Теоретичний матеріал 2.1.

2.1. Передфілософія у державах Давнього Сходу

Філософія як світоглядне явище виникає в процесі такого поділу людської діяльності, коли виникає необхідність у раціональному освоєнні дійсності на найзагальнішому рівні її бачення. Хронологічно цей процес відбувається у різних регіонах неодночасно.

Перші елементи філософських уявлень виникають у Давньому Єгипті і Вавілоні в ІІІ-ІІ тисячоліттях до н.е. Тут започатковується вироблення філософських понять з постановки питання про єдність речей і цілісність світу, що,  з одного боку, було тісно пов’язане з першими кроками наук про світ (астрономія, космологія і математика), а з іншого – з міфологією. Філософія ще не виділилась в окрему форму духовного освоєння світу. Можна говорити лише про певні елементи філософських ідей, або про перед філософію в культурі давніх цивілізацій Близького Сходу.

Уявлення про єдине походження і єдину першооснову всіх речей були пов’язані з використанням води в зрошувальному землеробстві в Єгипті. Вода для єгиптян була основою вирощування врожаю, універсальним знаряддям добування засобів існування. Тому не дивно, що саме її єгиптяни розглядали як основу всіх речей.

Зразки філософування невіддільні в Давньому Єгипті від міфології і релігії. З часом у міфи вкладався вже не релігійний1 зміст, а філософський зміст, якого вони спочатку не мали. Наприклад, джерелом пізніших філософських ідей стало переосмислення міфу про бога Птаха (Пта), який був заступником архітекторів і ремісників, він ніби сповіщав їм плани побудов, сюжет і зміст творів образотворчого мистецтва. Розвиток уявлень про Птаха, привів до виникнення філософських понять про цілеспрямовану діяльність і про будову Всесвіту. Птах – вищий розум, і все існуюче перебуває у його розумі. Як плани будівників і твори мистецтва потребують втілення в матеріалі, в речовині, так і думка божественного архітектора вимагала втілення в слові.

Давньоєгипетська культура виникла приблизно в один час з культурою Вавілону. Як і єгиптяни, вавілоняни вважали, що  всі речі походять із води, що вода складає основу всього сущого. Діяльність людей на той час досягала такого розвитку, що вони піднялися до усвідомлення єдності всіх речей, до розуміння того, що все живе, все, що рухається, що виникає і зникає, має єдину основу.

Вчення про виникнення богів (“теогонія”) перетворюється у Вавілоні на вчення про походження світу (“космогонія”) і його будову (“космологія”). Небесні світила розглядаються не тільки як засіб для підрахунку часу, але й як сили, що створюють світ і постійно впливають на нього.

Не теоретична цікавість, а практичні потреби покликали до життя в Єгипті і Вавілоні першочергові заняття астрономією, арифметикою, геометрією, які вже в давнину стали невід’ємною складовою частиною уявлень людства про природу.

Стислий розгляд духовного життя в країнах Давнього Сходу свідчить, що саме тут виникає духовність, а народи цих держав вже мали своєрідні філософські ідеї і зробили свій внесок у розвиток філософської думки стародавнього світу.

Такими ж приблизно були  стартові позиції виникнення перших наївно-стихійних філософських уявлень у стародавній Індії і Китаї.

Last modified: Sunday, 30 August 2020, 7:35 PM