ЗАНЯТТЯ 4. СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

ТЕМА 4.1 СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

1. СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Судову владу України складають суди загальної юрисдик­ції та Конституційний Суд України.

В Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

Статус судової влади в Україні визначається такими норма­тивно-правовими актами: Конституція України, Закон України «Про судоустрій України і статус суддів» від 7 липня 2010 р. та Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р.

Конституційні засади (принципи) правосуддя закріплено у ст. 129 Конституції України:

законність - цей принцип є вихідним для функціонування будь-якого державного органу. Сутність цього принципу стосовно судової влади полягає у тому, що судді при від правленні правосуддя повинні діяти лише у межах та у спосіб, що визначені законодавством України. Інакше кажучи, у своїй діяльності суддя повинен керуватися лише вимогами закону;

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом означає, що рішення суду не може ґрунтуватися на дискримінації. Інакше кажучи, суд не може встановлювати будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ет нічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

2) забезпечення доведеності вини - означає, що вирок суду повинен ґрунтуватися не на припущеннях, а на незаперечних доказах. Цей принцип випливає із ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - у процесі судового розгляду справи сторони (захист та обвинувачення) мають рівні процесуальні можливості щодо збирання доказів та їх використання для пошуку істини;

4) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором - відповідно до ст. 121 Конституції України, підтримання державного обвинувачення в суді є однією з функцій прокуратури. Прокурор зобов'язаний обґрунтувати необхідність застосування кримінального законодавства до підсудного на підставі зібраних доказів;

5) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами - розгляд справ у судах відбувається відкри то, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Про ведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з до­зволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи;

6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду - усі учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення з метою виправлення судової помилки та прийняття вірного судового рішення;

7) обов'язковість рішень суду - судові рішення, що на брали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності і спеціалізації. За принципом спеціалізації виділяють господарські, адміністративні та інші суди, визначені законодавством України як спеціалізовані. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Систему судів загальної юрисдикції складають:

  1. Верховний Суд України;
  2. вищі спеціалізовані суди;
  3. апеляційні суди, Апеляційний суд України;
  4. місцеві суди.

Законом України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. було передбачене функціонування Касаційного суду

Місцеві суди. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Повноваження місцевого суду:

1) місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності;

2) місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення;

3) місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Повноваження апеляційних судів .

Апеляційні суди:

1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;

2) розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів);

3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;

4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;

5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Повноваження Верховного Суду.

Верховний Суд України:

1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуаль­ним законом;

2) переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;

3) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;

4) у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду;

5) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину;

6) надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

7) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;

8) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;

9) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах із судами інших держав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Судова система України

t

Вищі спеціалізовані суди.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України. Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Склад судових палат вищого спеціалізованого суду формується за поданням голови суду. У вищому спеціалізованому суді для вирішення організаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду, обраних до складу президії відповідно до цього Закону. Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.

Повноваження вищого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та зако­нів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Верховний Суд України.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховий Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково, кількість яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років.

У складі Верховного Суду України діють:

  1. Судова палата у цивільних справах;
  2. Судова палата у кримінальних справах;
  3. Судова палата у господарських справах;
  4. Судова палата в адміністративних справах.

У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія.

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності Верховного Суду України діє Президія Верховного Суду України. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України, законодавством України. При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада. Верховний Суд України має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань. Верховний Суд України знаходиться у місті Києві.