Засновники науки про старість і старіння
Засновником геронтопсихології вважають американського психолога С. Холла, який у 1922 році видав монографію «Senescence, the Last Half of Life» («Старіння, остання половина життя»), де даний феномен розглядав з психологічної точки зору.
Granville Stanley HALL
Одним із фундаторів світової геронтології як окремої науки у 40 роках ХХ століття вважають Джеймса Біррена, у минулому президента Геронтологічного товариства США, автора понад 250 публікацій.
James E. BIRREN
У джерел розвитку вітчизняної геронтології є два українця. По-перше, відомий біолог українського походження Ілля Ілліч Мечников (вивчав проблеми довголіття і ввів в медичний обіг термін «геронтологія»). По-друге, патофізіолог Олександр Олександрович Богомолець. У 1938 році під його керівництвом було проведено одну з перший у світі наукових конференцій, присвячених проблемам старіння і довголіття. Під його керівництвом у СРСР було проведено перший у світі перепис довгожителів.
Варто зазначити, що в 30-40 роки в СРСР особливо активно розроблялись проблеми довголіття. Було висунуто тезу про максимальну тривалість людського життя – до 150 років і більше.