Концепція М. Погодіна ( XIX ст.): слава, історія та подвиги Києва належать росіянам, оскільки великороси стали єдиною східнослов'янською нацією, що зуміла створити в новітній час свою державу. Населення Києва після його розгрому монголо-татарами в 1240 р. втікає на північ і створює Московську державу.

Концепція М. Грушевського (видатного історика України, глави Центральної Ради, першого Президента Української Народної Республіки 1917-1920 рр.): історія Київської Русі належить тільки українському народу. Київська держава, культура були створені однією народністю — україно-руською, а Володимиро-Московська держава — іншою — великоруською. Київський період перейшов не у Володимиро-Московський, а в Галицько-Волинський. Московська держава не була спадкоємицею Київської.

Радянська історіографія (Греков, Мавродін, Рибаков) стверджувала, що спадщина Київської Русі — це спільне надбання трьох народів — російського, українського та білоруського, яке полягає в тому, що на величезній території Східної Європи Київська Русь:

а) стала першою державою у східних слов'ян, що прискорило переростання останньої стадії розвитку первіснообщинного суспільства в більш прогресивне феодальне, створивши сприятливі умови для розвитку господарства (збільшилися продуктивність праці, площа земель, що засіваються, і т.д.), культури (з'явилися писемність, бібліотеки, храми і т.д.); створена база для подальшого розвитку країни (оскільки без Київської Русі не було б українського й російського феодалізму, капіталізму і т.п.);

б) зміцнила обороноздатність східнослов'янського населення, запобігши його фізичному знищенню з боку кочівників (печенігів, половців тощо);

в) сформувалася давньоруська народність (спільність території, мови, культури, психічного складу) як основа трьох братерських народів;

г) підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі міжнародні зв'язки Київської Русі (з Візантією, Римом, Польщею, Чехією, Болгарією і т. п.), шлюбні союзи київського князівського двору з королівськими династіями Західної Європи і т.п.;

ґ) поклала початок державності не тільки слов'янських, але й неслов'янських народів (угро-фінського населення Півночі та ін.);

д) стала стіною на шляху просування орд степових кочівників, послабивши їхній натиск на Візантію та країни Центральної Європи;

є) виступала східним форпостом європейського християнського світу.

Однак до кінця ХШ - початку XIV ст. назва «Київська Русь» або просто

«Русь» застосовувалася тільки до території нинішньої України. Пізніше московські царі називали себе як правителями Московської держави, так і «всія Русі». І тільки в 1713 році Петро І видав указ про перейменування Московії на Росію, а в 1721 — Російську імперію.

У результаті: Київську Русь по праву порівнюють з імперією Карла Великого в Західній Європі ( VII - VIII ст.). Київська Русь — це історія України.

Последнее изменение: Четверг, 21 Май 2009, 16:13