Теорія. Технічна естетика

1. Сутність технічної естетики

Технічна естетика – наукова дисципліна, що вивчає соціальні, культурні, технічні та естетичні проблеми формування гармонічної атмосфери, яка створюється для життя і діяльності людини засобами промислового виробництва.

Складаючи теоретичну основу дизайну, технічна естетика вивчає його суспільну природу і закономірності розвитку, принципи і методи художнього конструювання, проблеми професійної творчості і майстерності художника-конструктора. Основні розділи технічної естетики – загальна теорія художнього конструювання. Загальна теорія дизайну вивчає його соціальну сутність, умови виникнення, історію, сучасний стан і перспективи розвитку,взаємозв’язок дизайну з мистецтвом, технікою і культурою в цілому, питання естетики та дисциплінарної середи; також вона формулює вимоги технічної естетики до промислової продукції, визначає методи комплексної оцінки і прогнозування техніко-естетичних показників якості промислової продукції, а також принципи формування оптимального асортименту товарів, які відповідають завданням створення гармонічного розвитку предметного світу. Теорія художнього конструювання встановлює місце художнього конструювання в загальній структурі процесу проектування, його типологічні особливості, вивчає закономірності творчого мислення художника-конструктора і визначає засоби і методи його професійної діяльності.

Суттєвою її частиною є теорія формоутворення і композиції промислових виробів. Закони формоутворення розкривають зв’язок форми виробу з його конструкцією, матеріалом, технологією виготовлення, функцією, виявляють історичні тенденції зміни форми і стилю виробу. Теорія композиції досліджує закономірності і професіональні методи створення цілісної, гармонічної форми. Основні категорії композиції: об’ємно-просторова структура, тектоніка, пластичність, засоби гармонізації. На основі аналізу проектно-конструкторської діяльності розроблюється методика художнього конструювання, яка слугує довідковим матеріалом для практичної роботи. Методика складає опис принципів і методів професіональної творчої діяльності художника-конструктора, форм представлення проектів, досвід виконання  зразкових робіт. Особливий  розділ технічної естетики  складає розробка основ художньо-конструкторської освіти: зміст і структури навчальних дисциплін, методики розвитку професіонального мислення і навиків.

Тісний зв’язок технічної естетики з соціальною практикою призводить до того, що статус цієї дисципліни виявляється досить різним в різних соціальних умовах. Сучасне  капіталістичне суспільство, з одного боку, вимушене розвивати технічну естетику і використовувати її досягнення, так як вони безпосередньо впливають на конкурентоспроможність практично всіх галузей промисловості. З іншого боку, стихійний характер буржуазної економіки ставить непосильні перешкоди на шляху послідовного і планомірного використання даних її комуністичного відношення до матеріальних, культурних і естетичних цінностях. Технічна естетика безпосередньо приймає участь у формуванні умов, при яких «художнє починання ще більше підносить працю і прикрашає побут».

Формування умов для виникнення дизайну і його теорії пов'язано  з епохою розділення  сфер техніки і мистецтва, з розпадом ремісничого і становленням промислового виробництва. При цьому предметний світ поступово втрачав єдність, стад. Одночасно усвідомлюється необхідність упорядкування і перебудови всього предметного світу на основі принципів гармонізації. Під впливом даних ідей в багатьох країнах зароджувався рух за єдність мистецтва і техніки, виникли художньо-промислові союз, сформувалися творчі групи і школи (наприклад, Німецький Веркбунд, Австрійський Веркбунд та ін.)