Довгожительство

властивість особи, яка виявляється у більшій тривалості життя порівняно із середньою тривалістю життя інших представників свого виду. Особу, яка має властивість довгожительства називають довгожителем, якщо вона прожила понад 90 років. Довгожительство є вищім рівнем довголіття. Потенційна можливість довгожительства  зумовлена генетично, на думку багатьох геронтологів. Особи із такою властивістю мають певні фізіологічні, психологічні та соціальні особливості. У них оптимальний рівень функціонування більшості важливих фізіологічних систем; їм властиві широкі адаптивні можливості, що є передумовою здоров’я та життєздатності. Вікові зміни в основних фізіологічних системах довгожителів розвиваються повільно; вони є стійкими до інфекційних захворювань. У них переважно сильний та врівноважений тип вищої нервової діяльності. Їм властива стійкість до стресів У довгожителів гарна пам’ять, висока розумова і фізична активність, працездатність. Такі особи частіше є товариськими, доброзичливими, мають більший інтерес до подій та явищ оточуючого світу. Спосіб життя довгожителів розмірений, впорядкований, без значних змін; їм рідше властиві шкідливі звички

» Словник