Одночасно з пануванням на території України скіфів та сарматів у Північному Причорномор’ї існували грецькі колонії. Це були міста – республіки: Тіра (Білгород-Дністровський), Пантікапей (Керч), Феодосія, Ольвія, Херсонес Таврійський та ін.

Причини заснування античних колоній

    З кінця VII ст. до н. е. греками (в основному вихідцями з Мілета) на Північному узбережжі Чорного моря та в гирлах річок, що впадають у Чорне море, були засновані торговельні факторії, які виросли згодом у міста:

Найбільші античні міста-колонії

    Тіра (гирло Дністра), Ольвія (гирло Південного Бугу), Пантікапей (на місці м. Керчі), Феодосія, Херсонес (на місці Севастополя) та ін.

Особливості грецької колонізації

    Найбільшою з міст-республік була Ольвія, єдиною монархією — Боспорське царство з центром у Пантікапеї , яке утворилося в V ст. до н. е.

Економіка античних міст-держав

    Економіка античних міст-держав була багатоплановою. Населення грецьких міст займалося землеробством, виноградарством, рибальством та переробкою риби, ремеслами, вело жваву торгівлю.

Економіка античних міст-колоній

    Торгівля велася у двох напрямках: із Грецією і зі скіфами (північними сусідами).

          У Грецію вивозилися: хліб, худоба, шкіра, хутро, раби та ін. З Греції ввозилися товари для жителів міст і для перепродажу скіфам: вино, маслинова олія, озброєння, тканини, мармур, предмети мистецтва та ін.

          Скіфам продавали: вино, ювелірні вироби, кераміку тощо; імпортували — худобу, хліб, хутра й рабів.

    Ремесло — досягло високого рівня і славилося виготовленням металевих виробів (дзеркал, статуеток, прикрас тощо), керамічним виробництвом (глиняні посудини, черепиця, посуд тощо), ткацтвом, ювелірним і каменерізним виробництвом та ін.

    Землеробство — вирощувалися пшениця, ячмінь, просо, виноград, яблука, груші, гранати тощо.

    Тваринництво — у господарстві утримувалися: коні, корови, вівці, свині та ін.

    Рибальство — у річках і на морі.

Політичний розвиток

Періоди розвитку античних міст-колоній

Існувало дві форми правління:

    а) міста-республіки (Ольвія, Тіра, Херсонес та ін.), в яких законодавча влада належала народним зборам. До них входили всі вільні городяни - чоловіки. Виконавча влада належала архонтам, що обиралися з рабовласницької знаті міста;

    б) монархія — Боспорське царство, що виникло в V ст. до н. е. у результаті об'єднання кількох міст на чолі з Пантікапеєм. Законодавча й виконавча влада концентрувалася в руках царя (династії Персіадів, Мітрідатів та ін.). У 107 р. до н. е. Персіад був убитий повсталими рабами під проводом Савмака, який захопив царський трон і навіть почав чеканити власну монету.

     У І ст. н. е. Грецькі міста – держави здебільшого потрапили в залежність до Римської імперії. Проіснували вони до IV – V ст. н. е. , коли внаслідок загального занепаду рабовласницької системи і під ударами сусідніх племен дедалі більше втратили своє значення і врешті занепали.

     Ідеологія — антична релігія; у містах відправляли культ того бога, в залежності від того, з якої частини Греції були переселенці (у Боспорсько-му царстві — культ Аполлона, через мілетське походження його жителів). У І тисячолітті н. е. грецькі міста-держави потрапили в залежність від Римської імперії.

Причини занепаду:

Причини занепаду античних міст

    а) з III ст. н. е. починається загальна криза античного суспільства(праця рабів стала невигідна, відбуваються натуралізація господарського життя, різке скорочення внутрішньої й зовнішньої торгівлі), що стало причиною ослаблення причорноморських держав;

   б) набіги кочівників.

    У результаті: в III ст. н. е. під натиском готів загинули Ольвія та інші міста-республіки, у IV ст. н. е. під набігами гунів — Боспорське царство.

Вплив античних міст на розвиток сусідніх народів 

Last modified: Wednesday, 20 May 2009, 5:26 PM