Проектування змісту, структурування тексту

Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії.  План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів

10. Стилі стрийняття та мислення

Стилі стрийняття та мислення

image088.gif

Стиль – це одяг наших думок, і якими б ці думки не були вірними, якщо твій стиль необтесаний, вульгарний і грубий, це послужить їм таку ж погану службу.

Ф. Честерфилд

У зв’язку з тим, що будь-яка діяльність підключає мислення, необхідно при побудові частин тексту мати на увазі стилі сприйняття, мислення, соціальний аспект навчання, включаючи набуті та нові знання у процес формування діяльності.

Кожна сучасна людина має свій базовий словниковий запас, тобто ті слова, що їх вона використовує якнайчастіше і за допомоги яких її усвідомлення відображує світ, а мозок обробляє інформацію, що поступає ззовні. Існування цього запасу було знайдено у 1972 році Ричардом Бендером і Джоном Гріндером. Це стало основою для створення нейро-лінгвістичного програмування. Ідея використання базового словника для створення умов контакту з людиною - це один із найпростіших і діяльних способів зробити текст зрозумілим для іншої людини.

Справа в тому, що кожний з нас сприймає світ по-своєму. І якщо ми хочемо, щоб наша інформація була сприйнята правильно, ми повинні використовувати особисту “мову” співбесідника, щоб створити сприймальний контакт (бути “на спільній хвилі”)

Канали сприйняття ґрунтуються на фізичних способах сприйняття й одержання нової інформації.

До загальноприйнятих каналів сприйняття відносять зоровий, слуховий і моторний канали. Існують і інші канали сприйняття. Однак, ці канали стали найбільш прийнятими і розповсюдженими на сьогоднішній день.

Зоровий канал сприйняття (візуал) - це когнітивна здатність сприймати нову інформацію переважно за допомогою зору. Якісні ознаки нової інформації, на які реагує носій цього стилю в процесі сприйняття й обробки, це - яскравість, розмір, колір, його насиченість, сила і чистота, контрастність, фактура, форма і симетрія. У тексті візуал сприймає слова: бачити, оглядати, зображення, вигляд, дивитися, спостерігати, оглянути, помітити, споглядати, виглядати, видовище, мати.

Слуховий канал сприйняття (аудіал). Аудіали у придбанні й обробці нової інформації спираються насамперед на слух. Якісні розходження, на які вони реагують, це висота чи тон звуку, темп, голосність, ритм, тембр і резонанс. На заняттях аудіали виділяються своїм природним тяжінням до усного викладу матеріалу. Тому фільми, будь-які форми аудіоспілкування, аудіодоповіді та аудіолекції виявляються особливо корисними в процесі навчання аудіалів. У тексті вони сприймають слова: чути, слухати, гармонія, галас, дзвонять дзвони, дослухатися, дисонанс, звучати музикою, звук, лунати, чутно, чутність, бути чутним.

Моторний канал сприйняття (кінестетики). Кінестетики у придбанні нової інформації спираються на рух. Якості, найбільш важливі для них у взаємодії з новою інформацією, це - частота, тиск, тривалість дії й інтенсивність уваги. У тексті кінестетик сприймає слова: безпечний, рух, торкати, торкатися, зручний, досліджувати, швидко, обробити, опрацювати, вловити, сприйняти, відчути, тиск, відчувати, випробувати, перевірити.

17 Нещодавно моторний канал став називатися моторно-емотивним, оскільки численні дослідження довели, що кінестетики реагують не тільки на рух, але й на будь-яке вираження чуттів.

Більшість людей має первинний та вторинний канали сприйняття і тільки зовсім невелика кількість людей, виявляється, не знає переваг: усі канали сприйняття однаково гарні для них.

Труднощі в навчанні виникають у студентів із певним, яскраво вираженим каналом сприйняття, якщо він не відповідає способам і стилю викладання.

Наші шанси на успіх у будь-якій спільній праці значною мірою знижуються, якщо ми не вміємо використовувати “мову співбесідника”. Це стосується і організації спілкування під час дистанційного навчання, особливо, коли слухач працює з текстом самостійно і не має змоги зразу ж уточнити смисл написаного. Тому у тексті дистанційного курсу, а також під час супроводження курсу, викладачі готують декілька альтернативних висловлювань, які мають задовольнити слухачів із різним базовим словником. Те ж саме стосується і конструювання визначень певних понять у глосарію.

Приклади питань, що відкривають доступ до слухових відчуттів:

  • Чи можете Ви пригадати звучання...?
  • Коли Ви востаннє чули ...?
  • Коли Ви востаннє розмовляли ...?
  • Що можуть сказати колеги про ...?
  • Який звуковий супровід сприяє кращому сприйняттю для Вас?

Text Box: Інтелект – це не тільки здатність зберігати інформацію, але й уміння її знаходити. Альберт Ейнштейн Багаторічні спостерігання виявили, що майже 60% людей є візуалами, 35% – кінестетиками і тільки 1% – аудіалами. Більшості людей візуального типу потрібно бачити те, що вони вивчають, у протилежному випадку вони або не сприймуть інформацію взагалі, або рівень сприйняття знижується навпіл і навіть нижче. Для студентів-аудіалів велике значення має звукове супроводження. Кінестетикам потрібно спочатку “ухопитися” за інформацію, потім її “відчути”, а вже потім приймати рішення. Оскільки у традиційному навчанні можна часто зустріти заклики “Слухати!”, “Дивитись на дошку!”, “Бути уважним!” і т. д., всі ці настанови блокують у студента можливість розвитку його природних здібностей. Йому конче потрібно, щоб дозволили що-небудь робити!

Для успішного навчання розробники навчального тексту і фрагментів тексту мають супроводити процес навчання так званими діалогами самодопомоги, які повинні збалансувати візуальний, аудіальний та кінестетичний типи обробки інформації. Ці діалоги формуватимуть візуальний процес, але, якщо закрити очі і розслабитися, можна побачити, почути і відчути, як Ваш розум сприймає інформацію. І як Ви досягаєте успіху.

Навчання як процес буде легким і природним, якщо відкрити у собі допитливість. У візуала їй сприяють цікаві ілюстрації, схеми, діаграми, приємні для погляду. Увагу та цікавість аудіалів привертають музика, що стимулює діяльність, і незвичні звуки, що супроводжують появу будь-якої інформації. Для кінестетиків підтримка цікавості та інтересу краще за все відбувається, якщо їм запропонувати щось зробити самотужки, наприклад, побудувати схему або діаграму, а також відчути позитивні емоції від самого процесу.

2 Спробуйте створити 1-2 приклади діалогів допомоги для супроводу процесу обробки інформації різного призначення: теоретичної, проблемно-практичної, оцінувальної та ін. так, щоб вони водночас сприяли різним стилям сприйняття.

Щоб підтримати інтерес слухачів, викладачі повинні поєднувати різні стилі навчання. Але треба пам’ятати, що немає чистих візуалів, аудіалів або кінестетиків. Ми завжди користуємось всіма видами чуттів. Просто який-небудь спосіб сприйняття ми звикли вважати зручнішим. Щоб вирватись з відокремленості стереотипів, слід ризикувати, експериментувати та відкривати нові можливості. Треба пам’ятати, що метою дистанційного навчання, як і будь-якого навчання взагалі, є самовдосконалення.

Але саме запобігання недостатній, або відсутній освіченості і є головною метою дистанційного навчання. З’ясовано, що спроможність запам’ятати інформацію, якщо вона нецікава (або запропонована діяльність не цікава), наближається до нуля. Як можна це подолати? Дуже просто – використовуючи розподілене повторення. У дистанційному навчанні при наданій свободі часу, ми можемо використовувати його ефективніше, вдосконалюючи окремі фрагменти своєї діяльності поступово крок за кроком.

При цьому дуже корисно обмірковувати заздалегідь послідовність діяльності, або достатність отриманих навчальних матеріалів, використовуючи суто позитивні настанови і силу мислення. Деякі психологи вважають, що 5 хвилин візуалізації коштують двох годин  реальної діяльності. Викладачі повинні розуміти, що у дистанційному навчанні найважливішою перевагою слухача є гнучкість розуму та його здатність до змінювання. Доведено, що при повному заглибленні у відтворювану діяльність можливість воскресити у пам’яті отриману інформацію значно зростає. Перефразуючи Альберта Ейнштейна, можна сказати, що знання – це не просто колекціонування інформації, але й усвідомлення, де її можна знайти. 

22

Завдання для допитливих

Спробуйте створити 1-2 приклади діалогів допомоги для супроводу процесу обробки інформації різного призначення: теоретичної, проблемно-практичної, оцінювальної, повідомлюючої та ін. у такий спосіб, щоб вони водночас були придатні сприяти різним стилям сприйняття. Свої приклади і пропозиції надішліть, будь ласка, у список розсилки (Форум) за темою " Діалоги допомоги".
©  НТУ "ХПІ", ПЛДН