1.2. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами

Статтею 5 Податкового кодексу України встановлюється межа впливу норм податкового законодавства та співвідношення їх з нормами законодавчих актів, які не належать до складу податкового законодавства України. Ця стаття застосовується при вирішенні питання щодо відповідності нормативноправових актів, які регулюють відносини оподаткування з іншим законодавством (цивільне, трудове, адміністративне, кримінальне тощо).


Встановлено, що поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом України та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Податкового кодексу України.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. У статті 14 «Визначення термінів» Податкового кодексу України наведені визначення понять, які застосовуються при розкритті змісту основних положень податкових відносин, урегульованих нормами Податкового кодексу України. 

Стаття 14 охоплює велику кількість термінів, які складно розуміти як єдину систему. Сюди ввійшли поняття, які регулюються виключно податковим законодавством; мають міжгалузеве значення; мають цивільно-правову або господарсько-правову природу тощо. Значна кількість термінів або повністю дублює інше законодавство, або містить посилання на інший законодавчий акт, у розумінні якого використовується це поняття. Наприклад, стосовно деяких термінів здійснено посилання на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та міжнародні стандарти фінансової звітності. 

Статтею 13 «Усунення подвійного оподаткування» Податкового кодексу України встановлено правила оподаткування доходів, отриманих за межами України, з урахуванням укладених міжнародних договорів.

Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі та в порядку і розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень Податкового кодексу України чи міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України.

 Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом України. Для отримання права на таке зарахування платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Остання зміна: п'ятниця 16 листопад 2018 3:33