивостей хімічних речовин з показниками токсичної дії, оцінювати ГДК шкідливих речовин у повітрі робітничої зони, використовувати графічні методи оцінки спільної дії декількох шкідливих речовин, виявляти віддалені наслідки сумісного впливу фізичних та хімічних факторів на організм людини; застосовувати теоретичні основи дисципліни та експериментальні навики при вивченні інших спеціальних дисциплін.

Мета вивчення навчальної  дисципліни – підготовка фахівців будівництва автомобільних доріг, мостів і транспортних тунелів, геодезії та землеустрію використовувати набуті знання з хімії у майбутній професійній діяльності.

знати: основні поняття та закони хiмiї; типи певних реакцій; закономірності хiмiчної кінетики та рівновагі; перебіг та складання рівнянь реакцій для певних перетворень; властивості розчинів електролiтiв; фізико-хімічні та електрохiмiчнi властивості металів; протікання окисно-відновних реакцій у хімічних джерелах струму; способи отримання чистих металів у промисловості; типи корозійних процесів; сучасні засоби захисту металів від корозії; основи  хімії дисперсних систем  та в’яжучих речовин.

вміти: самостійно вирішувати хімічні задачі; проводити прості експериментальні хімічні дослідження; визначати область застосування хімічних реакцій; передбачати наслідки взаємодії хімічних сполук; готувати розчини електролітів і неелектролітів; досліджувати та оцінювати основні властивості сполук неметалів і металів як складових будівельних матеріалів; застосовувати теоретичні основи хімічних процесів та експериментальні навики при вивченні спеціальних дисциплін.



Мета курсу: надання здобувачам вищої освіти спеціальності «Екологія» теоретичних основ хімії та біогеохімії; комплексу знань про фізико-хімічні властивості речовин, їх біологічне значення, необхідних екологам для вивчення подальших дисциплін за фахом, а також для використання отриманих знань у вирішенні різнопланових задач у галузі екології.

Компетентності:

Інтегральні: КІ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій та методів наук про довкілля, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

Загальні:

ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.                                                     

ЗК06. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).                             

ЗК07. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.                                         

ЗК08. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.                                 

ЗК09. Здатність працювати в команді.                                                                           

ЗК10. Навички міжособистісної взаємодії.                                                                    

ЗК11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.                   

Фахові:

ФК01. Знання та розуміння теоретичних основ екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

ФК02. Здатність до критичного осмислення основних теорій, методів та принципів природничих наук.

ФК03. Розуміння основних теоретичних положень, концепцій та принципів математичних та соціально-економічних наук.

ФК05. Здатність до оцінки впливу процесів техногенезу на стан навколишнього середовища та виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю.

ФК07. Здатність проводити екологічний моніторинг та оцінювати поточний стан навколишнього середовища.

ФК08. Здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі.

ФК09. Здатність до участі в розробці системи управління та поводження з відходами виробництва та споживання.

ФК10. Здатність до використання сучасних інформаційних ресурсів для екологічних досліджень.

 

Результати навчання:

ПР03. Розуміти основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі природничих наук, що необхідні для аналізу і прийняття рішень в сфері екології, охорони довкілля та оптимального природокористування.

ПР21. Уміти обирати оптимальні методи та інструментальні засоби для проведення досліджень, збору та обробки даних.

ПР22. Брати участь у розробці проектів і практичних рекомендацій щодо збереження довкілля.


Мета вивчення навчальної дисципліни підготовка фахівців автомобільного транспорту, галузевого машинобудування, енергетичного машинобудування, прикладної механіки, професійної освіти та використовувати набуті знання у майбутній професійній діяльності.

знати: основні поняття та закони хiмiї; типи певних реакцій; перебіг та складання рівнянь реакцій для певних перетворень; протікання окисно-відновних реакцій у хімічних джерелах струму; перебіг ланцюгової реакції при згорянні палива; властивості розчинів електролiтiв; фізико-хімічні та електрохiмiчнi властивості металів; способи отримання чистих металів у промисловості; принципи дії гальванічних елементів; типи корозійних процесів; сучасні засоби захисту металів від корозії; основні конструкційні матеріали, їх застосування у виробництві.

вміти: самостійно вирішувати хімічні задачі; проводити прості експериментальні хімічні дослідження; визначати область застосування хімічних реакцій; передбачати наслідки взаємодії хімічних сполук; застосовувати теоретичні основи хімічних процесів та експериментальні навики при вивченні спеціальних дисциплін.