Січ була заснована у вигляді укріплення спочатку на островах Хорти ця, Мала Хортиця (територія Каховського водоймища), потім на о. Тома ківка (біля сучасного м. Марганець Дніпропетровської обл.), а потім не одноразово переносилася. Згодом термін Запорізька Січ поширився на все об'єднане навколо Січі українське козацтво.

Основні риси суспільного устрою Запорізької Січі й усього козацтва:

— відсутність кріпосництва;

— формальна рівність між усіма козаками (мали право користуватися землею та іншими угіддями, брати участь у радах, де вирі шувалися суспільні справи, обирати старшину і т. п.);

— Запорізька Січ була одночасно військовою організацією; кожен козак був зобов'язаний за свій рахунок нести військову службу;

— як політична організація Запорізька Січ була козацькою респуб лікою на чолі з виборною військовою радою, якою керував кошо вий отаман. В адміністративно-територіальному відношенні ЗС поділялася на паланки (округи) на чолі з полковниками. У війсь ковому відношенні військо складалося з куренів на чолі з курін ними отаманами. Усі керівні посади в республіці були виборними на загальному козацькому сході.

Роль козацтва в боротьбі проти агресії Туреччини та Кримського хан ства:

а) Запорізька Січ була південно-східним прикордонним захисним форпостом українських земель, до проникнення в які турецькі й татарські війська змушені були спочатку зіткнутись із запорізь ким козацтвом;

б) козаки і самі завдавали ударів — спускаючись по Дніпру на своїх швидкохідних великих човнах — «чайках» (20 м завдовжки, 4 м завширшки; швидкість до 15 км/год.; 20 козаків-веслярів, до 70 — бойовий екіпаж із 4-6 гарматами). У похід звичайно йшло 80-150 «чайок», вони в 1577 р. захопили на рік Молдавію, знищивши там турецькі гарнізони, неодноразово завдавали ударів по татарських гарнізонах Криму, захоплювали в Чорному морі турецькі галери і т.п.

Роль козацтва в антифеодальних повстаннях — брали активну участь із 80-90-х рр. XVI ст. як правило, їх очолюючи (краще озброєні, навчені, організовані, ніж звичайні селяни).

У результаті: розуміючи роль козацтва в захисті українських земель і намагаючись розколоти козацтво на заможних і «голоту» (особливо на випадок повстання), Річ Посполита йде на створення реєстрового козацт ва.

Реєстрове козацтво — список козаків (затверджений польським королем у 1572 р.), що користувалися особливими привілеями за службу (оде ржували плату грішми, мали своє самоврядування під керівництвом ко ронного гетьмана й були звільнені від податей і повинностей). Спочатку був створений полк із 300 реєстрових козаків, у 1590 р. реєстр був збіль шений до 1 тис. чоловік (2 полки), тоді як кількість нереєстрових козаків сягала кількох десятків тисяч.

Відповідно до реєстру 1581 року, з 532 козаків близько 400 були україн ці, 100 — білоруси, 20 — поляки, 16 — інші національності.

Козацька символіка — червоний (малиновий) прапор із зображенням на одному боці св. архангела Михаїла (білим кольором), а на другому — білого хреста; печатка — герб Запорізької Січі — зображення козака з ру шницею на плечі, із шаблею і списом, устромленим у землю поруч із коза ком; гетьманська булава — символ влади та ін.

Значення козацтва

Освоїло пустельні степові землі; охороняло південні рубежі держави; брало участь в антифеодальних виступах; поклало початок нової україн ської (козацької) державності; внесло головний вклад у звільнення України від влади Речі Посполитої під час війни середини XVII ст.
Последнее изменение: Четверг, 28 Май 2009, 12:16