Механізми розвитку особистості у віці пізньої дорослості

          У старості відбуваються зміни у механізмах розвитку особистості, які, зокрема, є важливими чинниками її морально-духовного життя. Механізми психічного розвитку розглядають як сукупність взаємопов'язаних обставин внутрішнього й зовнішнього світу, що зумовлюють становлення й функціонування психічних утворень. Якщо в ранні роки життя важливими механізмами розвитку особистості є інтеріоризація (перш за все культури, знань, правил і норм того суспільства, у якому знаходиться дитина), ідентифікація з іншою людиною, групою, то в похилому віці ці механізми вже майже не мають колишнього значення. Нові знання формуються складно, їх складно поповнювати емоційними переживаннями, щоб з’явилися нові мотиви. І тому в літніх осіб погано формуються нові рольові стосунки, вони важко звикають до нових цінностей, усе звичайно порівнюють з минулим, а нове часто викликає в них негативну реакцію. У цьому віці майже неможлива й соціальна ідентифікація, а таким чином, і вибір нової соціальної або національної групи приналежності. Тому особам цього віку складно адаптуватися до нового середовища (соціального, культурного, екологічного).

          На перший погляд, у похилому віці з’являється механізм компенсації, перш за все компенсації своїх утрат – сил, здоров`я, статусу, підтримки. Але в людини віку пізньої дорослості повинен домінувати адекватний і повний вид компенсації, тобто цей механізм має функціонувати так, щоб літня людина не впадала в уявну компенсацію, перебільшуючи свої хвороби, аби привернути до себе увагу, викликати цікавість і жалість, або не відчужувалася від інших, не проявляла агресію щодо себе та інших. Тому в літньому віці необхідно розвиватися, навчатися нових видів діяльності, шукати нові хобі, за допомогою яких і розвивається повна компенсація. Такий спосіб життя, а також обдарованість є важливими чинниками, які гальмують старіння, зокрема старіння інтелектуальних функцій.

          Відсутність компенсації часто є однією з найпоширеніших причин, які зумовлюють активізацію інших, більш негативних механізмів психологічного життя – перш за все, уникнення, відчуження й агресії. Інколи відбувається домінування якогось одного з цих механізмів, який проявляється у всіх, навіть у неадекватних для нього ситуаціях. Так, у людини з’являється небажання нових контактів, навіть боязнь їх, прагнення відгородитися від усіх, у тому числі й від близьких людей, емоційна холодність. Такий відхід від спілкування часто поєднується з постійними докорами іншим та з упевненістю в тому, що літній людині чогось недодали, її недооцінили. Особи цьоговіку стають вразливими, конфліктними, прагнуть будь-що зробити по-своєму. Агресія може поєднуватись і з конформізмом, причому особливості цих сполучень різноманітні – від конформного прийняття нових правил особистого життя й агресії на рівні мікроспілкування, до використання й прийняття нових соціальних цінностей та прояву агресії щодо близьких людей. Конформізм може поєднуватися й з емпатією, коли людина похилого віку намагається привернути до себе увагу оточуючих. Найчастіше цей механізм виявляється в особистому житті й звичайно активізується в благополучних сім`ях, де встановлений достатньо тісний емоційний контакт між різними поколіннями.

          М. Л. Смульсон важливим механізмом розвитку особистості в пізньому віці вважає суб’єктно зумовлене самостійне самопроектування, адже задачі розвитку в старості визначаються й розв’язуються особистістю самостійно, вони принципово індивідуалізовані з поправкою на вік, стан здоров’я, сімейне положення й професійну зайнятість. Характер такого механізму розвитку відрізняє старість від попередніх вікових етапів, коли розвиток здійснюється в організованих соціумом умовах.

          Близької точки зору, пов’язаної з тим, що людина самостійно визначає особливості свого розвитку, дотримується К. В. Приходько, уважаючи, що джерела розвитку особистості в старості полягають у пошукові нових видів стимуляції, які сприяють підтримці соціального інтересу, збереженню відчуття власної корисності, причетності до процесів суспільного життя.

Остання зміна: субота 7 квітень 2018 11:26