Першою формою людського співжиття було первісне суспільство. Початок його сягає в далекі часи, близько 3 млн. років тому, коли з’явилася людина. Вирішальну роль у житті первісних людей відігравала праця, а головне – виготовлення знарядь праці, вміння їх застосувати у щоденних тяжких умовах життя. Перехід до користування знаряддями праці став справжньою революцією в житті людиноподібних мавп. Він спричинив зміни не тільки в їхньому біологічному, але й психічному розвиткові. Усвідомлена праця, а згодом і мова остаточно вивели наших пращурів з тваринного стану і зумовили їх становлення як homo sapiens (людина розумна).

Антропологічна еріодизація історії людства

    Перша, найдовша в історії суспільно-економічна стадія охоплює епоху від виникнення людини до становлення ранньофеодальної формації. Вирішальну роль у житті первісних людей відігравала праця, у першу чергу виготовлення знарядь праці й використання їх для добування засобів до життя.

Первіснообщинному суспільству притаманні наступні риси:

  • низький рівень розвитку продуктивних сил, що обумовив майже повну залежність людини від природи;
  • безсилля людини перед природою, що привело до об'єднання людей у громади;
  • наявність общинної власності на засоби виробництва, за винятком деяких засобів особистого захисту, що належали до особистої власності;
  • зрівняльний розподіл продуктів між членами громади;
  • постійне кочове життя, обумовлене (при постійному голоді) пошуком нових, більш сприятливих місць проживання;
  • дія природного добору у взаєминах між людьми (слабкіший помирає);
  • відсутність експлуатації людини людиною, класів і держави;
  • язичницькі вірування в богів (бога Вогню, Сонця, Дощу тощо), тобто обожнювання тих сил природи, що впливали на людину.

    Про життя первісних людей ми довідуємося з археологічних розкопок. Залежно від матеріалу знарядь праці вчені розділили історію людства на кілька епох.

Періодизація історії первісного суспільства

Археологічна періодизація історії України

    І. Кам'яний вік (1 млн. років до н. е. – 3 тис. років до н. е.) — це 99 % усієї історії людства . Він ділиться на кілька етапів:

      1. Ранній палеоліт (палеоліт — давньокам’яний вік; понад 3 млн. років до н. е. — 10 тис. років до н. е.) — поява першої людини з нині вимерлих людиноподібних мавп (деревопітеків, австралопітеків та ін.), що зовні мало відрізнялися від первісної людини, але могли лише використовувати дарунки природи, тоді як первісна людина вже здатна була щось створити сама (не тільки взяти палицю, а й загострити її тощо; саме звідси Ф. Енгельс зробив висновок, що «праця створила людину»).

    Погано озброєні люди (неандертальці, синантропи та ін.) в боротьбі за своє існування могли вижити лише в теплих південних районах (стоянки в Україні — 200-150 тис. років до н. е. — печера Киїк-Коба в Криму, с. Лука-Врублевська на Дністрі, с. Амвросіївка в Донбасі, с. Королеве у Закарпатті).

Палеоліт на українських землях

      2. Пізній палеоліт (35-10 тис. років до н. е.) — поява людини сучасного фізичного типу — homo sapiens (вона була дещо вищою, менш сутулою, стопа не була плоскою тощо). Останки такого типу людини вперше були виявлені в печері Кроманьйон у Франції, тому її назвали кроманьйонцем.

    Виникають три великі раси (європеоїда, негроїдна, монголоїдна).

    На зміну першій формі існування людського суспільства — первісному стаду — приходить родова матріархальна община. Причини матріархату: жінка займала пануюче становище в суспільному виробництві (ткацтво, гончарна справа та ін.), була охоронницею вогнища, тому спорідненість і спадковість вели не за чоловічою, а за жіночою лінією. Родові громади об'єднувалися в племена, з утворенням яких складався родоплемінний первіснообщинний лад.

    Виникла язичницька релігія у вигляді 4-х основних форм:

  • «анімізм» (віра в душу, яку має будь-який живий і неживий предмет),
  •  «тотемізм» (віра в походження людини від єдиного предка — тварини або птаха),
  • «магія» (чаклунство перед полюванням),
  • «фетишизм» (віра в надприродні властивості предметів).

      3. Мезоліт (середньокам’яний вік, Х – VІ тисячоліття до н. є.) — закінчився льодовиковий період, і люди просунулися на північ, аж до Кольського півострова й Охотського моря. Вимерли великі тварини, полювання не могло вже прогодувати зрослу кількість людей, тому збільшилося значення збирання, рибальства, робляться перші спроби приручити тварин. Винайдено лук і стріли, завдяки яким дичина стала постійною їжею, а полювання — звичною справою.

Мезоліт на українських землях 

    4. Неоліт (новокам’яний вік, VII — III тисячоліття до н. є.) — перехід від власницьких форм господарювання (полювання, збирання) до виробляючих (до землеробства та скотарства, а разом з ними — до осілості). Кам’яні знаряддя досягли вершини досконалості (їх навчилися точити, свердлити, шліфувати).

Неолітична революція

        5. Енеоліт (мідно-кам’яний вік, IV — початок II тисячоліття до н. е.).

  • Перехідний етап від кам’яного віку до доби металів, період остаточного утвердження домінуючої ролі відтворюючого господарства
  • Мідні знаряддя праці поступово витісняють кам’яні, відбувається перехід від мотичного до орного землеробства з використанням тяглової сили (бика)
  • Відбувається перший великий суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Землероби вели осілий спосіб життя, будували укріплені поселення, винайшли рало; скотарі винайшли колісний транспорт, удосконалили зброю, приручили коня
  • Поширення у лісостеповій зоні України трипільської культури землеробів, у степовій — середньостогівської культури скотарських племен

    ІІ. Бронзовий вік (кінець ІІІ – ІІ тисячоліття до н. е.) —

  • поява бронзи (сплав міді та олова) – вдосконалення знарядь праці;
  • відокремлення скотарства від землеробства, поява кочового скотарства, подальший розвиток орного землеробства з використанням биків як тяглової сили (перший великий суспільний поділ праці: пастуші, скотарські племена виділялися із загального складу стародавніх племен);
  • розвиток скотарства призвів до заміни матріархату патріархатом, тобто праця чоловіків стала також домінуючою в землеробстві, металургії, обміні, суспільному житті.

    Люди навчилися добувати бронзу (сплав міді з оловом), вироби з якої мали переваги над кам'яними знаряддями праці, легше оброблялися тощо. Використання бронзи привело до подальшого розвитку продуктивних сил і викликало перший великий суспільний поділ праці — відділення скотарства від землеробства ( II тисячоліття до н. є.).

    Розвиток скотарства привів до заміни матріархату патріархатом, тому що праця чоловіків стала переважаючою в общині.

    На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), в якій родинні зв'язки змінилися спільністю території й господарського життя. Почала проявлятися майнова диференціація між родинами.

    Підвищення продуктивності землеробства та скотарства, вдосконалення знарядь праці, зростання виробництва поставили проблему робочої сили. Її джерелом стають полонені, яких обертають на рабів. Первісне суспільство вступило у період розкладу, зміцнювалась патріархальна сім’я, поглиблювалася майнова нерівність общинників, виникала приватна власність, а з нею зароджувались класи.

Зміна форм суспільної організації

    ІІІ. Залізний вік (1 тис. до н. е. – перші віки нашої ери):

  • виплавка заліза (вироблення зброї, господарських та побутових речей) – підвищення продуктивності ремесла та землеробства;
  • відокремлення ремесла від землеробства – основа обміну та торгівлі;
  • поглиблення суспільної нерівності – створення умов для експлуатації людини людиною; війни з метою пограбування та поневолення;
  • виділення племінної верхівки, посилюється її влада серед общинників;
  • початок формування етнічних спільнот людей (народів, племінних об’єднань).

Особливості розвитку суспільства кочовиків

    Використання заліза (яке твердіше від бронзи) привело до різкого піднесення продуктивних сил, людина вперше одержала можливість створювати додатковий продукт до прожиткового мінімуму. Завдяки цьому відбувся другий великий суспільний поділ праці — ремесло відокремилося від землеробства.

    Додатковий продукт став економічною передумовою появи експлуатації людини людиною, а нова залізна зброя посилила нерівність, тому що породила жорстокі війни з метою грабежу й поневолення.

Последнее изменение: Среда, 20 Май 2009, 17:31