Проектування змісту, структурування тексту

Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії.  План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів

12. Стилі написання тексту

Стилі написання тексту

image096.gif

Ознака точного і стислого стилю полягає 
у тім, що Ви не зможете викинути 
нічого з твору без шкоди для нього.
Б Джонсон

До речі, чому людина засинає за підручником? Тому що одна з істотних складових людського життя - це емоції. Тому сприйняття інформації, як таке, без емоцій дуже швидко стомлює нервову систему, і людина засинає - спрацьовує механізм психічного захисту. Ніяке загартування не допоможе - потрібно переживати за закони фізики, як за живу людину, щоб сприймати її дійсно довго.

Як це досягається? По-перше, основою будь-якого емоційного наповнення тексту є його спрямованість, тобто для додання до тексту будь-яких емоцій, насамперед, потрібно до когось у цьому тексті звернутися. Для цього можна скористатися особистими займенниками і наказовим нахиленням дієслів. Наприклад, порівняйте два уривки:

"При виникненні необхідності анонсувати новий проект, варто заготовити ряд текстових матеріалів з описом проекту…"

"Коли ви анонсуєте новий проект, то підготуйте спочатку опис…"

Слід зауважити, що другий текст звернений безпосередньо до читача, тоді як перший більше схожий на витяг з поганого підручника. Зі спрямованим текстом уже значно нескладно працювати (і, зверніть увагу, що його легше і приємніше читати). Розглянемо декілька прикладів додавання емоційного фарбування у спрямований текст.

Презирство. Я сподіваюся, ви розумієте, що перш, ніж анонсувати що-небудь, потрібно…

Запанібратство. Отут от яка штука. Щоб потім не витрачати час, напиши усе, що знаєш, про свій сайт в окремий файл та скинь на робочий стіл.

Повага. Вам буде набагато зручніше працювати з анонсами, якщо Ви заздалегідь складете опис…

Дружелюбність. Чи не здається Вам, що куди простіше потім буде заповнювати форми, якщо вся необхідна інформація уже буде набрана в окремому текстовому файлі.

Як бачите, досить просто надати спрямованому тексту емоційне фарбування за своїм смаком, усього-на-всього, додавши відповідні розмовні слівця. Зверніть увагу, що при включенні специфічної для даного емоційного фарбування лексики необхідно перешикувати і саму пропозицію (це добре видно на прикладах), щоб не викликати дисонансу.

p03_042.gifТекст стає цікавішим, якщо супроводжується коментарями автора, а також цитатами на дану тему.

Чому в тексті бажано використовувати активне стверджувальне речення можна розглянути на прикладі методики Дж. Міллера для перевірки "психологічної реальності" механізмів трансформації у реченні. 

Є чотири речення:

      (1)      активне стверджувальне (Робітники будують будинок);
      (2)      пасивне стверджувальне (Будинок будується робітниками);
      (3)      активне негативне (Робітники не будують будинок);
      (4)      пасивне негативне (Будинок не будується робітниками).

Якщо речення (2) отримано в результаті трансформації вихідного речення (1), то усвідомлення речення (2) повинно зайняти більше часу, ніж усвідомлення речення (1), тому що людині належить провести зворотне перетворення (2) у речення (1) і лише потім усвідомити його - уже як речення (1). Етап перетворення (2) на (1) зажадає додаткових витрат часу.

Довше, ніж усвідомлення речення (1), буде йти й усвідомлення речення (3).

Але найпереконливішим доказом "за" чи "проти" у цій гіпотезі повинен стати витрачений час на осмислення речення (4). Адже це речення - результат не однієї, а двох трансформацій: перетворення активу в пасив та твердження в заперечення. Осмислення речення (4) повинно зайняти не просто більше часу проти осмислення речення (1), але повинно приблизно дорівнювати сумі часів, витрачених на осмислення речень (2) і (3), тому що людині, щоб повернутися до речення (1), належить зробити уже два перетворення: або (4)-(2)-(1), або (4)-(3)-(1):

«Попереджайте» студента про те, що Ви збираєтеся пояснити йому пізніше. (Наприклад, «Я виділяю три підходи»).

Позначайте початок і кінець ідеї (Наприклад, «Я почну з...», «Для початку...», «Підводячи підсумки»).

Виділяйте основні моменти (Наприклад, «Основна ідея в даному питанні...»).

Застосовуйте слова, що показують взаємини між різними ідеями в даній темі (Наприклад, «Однак, тому, отже…»)...

Користуйтесь вербальними вказівниками

  • “З іншого боку ..”
  • “Наступний приклад ...”
  • “Але це не єдиний спосіб ...”
  • “Зараз ми підходимо до пункту, який може вас здивувати ..”
  • “Зараз ми підійшли до дійсно складної частини...”

Зворотний зв’язок

Чи може текст мати зворотний зв’язок? На нашу думку, може. Спочатку автор тексту ставить питання, чи декілька до студента, а потім відповідає на них та робить висновки. Такий зворотний зв’язок навчає студента ставити собі питання, а потім шукати на них відповідь. Крім того, це може забезпечити повторювання тексту іншими засобами, або словами. Це робить передачу тексту більш надійною, ефективною та тривкою.

Поради щодо стилю написання

1.  Пишіть просто. Якщо Ви хочете ужити технічний термін, переконайтеся, що він необхідний (і допоможіть студентам правильно його використовувати).

2.  Пишіть коротко.

  • Чим коротше слово, тим краще.
  • Чим коротше речення, тим краще (намагайтеся не використовувати понад 20 слів у реченні).
  • Чим коротший абзац, тим краще (у середньому 65-90 слів, 5-7 рядків).
  • Чим коротший розділ, тим краще.
  • Пам’ятайте, що необхідно використовувати різноманітні стилі.

3.  Пишіть конкретно.

  • Використовуйте позитивні, а не негативні форми (Наприклад «таке трапляється часто...», а не «таке трапляється нерідко»).
  • Використовуйте активну заставу, а не пасивну.
  • Використовуйте особові, а не безособові речення (наприклад, «я вже згадував...», а не «уже згадувалося»).

4.  Використовуйте зорові (наочні) образи.

5.  При можливості використовуйте ілюстрації.

6.  Запобігайте надлишку інформації у реченні.

7.  Зберігайте еквівалентні щодо предметів паралелі.

8.  Використовуйте форми оцінювання.

9.  Використовуйте знайомі приклади.

10. Розміщуйте речення та абзаци за логічною послідовністю.

11. Використовуйте приклади та аналогії. У традиційному навчанні викладачі спонтанно вигадують приклади і аналогії, щоб представити тему для кращого розуміння студентами. Оскільки віддалені студенти та їхні викладачі не можуть користуватися цим типом взаємодії, належить включати більшу кількість вдалих прикладів та аналогій у друковані матеріали.

12. Включайте запитання. Вони у друкованому вигляді можуть стимулювати студента на активність і більш інтенсивне вивчення матеріалу. Треба використовувати питання, що більше спрямовані на розуміння, як на просте репродукування і запам’ятовування фактів, і, крім того, беруть участь у процесі навчання як розгорнуті носії інформації.

13. У дистанційному курсі обов’язково повинен бути деталізований зміст, бо він допомагатиме студенту швидко звертатися до потрібного розділу.

14. Включення словника як супроводження курсу наближає студентів до розтлумачення і розуміння  всієї нової термінології, із якою вони зустрічаються у курсі.

 

© НТУ "ХПІ", ПЛДН