Характеристики групи

Кожна група має зовнішню структуру керування, що створюється на час роботи групи тренером чи самою групою. Крім цього група може мати внутрішню систему керування (неформальну), що є важливим соціальним аспектом. При розбіжності систем керування можуть виникати проблеми, що заважають роботі групи. Тому зрозуміло, що в кращих умовах є мала група, де, як правило, структури збігаються, що сприяє появі синергетичного ефекту.

Кожна група визначає свої норми поведінки, що означає, яку саме систему завантаження членів групи прийнято, як члени групи відносяться друг до друга, який стиль спілкування прийнятий у групі.

У процесі роботи над виконанням завдання групі доводиться приймати різні рішення – планування робіт, як виконувати їх, що робити після їхнього виконання. При цьому в групі може формуватися альтернативна система прийняття рішень.

Таким чином, основний груповий процес – це створення продукту. При цьому необхідно враховувати:

  • Соціальні умови;
  • Ролі;
  • Конформізм, групове мислення і відчуття;
  • Конфлікти.

Група формує середовище, що впливає на кожного учасника групи. Соціальний клімат у такому середовищі, створений членами групи, буде впливати на роботу кожного учасника. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним, та залежати від базової підготовки кожного члена, якості наданої інформації та організації зворотного зв'язку. У складі групи особистість виконує роботу краще і якісніше, якщо:

  • Вона має необхідні базові знання й уміння для виконання роботи;
  • Усталений зворотний зв'язок, що говорить кожному учаснику про досягнення групи;
  • Планування роботи дає можливість кожному учаснику групи бачити результат їхньої роботи у кінцевому продукті.

Ці умови можуть створити синергетичний ефект у групі.

Роль – це поводження члена групи стосовно своїх колег і членів інших груп. У групі можуть бути різні ролі, що залежать від розв'язуваної задачі (орієнтовані на завдання) і колективу (соціальні). У першому випадку в групі є лідер, секретар, розраховувач і т.д. у залежності від типу розв'язуваної задачі. До соціальних ролей можна віднести – утішник, жертовник, гасій конфліктів. Виконання всіх цих ролей не повинно бути примусовим ані щодо їх виконавців, ані щодо тих, до кого спрямована діяльність виконавців. Призначення ролей – активізувати спільну діяльність групи і кожного учасника, а також сприяти створенню позитивного психологічного клімату у групі.

Учасники групи при спільній розробці продукту виконують ті ролі, що потрібні для виконання поставленої мети – створення продукту. Якщо за деякими причинами це неможливо, робота і соціальний порядок у групі будуть порушені.

Вагомість кожної ролі різна. Найбільш важливу роль грає особа, що відповідальна за якість результату. Інші ролі можуть теж сильно впливати на кінцевий результат, але не бути такими відповідальними за якість, бо вони створюють умови діяльності, але не саму діяльність.

Призначення ролі може визначатися тренером, або учасниками групи згідно з потрібною діяльністю групи. Вибір особистістю тієї чи іншої ролі є складним процесом і може створювати якийсь час проблеми у групі. Особливо, якщо цей процес цілком переданий макрогрупі, де на кожну роль може претендувати декілька людей. У цьому випадку, найбільш простий розподіл ролей здійснюється в малій групі, де одному учаснику доводиться виконувати декілька ролей і немає умов для появи лідера.

Як зазначалося вище, у групі будуть формуватися певні норми поведінки (етикет), деякі з них надаються тренером у вигляді інструкцій. Норми регулюють роботу групи, а учасники групи постійно працюють над їх адаптацією до нових умов.

Норми можуть продукувати деякі наслідки, яких не було в намірах. Норми можуть говорити, що вірність групі – це життєво важливо. Це положення в деяких випадках може бути тлумачене як необхідність мати в групі тільки одну думку.

Вибір маршрутів, можливість експериментувати і думати – це норма будь-якої групи. Використовуючи всі можливі дані створеного середовища, учасники групи обирають певну галузь, яка осмислюється ними з використанням міркування і розуміння на базі реального світу.

Робота групи визначається роботою кожного учасника групи, тому узгоджувальна поведінка може привести до того, що з розгляду буде виключена інформація, необхідна групі для критичного осмислення досліджуваного процесу. Як результат – у хід будуть пущені фантазії, неперевірена інформація. У цьому випадку починають працювати стереотипи. Задача тренера – організувати роботу групи в такий спосіб, щоб запобігти таким процесам.

У процесі роботи групи можуть виникати виробничі і соціальні конфлікти. У реальній ситуації конфлікти, як правило, розвиваються як внутрішні (незгода з робочими пріоритетами) та можуть перетворитися на соціальні.

Конфлікт може стосуватися  всієї групи чи її  частини, іноді і тренера. Для тренера важливо розуміти який конфлікт має місце, тому що виробничий конфлікт подеколи заважає досягти цілі групи, тоді, як соціальний конфлікт може порушити навчальний процес.

 

Last modified: Friday, 26 September 2008, 3:37 PM