Відео. Інфографіка

1. Хмарні технології у навчанні

Хмарні технології у навчанні

Хмарні обчислення (програмне забезпечення як послуга чи SAAS) ‑ це виконання програм, розташованих на зовнішніх серверах [e-Learning in "the Cloud" ‑ Режим доступа: http://www.bestdocresourcelisting.info/uncategorized/e-learning-in-%E2%80%9Cthe-cloud%E2%80%9D/]. Зараз їх використання стає дуже популярним навчальній практиці.

У такому підході:

  • програмне забезпечення відстежується і контролюється;
  • управління версіями програмного забезпечення спрощено;
  • небезпеки розповсюдження вірусів зводяться до мінімуму;
  • вихідні дані і отримані файли можна зберігати, управляти централізовано на серверах брандмауерів;
  • можна працювати на простих конфігураціях комп'ютерів.

У число кращих програмних продуктів [The Top 100 Tools for Learning 2011 List ‑ Режим доступа: http://c4lpt.co.uk/recommended/2011.html], які можуть бути використані у навчальному процесі, входить Твіттер (1 місце), Google Docs (3 місце), програми ведення блогів (14 місце) і проведення вебінарів (45 місце) та інші. 

Навчальні заклади повинні заохочувати ведення викладачами своїх блогів [Casper Stephen T. Why Academics Should Blog: A College of One's Own ‑ Режим доступа: http://www.dictionaryofneurology.com/2011/04/why-academics-should-blog-college-of.html]. Блогосфера сприяє відкритості ‑ це простір для обговорення, обміну інформацією та спілкування один з одним. Блог викладача [Wheeler Steve. Seven reasons teachers should blog ‑ Режим доступа: http://steve-wheeler.blogspot.com/2011/07/seven-reasons-teachers-should-blog.html] ‑ це критичний аналіз останніх публікацій, погляди на деякі проблеми, роздуми. Надалі інформація може перетворюватися в доповіді на конференціях, статті, заняття для учнів. Їх можуть бачити учні, колеги по роботі. Блоги мають можливість сказати вам, хто був на вашому сайті і прочитав сторінки вашого блогу. Написання таких блогів змушує читати блоги інших дослідників. 

Якісний дистанційний навчальний процес обов'язково передбачає спілкування ‑ асинхронне (пошта, форум) і синхронне (чат, скайп). З 2009 року почалося активне розповсюдження нового засобу спілкування ‑ вебінару. Вебінар (веб + семінар = вебінар) ‑ групова робота в Інтернеті з використанням сучасних засобів спілкування ‑ відео, флеш і чат. 

Програмне забезпечення для проведення вебінарів, як правило, дозволяє:

  • демонструвати документи в найбільш поширених форматах;
  • передавати голос і відеозображення ведучого і кількох учасників;
  • спілкуватися в чаті;
  • демонструвати відеоролики;
  • малювати графічні об'єкти і набирати текст на білій дошці;
  • здійснювати перехоплення екрану комп'ютера;
  • розміщувати файли для обміну;
  • проводити опитування слухачів. 

Вебінари можуть бути використані для проведення лекцій зі зворотним зв'язком; тематичних семінарів; захисту виконаної роботи; групової роботи, проведення опитувань; демонстрації техніки роботи на комп'ютері; тренінгів.

З порадами, як підготуватися та провести вебінар для своїх учнів, можна познайомитись у статті [Кухаренко В.М. Експеримент „Дистанційне навчання для середньої школи”. Комп'ютер у школі та сім'ї: Науково-методичний журнал. ‑ 2007. ‑ № 4. ‑ с. 21-24].

Дуже зручно в навчальному процесі використовувати сервіси Google. Це:

  • безкоштовно,
  • не вимагає підтримки,
  • захищена конфіденційність,
  • централізоване зберігання,
  • доступ в будь-який час,
  • добрі фільтри,
  • учні вже їх використовують,
  • можливе використання мобільних пристроїв. 

На базі цих сервісів можна організувати співпрацю учнів, створювати групи, вести блоги, працювати з документами, проводити опитування, створювати розклад, групувати всі події на одній сторінці.

Google почав експлуатацію API «Apps для навчальних закладів», який дозволяє освітнім закладам проводити налагодження додатків для своїх потреб та інтегрувати сторонні програмні засоби. Якщо Google не створить спеціального функціоналу для учнів, інша фірма може розробити начальні додатки, які перетворять Google Apps у віртуальну навчальну систему [Электронное обучение в облаке ‑ Режим доступа: http://hrm.ru/ehlektronnoe-obrazovanie-v-oblake].

Тwitter заснували в березні 2006 року Джек Дорсі, Біз Стоун, Євангеліє Уїльмс і Ноан Глесс. Суть Тwitter ‑ це створення потоку повідомлень до 140 символів (мікроблоги) і вибірка із загального потоку своїх повідомлень (на ім'я автора або приналежності до професійної групи). Можливе використання мобільного телефону. 

Тwitter ‑ це постійний анонс інформації в реальному часі будь-якої галузі або напряму; експертні оцінки; ефективна система налагодження контактів. Він дозволяє

  • розміщувати оголошення,
  • надавати посилання,
  • проводити опитування,
  • читати повідомлення видатних діячів науки, політики та ін..

У навчальному процесі Тwitter корисний для отримання даних, думок учнів; надання інформації, створення проблем і питань для обговорення, супроводу інформації авторитетного викладача або вченого та аналізу його діяльності. 

Технології вважаються успішними, якщо їх використання пов'язане з результатами навчання та підтримуються навчальними стратегіями (Patricia McGee, Abby Reis. BLENDED COURSE DESIGN: A SYNTHESIS OF BEST PRACTICES. Journal of Asynchronous Learning Networks, Volume 16: Issue 4, p. 7-22). Технології повинні бути досить простими для студентів, але у них повинен бути вибір самої технології для вирішення навчальних завдань. Це забезпечує студентську мобільність, доступність і потенційну самостійність навчання. Необхідно у студентів формувати звичку до нових технологій, спочатку використовуючи їх як моделі для подальшого використання. Використання технології заради технології відволікає і не мотивує студента. Мотивація знижується, коли технологія знаходиться в протиріччі з навчальними результатами.