Етапи розробки завдання

Етап 1. Визначення змістовності та актуальності практичного завдання та його інтегрованість в загальну концепцію курсу

Проведіть консультації з зацікавленими сторонами для уточнення навчальних потреб студентів та окреслення найбільш важливих концептуальних основ змісту, які містять типову проблему, представляють собою цікавий парадокс, чи потребують грунтовного переосмислення.

Знайдіть відповіді на наступні запитання:

  • Які проблеми з даної тематики є найбільш актуальними для студентів на даному етапі?
  • З якими специфічними ситуаціями, чи проблеми потенційний студент стикається в процесі своєї діяльності?
  • Якими, на Вашу думку, можуть бути майбутні потреби слухача?

Етап 2. Визначення навчальних цілей практичного завдання та їх взаємопов’язаність з метою та навчальними цілями теми

Ідентифікуйте за наданим списком, які саме навчальні цілі переслідуватиме Ваше практичне завдання:

  • Інформування щодо концептуальних засад;
  • Отримання грунтовних знань;
  • Зміна відношення та ціннісних орієнтацій;
  • Розвиток вмінь та навичок (критичного мислення, аналітичного обґрунтування, пошуку рішень, міжособистісного спілкування).

Сформуйте відповіді на наступні запитання:

  • Чого повинні навчитись студенти після виконання практичного завдання?
  • Які знання та вміння набудуть студенти після виконання практичного завдання?
  • Як це узгоджується з визначеними  Вами навчальними цілями в межах даної теми?

Етап 3. Врахування обмежень середовища в якому відбуватиметься навчальний процес

Знайдіть відповіді на наступні запитання:

  • В якому режимі/середовищі відбуватиметься опрацювання даного завдання (аудиторія, малі групи, самостійне вивчення, і т.д.)?
  • Які часові обмеження накладаються на студента?
  • Яким обладнанням користуватиметься студент?
  • Які основні та додаткові навчальні ресурси будуть в розпорядженні студента?

Етап 4. Вибір активного методу навчання

Здійсніть перегляд відомих Вам активних, чи проблемних методик навчання та виберіть ту з них, яка на Вашу думку найбільш повно відповідає визначеним навчальним цілям та враховує особливості навчального середовища.

Знайдіть відповіді на наступні запитання:

Який тип начальних цілей домінуватиме у Вашому завданні:

  • навики обробки інформації та набуття знань;
  • формування цінностей;
  • формування практичних вмінь?

На стимуляцію яких саме діяльнісних функцій спрямоване Ваше завдання

  • сприйняття;
  • увага;
  • пам’ять;
  • критичне мислення;
  • уява;
  • пошук розв’язку?

В якому навчальному середовищі застосовуватиметься Ваше завдання?

Етап 5. Розробка приблизного опису практичного завдання та визначення часових рамок

Поєднайте основні концепції та етапи Вашого завдання (які віддзеркалюють навчальні цілі) в логічний ланцюжок.

Здійсніть приблизну оцінку необхідних затрат часу студентом на кожному з етапів.

Підберіть основні джерела та вхідні дані (при необхідності) на яких базуватиметься Ваше завдання.

Перегляньте окремі етапи опрацювання Вашого завдання, щоб впевнитись, що воно є достатньо різноманітним та охоплює окреслені Вами навчальні цілі. Проведіть необхідні корекції.

Ще раз перегляньте Ваше завдання, щоб впевнитись, що його різні частини пов’язані в завершену логічну концепцію. 

Етап 6. Детальне опрацювання опису практичного завдання та методичних рекомендацій викладача

Розробіть детальний відповідно структурований опис завдання, додаючи методичні рекомендації для студента щодо його виконання.

Підготуйте методичні рекомендації для тьютора, чи викладача щодо використання даного завдання

Вступ до кожного завдання має бути коротким, актуальним, змістовним, підкреслювати мету завдання, певні особливості діяльності і спрямовувати на її активне формування.

Організаційні форми виконання і послідовність етапів діяльності залежать від змісту завдання і мети його опрацювання:

  • аналіз процесу прийняття рішення або створення документу потребує критичного розгляду кожного етапу даної діяльності з урахуванням умов її здійснення, впливу історичних факторів, можливих негативних чинників, що запобігають позитивним результатам і т.ін;
  • порівняння документів, які мають розбіг у часі з метою визначення найбільш доцільних напрямів діяльності, оцінити працездатність певних положень представлених документів згідно з певним часовим періодом їх застосування;
  • прогнозування найближчих позитивних і негативних змін у розвитку окремої галузі (наприклад, сільське господарство) з метою підготовки завчасного забезпечення корисних розробок і пропозицій щодо можливого розвитку даної галузі.

Самостійне оцінювання якості практичної діяльності повинно враховувати розуміння опрацьованого теоретичного матеріалу, розкривати, чи усі види діяльності для виконання практичного завдання сформовані та у який спосіб їх можна використати у самостійній діяльності. Для самооцінки можуть бути використані питання як запропоновані викладачем, так і створені самостійно

Пропозиція: якщо самостійна оцінка показує, що діяльність не сформована, доречно використати передбачені у курсі навчальні вправи з метою формування подібної діяльності.

Методичний супровід призначений для модерування навчальної діяльності студента і надання своєчасної підтримки у разі виникнення негараздів. Він може мати декілька варіантів щодо застосування:

  • запобігати або передбачати негаразди на підставі аналізу найбільш поширених помилок або ускладнень у навчальній роботі;
  • підтримувати самостійну навчальну діяльність, ґрунтуючись на результатах самооцінки студентів (через питання викладача);
  • використовувати обидва попередні види супроводу: спочатку забезпечити опрацювання навчального матеріалу, підготувавши розв’язання можливих негараздів, а потім керувати у такий спосіб процесом учіння, щоб заплановані результати були якісними і корисними для професійної діяльності.

Підготувати засоби супроводу:

  • питання-підказки для малих груп з метою адаптації до діяльності;
  • перелік питань для проведення дискусій;
  • комплексні питання (характеристика проблеми) для з’ясування теми мозкового штурму;
  • питання для керівництва обговоренням;
  • узагальнюючі питання для самооцінки студентами своїх звітів (есе) та ін.

Планування зазначених вище видів методичного супроводу як окремо, так і в поєднанні, залежить від результатів вступної перевірки базових знань. Стан перевірки дозволяє планувати і передбачати виникнення додаткових питань у студента під час навчання і заздалегідь готувати варіанти відповідей або посилання на конкретні фрагменти навчального матеріалу. Це впливатиме на результати самооцінки і застосування вмінь, на гнучке оперування (варіанти, альтернативи, вибір) опрацьованим текстом.

Для забезпечення продуктивного опанування наданої інформації бажано ознайомити студентів з корисною організацією послідовності цього процесу (розробити алгоритм):

  • проглянути текст з метою його вибіркового кодування (визначити знайоме і незнайоме);
  • пригадати головні чи основні характеристики знайомої інформації з метою подальшого її використання при виконанні практичного завдання;
  • проаналізувати незнайомі поняття і фрагменти з метою пошуку додаткової інформації для їх розуміння і подальшого застосування у виконанні практичного завдання;
  • створити для себе характеристики (у вигляді схем, таблиць, систематизованого списку і т.ін.) незнайомих понять та фрагментів із доданням знайденого матеріалу для формування самостійної діяльності на їх підставі і подальшого використання на практиці.

Поради щодо планування (створення графіку згідно із складністю виконання окремих етапів) виконання практичних завдань у комплексі з навчальним посібником студента та електронною бібліотекою. Певні етапи потрібно спрощувати у разі виникнення великих часових меж виконання завдання.

Визначення напрямків підготовки слухачів до практичної роботи:

  • пошук інформації;
  • вхідні тести (пропонуються для перевірки готовності до успішного виконання практичного заняття або наявності базових знань);
  • відповіді на питання викладача.

Last modified: Tuesday, 29 August 2017, 4:11 PM