КНИГА за темою "Основи теорії управління змінами"

2. Питання 1.2.

1.2. Сутність змін у природі та у відкритих соціально-економічних системах.

Зміни у природі відбуваються під впливом:

 

  • внутрішніх природно закладених на генетичному рівні алгоритмів розвитку; при цьому характерна циклічність, яка забезпечує кровообіг вприроді;
  • втручання людини (або інших живих істот) чи під впливом природних явищ.

 

Останнє може відбуватись в активній або пасивній формі. Активне втручання відбувається з метою удосконалення природних систем (можливі позитивні та негативні наслідки). Пасивне або ненавмисне чи несвідоме втручання також може мати позитивні і негативні наслідки.

 

Зміни у відкритих соціально-економічних системах відбуваються під впливом:

  • чинників зовнішньогосередовища;
  • чинників внутрішньогосередовища;
  • творчої активної ініціативилюдей.

 

Усі ці зміни (в природі та соціально-економічних системах) взаємопов'язані, оскільки природа є зовнішнім середовищем по відношенню до соціально- економічних систем, вона забезпечує входи в систему, соціально-економічні системи (зокрема виробництво) впливають на природу своїми виходами (результатами), а спільним для обох систем є розвиток та діяльність людини.

По відношенню до живої природи первинним поштовхом до змін і основною причиною є боротьба за виживання, що проявляється зокрема в природному відборі.

По відношенню до суспільства до недавнього часу панувала лише одна думка, що джерелом усякого руху, змін також є боротьба. Але відмінністю суспільства є той факт, що соціальна система пристосовується не лише (і не стільки) до змінних умов середовища, скільки до власних зростаючих можливостей і наслідків людської діяльності.

Прибічники синергетичного підходу до змін відзначають, що в соціальних системах відбір в традиційному розумінні відіграє роль збудника, спускового механізму процесів самоорганізації. При даному підході можна виділити суттєві відмінності синергетичного відбору (перетворення) від дарвінівської теорії біологічного відбору:

  • в соціальних системах вибір здійснюється із множини об'єктів не навколишнього фізичного простору та подій, а з середовища ін- формаційних образів (можливих структур, прогнозів, проектів…);
  • соціальні системи здійснюють відбір за допомогою нетільки конкуренції, але йкооперації;
  • в соціальному відборі альтернатив розвитку є акт рішення, який здійснюється, як правило, спеціальним селектором – організаційною структурою, відповідальною за надання системі максимальної стійкості.

 

Людину відрізняє від живої природи, зокрема від тваринного світу, здатність до стратегічного ціле покладання: її діяльність ґрунтується не на закладених природою інстинктах, а на постановці нових цілей, на розробленні завдань і способів їх досягнення.