1.2. Кредитна політика як основа управління кредитною діяльністю


Одним з головних елементів ефективного управління кредитами є добре розроблена кредитна політика, що має забезпечувати ефектив­не управління портфелем позичок банку, ретельний контроль за ними і мінімізацію втрат від настання кредитних ризиків. Банки мають успіх тоді, коли ризики контрольовані і знаходяться в межах їх фінансових можливостей.

Кредитна   політика   -   це  стратегія   і   тактика   банку   щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників), тобто це сукупність  заходів банку по управлінню обсягами кредитних ресурсів, рівнем процентних   ставок і мінімізації кредитних ризиків при здійсненні кредитної діяльності.

Кредитна політика з погляду стратегії включає пріоритети, принци­пи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики -фінансовий та інший інструментарій, що використовується даним бан­ком для реалізації його цілей під час здійснення кредитних угод, пра­вил їх здійснення, регламенту організації   кредитного процесу.

Функції кредитної політики можна умовно поділити на дві групи:

•    перша група - загальні функції, що притаманні різноманітним еле­ментам банківської політики;

•    друга група - специфічні функції, які відрізняють кредитну полі­тику від інших її елементів.

До загальних функцій відносяться:

•    комерційна функція, яка означає одержання банком прибутку від проведення кредитних, розрахункових, платіжних і інших опе­рацій;

•    стимулююча;

•    контрольна.

Стимулююча функція виявляється в тому, що кредитна політика відображає об'єктивні потреби держави, банку, клієнтів, стимулює аку­муляцію тимчасово вільних коштів в банки і їхнє раціональне викорис­тання. Можливість для клієнта банку отримати додатковий доход від розміщення коштів в банк на депозит, є стимулом для клієнта утрима­тися на певний термін від поточного споживання. А можливість отри­мати в банку позичку (інколи на пільгових умовах для вкладника) має важливе значення для покриття тимчасової потреби в додаткових ко­штах. При цьому необхідність сплати банку відсотків за користування позичкою стимулює позичальника повернути заборгованість в макси­мально короткі терміни. Для банка стимулююча функція кредитної політики виявляється в тому, що банки прагнуть залучити найбільш дешеві ресурси на ринку на відносно тривалий строк і розмістити їх з максимальною вигодою (наприклад, надаючи "дорогі" позички з від­носно низьким рівнем ризику).

Контрольна функція виявляється в тому, що кредитна політика до­зволяє контролювати процес залучення та використання кредитних ресурсів банками і їхніми клієнтами з урахуванням пріоритетів кредит­ної політики конкретного банку.

Друга група - специфічні функції, які характеризують прояви сут­ності явища. З специфічних функцій кредитній політиці притаманна лише одна, але дуже важлива функція - функція оптимізації кредитно­го процесу. Зміст даної функції направлений на досягнення мети кре­дитної діяльності банку.

Кредитну політику банку слід розглядати на макро-   і мікрорівнях.

На макрорізні кредитна політика - це складова частина економічної політики держави, спрямованої на регулювання економіки країни, стри­мування інфляції, вирівнювання платіжного балансу.


Last modified: Wednesday, 16 August 2017, 7:10 PM