Способи старіння

          Процес старіння людини можна поділити принаймні на два протилежні способи: нормальне та патологічне. Нормальне, фізіологічне старіння, згідно Наталії Констянтинівни Корсакової виявляється у зниженні пам’яті та уваги, уповільненні темпу психічної діяльності, наявності труднощів при формуванні нових навичок і здійсненні операцій, які вимагають спеціальної переробки просторових характеристик інформації. Нормальну, фізіологічну старість можна поділити на пасивну і діяльну. Остання характеризується фізичною, емоційною і інтелектуальною збереженістю особистості. При патологічному, передчасному старінні до згаданих проявів додаються порушення мовлення та мислення. Воно має негативні соматичні, соціально-психологічні і економічні аспекти. Така старість, на думку українського вченого Юрія Олександровича Спасокукоцького є «результатом патологічних впливів при наявності порушених адаптаційних і компенсаторних механізмів, які характеризуються дисгармонією життєвих процесів і їхнього прояву». При нормальному, фізіологічному старінні, на відміну від патологічного послаблення фізіологічних функцій відбувається поступово, при збереженні адаптаційних і компенсаторних можливостей організму. У нейрофізіологічних параметрах психічної активності старої людини у цьому випадку переважають гальмівні процеси, тому у неї спостерігається загальна уповільненість і латентність на початкових етапах виконання дій; довільна ауторегуляція зберігається.

          Крім нормального та передчасного старіння виділяють повільне, яке характеризується повільнішим, чим у всієї популяції темпом вікових змін. Прояви цього типу старіння виявляються феноменом довголіття.

Last modified: Saturday, 7 April 2018, 11:43 PM