Мотивація

 

Якщо ти зацікавився чимось, намагайся пізнати про предмет якомога більше, не бійся вичерпати тему. Адже чим більше ми впізнаємо, тим більше виникає питань.

А. Томилін, письменник

Можна сказати, що вже саме визначення “мотиву” представляє собою певну наукову проблему. У різних авторів це: психічне явище, наприклад, як спонукання до дії [Платонов К.К. Проблемы способностей. - М.: Педагогика. – 1972.]; усвідомлена причина вибору дій і вчинків особистості; спонукання до діяльності; предмет потреби [Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат - 1975.]; сукупність мотивів поведінки та діяльності (В.І. Ковальов); за мотивами стоять потреби [Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М.: Педагогика. - 1957.].

image002.jpg

Мотивація – це усвідомлена причина вибору дій і вчинків особистості, спонукання до діяльності, предмет потреби

На успішність навчальної діяльності впливають сила мотивації та її структура. Закон мотивації Йєркса-Додсона (не розповсюджується на пізнавальну мотивацію за О.М. Матюшкіним [Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика. - 1972. - 208 с.]) визначає: чим вища сила мотивації, тим вища результативність діяльності.

Для пізнавальної діяльності, зокрема, рівень мотивації може весь час підвищуватися.

За формою діяння можна розрізнити:

  • внутрішню мотивацію, коли діяльність сама по собі є значущою для особистості;
  • зовнішню мотивацію, певні зовнішні діяння або вплив (соціальний престиж, заробітна платня та ін.).
  • пізнавальну мотивацію – продуктивну творчу активність особистості у навчанні.

За причиною формування можна розрiзнити мотивацiю досягнення i успiху й мотивацiю побоювання неуспiху. Останнiй випадок вимагає вiд тьютора уважного дослiдження щодо тих студентiв, якiє неактивними у спiлкуваннi[Хекхаузен Хейнц Психология мотивации достижения. – СПб.: Речь, 2001].

Чим вища сила мотивації, тим вища результативність діяльностіЗа даними експериментів [Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер. - 2000.] “сильні” та “слабкі” студенти розрізняються один від одного не за рівнем інтелекту, а за мотивацією навчальної діяльності. Для перших вона є внутрішньою, а для других – в основному, зовнішньою, ситуативною.

Висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного чинника у випадку недостатньо високих спеціальних здібностей або недостатніх базових знань, умінь та навичок. І навпаки, ніякий високий рівень здібностей не може компенсувати низьку мотивацію або її відсутність. Від сили і структури мотивації значною мірою залежать і навчальна активність і успішність. Звідси формується принцип мотиваційного забезпечення навчального процесу (О.С. Гребенюк).

image005.gif

Рис. 3.3 Елементи змісту та організації діяльності, що сприятимуть мотивації

Слід мати на увазі, що керувати формуванням мотивів навчальної діяльності значно складніше, ніж формувати дії та операції її [Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.: Педагогика. - 1983.]. Треба пам’ятати про вплив на мотивацію стратегій, технологій, методів навчання, а також навчання у групі та викладача. Для планування мотивації важливо пам’ятати ефект незавершеної дії Б.В. Зейгарнік [Зейгарник Б.В. Патопсихология - М.: Изд-во Московского университета. – 1986.]: незавершені дії спонукають до діяльності і запам’ятовуються значно краще, ніж завершені.

У дистанційному навчанні, в умовах відсутності безпосереднього спілкування з викладачем, мотивацію (активізацію) діяльності слід розглядати як орієнтацію на створення мотивів успіху за допомогою спеціально запроектованих і сконструйованих засобів. При цьому треба звернути увагу окремо на присутні у навчальному процесі види діяльності: отримання теоретичної та іншої інформації, або робота з текстом; здійснення практичної діяльності з використанням отриманих знань, або діяльність; обмін знаннями і досвідом та здійснення діяльності у співробітництві, або спілкування (рис.4.3) [Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г.Дистанційне навчання у схемах. Посібник. Харків, (2001). – 64 с.].

Студента бажано стимулювати. Для цього можна сприяти формуванню внутрішньої мотивації, або використовувати зовнішню, наприклад, - технологію ARCS [Keller] (увага, доцільність, впевненість, задоволення).

Увага:Оволодійте увагою студента на початку заняття та утримуйте її протягом заняття.

Доцільність:Сповіщайте студентові про важливість заняття та яку саме практичну користь він матиме від засвоєння матеріалу.

Впевненість: Використовуйте стратегії успіху – від знайомого до незнайомого, від простого до складного. Сповіщайте про цілі заняття та забезпечуйте студентові не тільки постійну підтримку, а й Вашу співучасть у його навчальній діяльності.

Задоволення:Забезпечте відгуки на студентські роботи та дозвольте студентам використовувати все, чого вони навчилися, у реальних ситуаціях

Заохочуйте студентів використовувати свої пізнавальні навички у навчальному процесі. Метапізнавальність - це спроможність студентів оцінювати свої пізнавальні можливості і не боятися використовувати їх у навчанні. У дистанційному курсі студентам треба давати можливість розмірковувати над тим, що вони вивчають, взаємодіяти один з одним та перевіряти свої успіхи. Питання для самоперевірки та вправи з відгуками протягом заняття сприяють успіху студентів.

Моделювання реальних ситуацій з використанням прикладів з життя повинно бути частиною заняття. Перехід до реальних ситуацій може допомогти студентові поширити особисте розуміння матеріалу та представити інформацію у контексті. Кількість обробленої інформації залежитиме від кількості зрозумілої інформації, а кількість запам'ятованої інформації - від здатності до якісної обробки її у робочій пам'яті. Тому у дистанційному курсі належить використовувати методи, які дозволяють і допомагають студентам відчувати та розуміти інформацію, та стратегії, що сприяють обробці інформації на високому рівні.

Процес проектування засобів активізації навчальної діяльності полягає в розробці на основі навчального матеріалу певних заходів і засобів, що дозволяють активізувати самостійну діяльність, робити її посильною і цікавою. Тим самим забезпечується внутрішня мотивація (особистісна значущість) і творча активність (пізнавальна мотивація) у процесі навчання. Зовнішня мотивація (рейтингова оцінка знань, умінь, навичок) повинна бути усвідомленою і значущою для особистості, що зближує її з внутрішньою мотивацією і позитивно впливає на пізнавальну активність і соціальну значущість результатів навчання.

До засобів підвищення мотивації при роботі з текстом можна віднести:

  • використання (врахування) особливостей сприйняття;
  • використання системи ситуацій при вивченні понять;
  • створення системи питань та питань-відповідей (самоконтроль);
  • моделювання діалогу;
  • обговорення найбільш складних тем;
  • застосування засобів структурування і стискання тексту для збільшення одночасно його наочності і інформативності;
  • нотатки на полях;
  • альтернативи та аналогії;
  • занурення у інформаційний простір тексту, ключові слова і словосполучення;
  • асоціації;
  • висування гіпотез;
  • оформлення текстових масивів (паралельні і взаємодоповнюючі потоки), розбиття на смислові фрагменти (кванти);
  • історичні довідки і матеріали;
  • навігація по тексту з урахуванням додаткових матеріалів;
  • посилання;
  • цитати та афоризми;
  • примітки, коментарі, глосарій, який поширено на прояв понять у ситуаціях;
  • резюме;
  • тести на пошук альтернативних визначень, доповнення висловів і т. ін.
  • карта тексту – розгорнута та поетапна;
  • використання гумору.

Всi цi засоби повинні бути враховані при розробці навчального тексту з метою запобігання психологічних бар’єрів, внесення до тексту ефекту спілкування і внутрішнього діалогу, які сприяють активності сприйняття. Обговорення деяких тем, альтернативний погляд, коментарі, глосарій спрямовані на розвиток особистого погляду і наповнення особистого інформаційного простору (тезаурусу).

Щастя не у тім, щоб робити завжди те, що хочеш, а у тім, щоби завжди хотіти те, що робиш.Л. ТолстойСтруктурування тексту, використання структурно-логічних схем та інших засобів організації, створення карти тексту формує здатність до опрацьовування текстових матеріалів за допомогою інших заходів, збагачує інструментарій студента. Різноманітні додаткові матеріали, в тому числі альтернативні, історичні, посилання, асоціації та ін., спрямовуються на формування поширеного мислення студента з виявом існуючих перехресних причинно-наслідкових зв’язків, а також на надання роботі з навчальним текстом творчого спрямування і особистісного оцінювання інформації з метою її присвоєння.

Засоби підвищення мотивації при організації практичної діяльності, це:

  • орієнтовна основа діяльності з обговоренням принципів її діяння;
  • представлення системи операцій як апарату, що наданий певній практичній діяльності;
  • зразки діяльності з альтернативним розглядом можливих ситуацій використання та існування;
  • система ситуацій, що можуть зустрічатися у діяльності при використанні отриманих понять та закономірностей;
  • репродуктивна діяльність, її зразки та альтернативи;
  • структурування та моделювання діяльності, у тому числі процесу розв’язання завдань: створення алгоритмів, моделей пізнавальної діяльності, розумовий експеримент тощо;
  • завдання на пошукову діяльність;
  • завдання на здійснення засвоєної діяльності у нових умовах;
  • незавершена дія як мотив для активізації;
  • планування діяльності та визначення потрібних дій, операцій;
  • висування гіпотез і питання-підказки при розв’язанні проблемних або пошукових завдань;
  • створення системи (комплексів) розвиваючих завдань (тріади та ін.) у 3-х рівнях складності практичної діяльності;
  • створення, самостійне і кероване викладачем, алгоритмів особистої діяльності;
  • ранжування обґрунтованої оцінки діяльності (рейтинг оцінки) для створення мотивів спрямованого покращення результатів навчання;
  • обговорення результатів, аналіз причин позитивних або негативних наслідків навчання;
  • система заохочень та підтримки, бонуси;
  • навігація на діяльність (з використанням і обговоренням можливих варіантів);
  • засоби формального, структурованого або символьного запису особистісної діяльності (схеми, графи, дерева, моделі).

Засоби активізації і мотивації самостійної практичної діяльності повинні бути розроблені як при проектуванні дистанційного курсу, так і конструюватися тьютором під час керування навчальним процесом. Вони можуть бути індивідуально спрямовані на певних студентів з метою адаптації до навчальних матеріалів, або, навпаки, з метою підвищення вимог до рівня навчальної діяльності. Все це робиться для усвідомлення і присвоєння знань у процесi діяльності, щоб інтерес до навчального матеріалу не тільки не вщухав, а, навпаки, зростав.

Важко вкласти душу у справу, яка не приваблює до себе. Е. СеврусВ основі запропонованих засобів лежить ідея діяльнісного підходу до опанування навчальної інформації та для визначення і усвідомленого використовування різних рівнів обробки інформації, починаючи з копіювання (усвідомленого) та повторення зразків у різних практичних ситуаціях і закінчуючи дослідницьким та пошуковим підходом до інформації. Подані засоби повинні відкрити всі секрети для формування студентом особистої майстерні практичної діяльності з її проектуванням і створенням особистісного інструментарію для забезпечення діяльності. Тут мають стати в нагоді засоби структурування, навігації та визначення форм діяльності.

Засобами підвищення мотивації при організації спілкування та співробітництва є:

  • дискусія за темою;
  • обмірковування та висування гіпотез і пропозицій у співпраці;
  • організація діяльності у малих групах (соціальний, змістовний, психологічний напрямки);
  • створення сценаріїв (запропонування альтернативних сценаріїв);
  • попереднє обговорення і вибір теми чату;
  • обговорення у чаті;
  • система питань-підказок;
  • обговорення відкритих питань;
  • приклади і тактика проведення обмірковувань;
  • врахування закономірностей спілкування і взаємодії (обговорення у дискусії);
  • звертання до особистісних інтересів студентів;
  • додаткова інформація, в тому числі щодо особливостей спілкування як соціального і формуючого процесу;
  • інтересні факти і знання (в тому числі прикладні, досвід тощо);
  • гумор та жартівливі висловлювання;
  • засоби спілкування у інших навчальних ситуаціях (текст, діяльність);
  • взаємний контроль (в тому числі тестування) у малих групах;
  • навчання постановці (формулюванню) питань, спрямованість питань (інформаційні, кодуючі, спрямовуючі, проблемні, акцентуючі увагу, заспокійливі, сприяння спілкуванню та ін.);
  • застосування активного сприйняття та мотивації успіху;
  • моделювання можливої ситуації, використання візуалізації: “уявімо собі, що…”.

Слід пам’ятати, що спілкування взагалі є основною компонентою навчального процесу у всіх його формах. Отже для нормального функціонування навчального процесу на присутність і можливості спілкування, а також на інтерактивність всіх складових навчання слід звертати особливу увагу [WuDezhi. Predicting Learning from Asymchronous Online Discussoin. - The Journal of Asynchronous Learning Networks, V. 8, Issue 2. – 2004. p. 139-152.].

image009.gif

Висновки

Запропоновані заходи і засоби можуть і повинні використовуватися всіма учасниками навчального процесу: студентами, розробником, тьютором при проектуванні і здійсненні навчання, на кожному його кроці чи етапі. І перш за все це стосується оволодіння засобами спілкування, опанування його закономірностей, вміння застосовувати у процесі спілкування цікаву доречну інформацію, користуватися засобами діалогу та обговорення, такими як різноманітні питання та врахування особистісних інтересів співбесідника. Фрагменти або певні варіанти цих засобів можуть бути задіяні у будь-яких ситуаціях навчального процесу. І чим частіше це відбуватиметься, тим цікавішим і живим буде процес навчання, і зникатиме відчуття його дистанційності.

Last modified: Thursday, 23 November 2017, 10:48 AM