Словник


Словник до курсу. Тут ми розглянемо основні поняття і прізвища учених, які використовуються у цьому курсі

Browse the glossary using this index

Special | A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | P | Q | R | S | T | U | V | W | X | Y | Z | ALL

Page:  1  2  (Next)
  ALL

В

Вікова психологія

галузь психологічної науки, яка вивчає вікову динаміку психіки людини, закономірності етапів психічного розвитку і формування особистості протягом онтогенезу від народження до старості. Тобто вікова психологія досліджує виникнення, і розвиток психічних процесів (відчуттів, сприйняття, пам’яті, мислення, мовлення, уяви, емоцій, тощо) і властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих, зумовлені віком зміни відношень між ними; вивчає процеси становлення різних видів діяльності (гри, навчання, праці, спілкування та ін.); формування психічних якостей особистості; вікові можливості засвоєння знань; головні чинники розвитку та формування особистості. Вона зосереджує увагу на розкритті співвідношення природних чинників (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини. Вікова психологіядосліджує рушійні сили індивідуального розвитку людської психіки, закономірності переходу від попередніх періодів до наступних, від нижчих етапів до вищих, новоутворення, які свідчать про такий перехід, з’ясовує індивідуально-типологічних відмінності у психічному розвитку дітей, підлітків, молоді та дорослих, встановлює фактори, що їх визначають тощо. Розділи вікової психології: дитяча психологія (новонароджений, немовля, ранній дитячий, дошкільний); психологія молодшого школяра; психологія підлітка; психологія ранньої юності (старшокласника); психологія дорослих, зрілого віку; геронтопсихологія (психологія похилого віку).


Г

Геронтологія

наука про старість та старіння, яка вивчає процеси старіння з загальнобіологічних позицій, а також досліджує вплив старіння на людину і суспільство.


Геронтопсихологія

розділ геронтології та вікової психології, який вивчає особливості психіки та поведінки осіб віку пізньої дорослості


Геронтофобія

форма дискримінації, що виражається в неприязні до старих осіб, нав’язливому страху, боязні спілкування з ними, боязні старості. Це окрема форма ейджизму.


Гетерохронність психічного розвитку

закономірність психічного розвитку особистості, яка полягає у різночасності, асинхронності, розбіжності фаз розвитку окремих органів та функцій, у внутрішній суперечливості соматичного, статевого і нервово-психічного розвитку людини


Д

Довгожительство

властивість особи, яка виявляється у більшій тривалості життя порівняно із середньою тривалістю життя інших представників свого виду. Особу, яка має властивість довгожительства називають довгожителем, якщо вона прожила понад 90 років. Довгожительство є вищім рівнем довголіття. Потенційна можливість довгожительства  зумовлена генетично, на думку багатьох геронтологів. Особи із такою властивістю мають певні фізіологічні, психологічні та соціальні особливості. У них оптимальний рівень функціонування більшості важливих фізіологічних систем; їм властиві широкі адаптивні можливості, що є передумовою здоров’я та життєздатності. Вікові зміни в основних фізіологічних системах довгожителів розвиваються повільно; вони є стійкими до інфекційних захворювань. У них переважно сильний та врівноважений тип вищої нервової діяльності. Їм властива стійкість до стресів У довгожителів гарна пам’ять, висока розумова і фізична активність, працездатність. Такі особи частіше є товариськими, доброзичливими, мають більший інтерес до подій та явищ оточуючого світу. Спосіб життя довгожителів розмірений, впорядкований, без значних змін; їм рідше властиві шкідливі звички


І

Інкорпозизація

специфічне вище, частіше властиве людям у старості, що виявляється в замиканні їхніх інтересів на проблемах вузького соціального простору.


Інтелект кристалізований

це тип інтелекту, який асоціюється із здібностями, які набуваються з досвідом і освітою, і включає вербальні навички, обізнаність, а також весь обсяг знань, накопичених упродовж життя. Такий інтелект включає також здатність встановлювати відносини, формулювати судження, аналізувати проблеми і використовувати засвоєні стратегії для вирішення завдань. На відміну від флюїдного, кристалізований інтелект часто поліпшується впродовж усього життя, допоки особа здатна отримувати і зберігати інформацію.


Інтелект флюїдний

тип інтелект, який забезпечує опанування нових знань та навичок, пристосування до різних ситуацій і включає здібності як запам’ятовування, індуктивне мислення, сприйняття нових зв’язків та відносин між об’єктами. Такий інтелект поступово знижується впродовж усього періоду зрілості, що особливо помітно у пізній дорослості.


К

Компенсація

механізм психічного розвитку людини віку пізньої дорослості, який полягає у спробі подолати втрати, недоліки, труднощі, пов'язані з віком. Бажаною є оптимальна і повна компенсація через розвиток і навчання новим видам діяльності, пошук нових хобі.


Криза літнього віку

нормативна криза в житті людини, пов'язана із змінами, що відбуваються у житті людини віком 55-65 років. Її суттю є оцінка цінності і смислу прожитого життя. Ця криза є досить гострою в житті людини.


М

Міжособистісне спілкування осіб віку пізньої дорослості

процес формування емоційних взаємин особи віку пізньої дорослості з окремими суб’єктами (свідомо діючими особами), які її оточують, що передбачає емоційне ставлення один до одного, взаємне соціальне пізнання, певний спосіб поведінки їх один з одним.


Мудрість

властивість людського розуму, що характеризується рівнем освоєння знань і підсвідомого досвіду і виражається в здатності доречного їх застосування в суспільстві, з урахуванням конкретної ситуації. Це когнітивна особливість людини, в основі якої лежить кристалізований культурно-обумовлений інтелект і яка пов’язана з досвідом і особистістю людини. Мудрість виявляється в експертній системі знань людини, зорієнтованій на практичну сторону життя, яка дозволяє робити зважені судження і давати корисні поради щодо життєво важливих питань. Знання, пов’язані з мудрістю дуже широкі, глибокі і збалансовані, можуть застосовуватися в особливих ситуаціях. Дії і вчинки людини, якій властива така особливість глибоко осмислені, поведінка відповідає обставинам, конкретній ситуації і власним можливостям. Мудрість набувається протягом життя, вона більше властива людям у старості. Мудра людина у цьому віці визнає відносність всіх знань, придбаних нею протягом життя в одному історичному періоді, усвідомлює безумовне значення життя перед обличчям самої смерті.


П

Продуктивність

(генеративність) 

характеризує прогресивну лінію розвитку особистості на етапі середньої дорослості. Це здатність озирнутися навколо, зацікавитися іншими людьми, стати продуктивним, що дає можливість бути щасливим та зумовлює бажання вплинути на майбутнє покоління через власних дітей, здійснити певний практичний або теоретичний внесок у розвиток суспільства.


С

Синдром спустошеного гнізда

почуття тотальної самотності та спустошеності, яке переживають батьки дорослих дітей, коли ті залишають батьківську домівку.


Смерть

остання критична подія в житті людини, яка на фізіологічному рівня є незворотнім припиненням всіх життєвих функцій.


Старіння

процес, постійні зміни, які відбуваються у зрілих, генетично представлених організмах, які існують у певних умовах середовища і просуваються у хронологічному віці. У результаті старіння настає старість.


Старіння населення

демографічна старість, зумовлена зростанням абсолютної і відносної кількості осіб похилого віку у загальній структурі населення. Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін у характері відтворення населення, народжуваності, смертності та їхнього співвідношення, а також частково міграції. Це прогресивне явище, адже його передумовою є високий рівень економічного і соціального розвитку суспільства. Але наслідком старіння населення є соціальні, економічні і міжпоколінні проблеми. Головним показником старіння населення є народжуваність. Смертність та зростання середньої тривалості життя впливають на старіння населення, але більше свідчать про соціально-економічне благополуччя країни. Для оцінки старіння населення найчастіше використовують процентне співвідношення осіб, старших певного віку (60 або 65) і населення середнього віку.


Старість

період життя людини, який починається приблизно із 60 років і триває до смерті. Характеризується, з одного боку, обмеженням життєдіяльності організму, згортанням його окремих функцій, зниженням адаптаційних можливостей, з іншого боку – появою нових функцій, механізмів, можливостей, які сприяють пристосуванню особи до нової ситуації. Старість є результатом старіння.


Х

Холл Гренвілл Стенлі

 

Г.С.Холл

(1.02.1844-24.04.1924)

відомий американський психолог, засновник геронтопсихології, автор наукової праці "Старіння, остання половина життя" ("Senescence, the Last Half of Life") (1922).



Page:  1  2  (Next)
  ALL