Проектування змісту, структурування тексту

Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії.  План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів

8. Формування розділу

Формування розділу

image058.gif

Можна виділити два шари діяльності: поверхневий, тобто саме діяльність, і глибинний – діяльність з виявлення прихованих закономірностей, які містить задача, але відкриття яких не потрібне для здійснення процесу розв’язання. Другий шар викриває себе як результат проявленої активності.

Д. Б. Богоявленська

Ви повинні заздалегідь продумувати всі можливі труднощі студентів і допомагати у подоланні їх.

У цьому розділі ми зупинимось на:

  • Важливості присутності напрямку у навчанні;
  • Вивченні правил та визначень;
  • Двох стратегіях у навчанні;
  • Необхідності різноманітності стимулів під час заняття.

Корисно виділяти головну думку кожного параграфу. Це може бути одне речення на початку. Подальші речення – це, найчастіше, обговорення головної думки. Інколи Ви можете виводити її з попереднього матеріалу. В цьому випадку, викладення головної думки розміщується наприкінці параграфу.

Текст Вашого розділу повинен мати інструкції до роботи, немає сенсу робити їх окремо. Краще прямо у тексті сказати, що Ви пропонуєте студенту зробити і як. Укажіть важливі частини тексту і з’ясуйте,  що можна пропустити при першому читанні.

Використайте різні підходи для виділення головного тексту, визначень, питань, питань до рефлексії, завдань тощо.

Вивчення правил та визначень

Це можна зробити, використовуючи наступні вісім “завдань”.

  1. Аналіз основних ідей. Який це вид твердження? Чи є він визначальним, оцінювальним? Як треба представляти різні види тверджень? Які поняття включає кожне правило? Які є важливі особливості? Якщо нам здається, що студент не володіє тими чи іншими знаннями з теми, то ми повинні передбачити їх пояснення у поточному занятті.
  2. Кажіть студентам, чого вони навчаться робити, коли зрозуміють сенс правил або визначень. Ця інформація потрібна студенту, щоб управляти своїм навчанням та спостерігати за прогресом.
  3. p02_048.gifЗабезпечуйте студента всім необхідним. Студенти можуть розпізнати нові ідеї, порівнюючи їх з уже відомими. Ваш аналіз у п. 1 допоміг ще раз відкрити визначення, якими студент уже повинен володіти, щоб засвоїти нове правило або поняття. Для цього мабуть буде корисним включити діагностичні тести. Попередній матеріал або включається у заняття як факультативний, або студента націлюють на інші джерела інформації.
  4. Наводьте приклади та “неприклади” до нової ідеї. Треба навести декілька простих прикладів та “неприкладів”, щоб вказати межі використання ідеї, і крім того, поширювати власний інформаційний простір за рахунок альтернативної інформації. Це треба робити також, щоб студенти розпізнавали приклади та “неприклади”.

“Неприклад” – це випадки, коли студентам нова ідея здається на перший погляд вдалою і пристосованою до даної ситуації, а насправді це не так, адже не всі критерії і характеристики поняття були розглянуті попередньо. Наприклад: кит, морські змії – не риби.

Упевніться, що Ваші перші приклади упорядковані. Що стосується переходу від конкретного до абстрактного, то краще запропонувати прості приклади щодо “неприкладів” перед узагальненням. Малюнок риби більш конкретний, за опис словами. Опис словами конкретніший від простого визначення.

  1. Зв’язуйте нову ідею з досвідом студента. Коли Ви наводите приклади, щоб запропонувати нову тему, або намагаєтеся роз’яснити її за допомогою аналогій, спитайте себе – чи взагалі знають студенти що-небудь із того, про що Ви розповідаєте. Чи зв’язані Ваші приклади та аналоги з досвідом студентів?
  2. Примушуйте студентів використовувати ідеї. Запросіть студентів показувати свої вміння щодо використовування нових ідей перед продовженням навчання.
  3. Давайте студентам відповіді на завдання. Ваш матеріал повинен включати способи, за допомогою яких, час від часу, роботи студентів будуть переглядатися та коментуватися.
  4. Давайте студентам можливість практикуватись з пошуком і використанням  нових ідей.

Засоби:

  1. Включати ці теми до коротких підсумків курсу;
  2. Повертатися до цих тем або порівнювати їх із правилами та визначеннями наступних занять;
  3. Включати питання, зв’язані з попередніми темами, до тестів та завдань.

Дві основні стратегії навчання:

  1. Ми можемо дати студентам правило, потім продемонструвати його прикладом використання, а потім надати студентам приклад, до якого їм належить уживати нове правило.
  2. Ми можемо показати студентам групу прикладів та “неприкладів” застосування  нової ідеї, потім запросити їх виділити схожості та різниці цих прикладів, а далі допоможемо їм прийти до правила.

Різні стимули:

  • Перегляньте матеріал та визначте, де і за яких умов він може здаватися нудним. Внесіть різноманітність.
  • Запобігайте суцільного тексту.
  • Використовуйте карти, діаграми, графіки, старі гравюри, малюнки, карикатури, фотокартки. Інколи корисно розділ повністю зробити з ілюстрацій, а потім надати неповні пояснення і коментарі і попросити студентів доповнити цю роботу.
  • Розбивайте сторінку на дві колонки, одна для тексту, друга для ілюстрацій тощо. Можна цю процедуру виконувати тільки з частиною сторінки. Тоді різноманітність в організації тексту сприятиме активності сприйняття.

Використовуйте:

  • Список – із коментарем.
  • Матеріал у рамці.
  • Надруковані цитати, які мають відношення до теми.
  • Блоки тексту навколо малюнка із стрілками до частин малюнка. Навіть краще розмістити текст на полі малюнка поблизу від потрібних фрагментів.
  • Матеріал, надрукований іншим шрифтом.

Змінюйте стиль викладання. Ви повинні змінювати інтонацію матеріалу при переході від розділу до розділу. Інколи Ви можете запевняти студентів у чомусь, інколи – провокувати. Інколи Ви будете послідовно роз’яснювати складний матеріал, іншим разом – наводити свій досвід вивчення предмету та використовувати його. Будьте доброзичливим та товариським, але спілкуйтеся з повагою, як із студентами, так і з обговорюваною темою.

Спробуйте драматизувати текст. Багато хто любить прочитати, як ці ідеї вплинули на людей. Розкажіть, що видатні вчені зробили, що з ними сталося. Різноманітність завдань у навчальному процесі може виконувати декілька функцій: сприяти адаптації студентів щодо виконуваної діяльності, підвищувати пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, знайомити студентів з альтернативним стилем мислення і корисними аспектами його застосування, спрямовувати студентів на пізнавальний пошук на прикладі зміни складності запропонованих завдань, навчати студентів перекодуванню інформації, використовуючи різні заходи щодо її передачі у тексті та ін.

Завдання можна поділити:

  • За рівнем складності.
  • По типах завдань (малювання, розрахунки, спостереження, обговорення, виготовлення).
  • За манерою запису відповідей (галочка у боксі, вставка слова тощо).
  • За ступенем завершеності вихідних даних.
  • За використанням певної проблемної ситуації з метою активізувати пошукову діяльність.

Бажано використовувати всі типи. 

Елементи розділу

Мета елемента

1.     Вступ.

 

Зацікавити студента, пояснити, що його очікує; допомогти йому підготуватися до того, що його чекає.

Питання-орієнтири

Питання, написані в неофіційному стилі, поставлені для того, щоб сфокусувати увагу студента.

Визначення мети

Допомагають студенту побачити, що саме очікується від нього.

2. Текст 1.

2. Представляє зміст розділу.

Тест 1 до самоконтролю

Мета тексту 1.

Перевірка й аналіз тесту 1

Допомагає студенту оцінювати свою відповідь.

3. Текст 2: реальна ситуація

3. Допомагає студенту застосувати зміст розділу в ситуації «з життя»

4. Вправи на базі реальних ситуацій

4. Мета тексту 2.

5. Текст 3.

5. Надає необхідну інформацію.

6. Вправи для самоперевірки, з аналізом.

6. Надає необхідну практику по текстах 1, 2. Допомагає студенту застосувати зміст розділу у власній ситуації.

7. Текст.

7. Дає детальні приклади, необхідні для мети 3.

Тест 2 до самоконтролю

Базується на попередніх прикладах

Аналіз тесту 2

Дає студентам можливість оцінити свій прогрес.

8. Резюме.

8. Нагадує студенту основні ідеї.

9. Завершальні коментарі.

9. Показує зв'язок з наступним розділом.

Завдання

За матеріалами текстів1-3.

Питання на повторення

Дає можливість ще раз перевірити засвоєння матеріалу.

10. Додаткове завдання.

10. Допомагає студентам, яким треба більше працювати (практика на більш високому рівні).

Діалог

Text Box: Чим складніша суб’єкт-суб’єктна взаємодія, тим глибшим буде проникнення у внутрішній світ, тим довершенішим буде відтворення цього світу. О. М. Матюшкін При роботі індивіда з текстом між ними виникають стосунки внутрішнього діалогу. Взагалі, мислення це завжди діалог, і внутрішній діалог є обов’язковою компонентою продуктивного мислення особистості. Мова через текст одночасно здійснює мислення і дію. Отже, для того, щоб активізувати процес такого діалогу, треба до тексту вбудовувати відкриті питання за змістом. Оскільки задане питання після його мисленнєвого вимовляння не щезає, а існує у свідомості того, хто має відповісти, пізнавальна діяльність активізується, а знання систематизуються для підготовки до можливої відповіді.

Оскільки в дистанційному курсі зовнішнє спілкування (з тьютором і колегами) не є присутнім постійно і не може супроводжувати кожен крок пізнавальної діяльності студента необхідно передбачати внутрішній діалог у тексті. Це можна передбачити наступними засобами:

  • Подаючи інформацію не в констатуючій манері, а у вигляді обговорення.
  • Включаючи до оповідального тексту риторичні й інші питання, при необхідності відразу ж можна запропонувати їхній аналіз і варіанти відповідей.
  • Структуруючи текст на окремі одиниці, супроводжуючи їх  альтернативними підходами і точками зору щодо викладеного матеріалу.
  • Перемежовуючи лінійний текст іншими засобами передачі інформації, як то: схеми, таблиці, діаграми, малюнки, висловлення відомих діячів і ін. Бажано супроводжувати засоби наочності поясненням, що не повторює за своєю формою (не за змістом) сказане раніше в тексті.
  • Супроводжуючи текст відкритими питаннями, розрахованими на рефлексію студентів; дати спочатку приклад пошуку відповіді на таке питання.
  • Супроводжуючи постійно навчальний текст словником, який може розташовуватися поряд на полях.
  • Виділяючи якнайчастіше в тексті, аналізувати можливі варіативні чи парадоксальні ситуації, показувати світоглядну значущість розглянутої інформації, її гуманістичну, культурну, соціальну роль, якщо це можливо і має місце, в об'єктивній реальності.

Питання

Питання - загальний засіб допомогти студенту закріпити зміст або оцінити розуміння змісту. Крім цього, питання забезпечують і активізують спілкування студента із змістом як інформацією. Характеристики питання включають відповідність до змісту і мети, до розміщення. Питання повинні безпосередньо відбивати мету навчання та повинні існувати протягом усього заняття.

Якщо ми задаємо людині питання, ми впевнені, що вона обов’язково відповість. Щоб полегшити їй процес пошуку інформації для відповіді, ми будуємо ланцюжок питань, де кожне з них поступово наближає нас до очікуваної відповіді. Наприклад, у темі спорту можна запропонувати наступний ланцюжок питань: Чи займаєтеся Ви спортом? Яким видом спорту? Як Вам подобається гольф? Чи брали Ви коли-небудь участь у змаганнях з гольфа?

Кожне питання немовби розкриває, поширює зміст попереднього. Питання мають бути побудовані у такий спосіб, щоб увага зосереджувалася на розв’язанні проблем, а не на самих проблемах.

Питання можуть бути декількох типів залежно від функції, яку вони виконують у роботі з інформацією.

  1. Питання дають нам можливість і передати, і отримати необхідну інформацію. Це інформаційні питання. Вони бувають двох видів: щодо інформації, яка мається на увазі, і щодо сповіщеної інформації. Останній тип створює процес “підсвідомого кодування”. Таке питання складається з двох частин – ствердження й питання.
  2. Питання, що виказують увагу. Питання можуть сприяти активному сприйняттю, яке характеризується здатністю відповідати на питання.
  3. Заспокійливі питання. Наприклад: Що ми можемо зробити, щоб виправити власну помилку?
  4. Питання, спрямовані на контакт. Контакт можна налагодити будь-яким питанням, якщо воно покаже, що ви зацікавлені проблемами співбесідника.

Отже питання мають велику силу. Вони завжди містять у прихованому або явному вигляді важливу інформацію, яка змушує людину замислитися, зосередитися на результаті, підказують новий аспект розмови чи діяльності. Вірно сформульовані, вони об’єднують людей, допомагають активному сприйняттю, діють заспокійливо, допомагають налагодити контакт.

p02_049.gifНеправильне використання підсилювальних засобів зменшує смисл висловлювання і відволікає увагу (слова: такий, дійсно, безперечно). Може бути, у деякому сенсі, схоже, що… - це розмиті вислови. Треба висловлюватись більше стверджено, наприклад: Прекрасна ідея…

Коли ми обмірковано задаємо собі питання, наш розум витягає на поверхню безліч корисної інформації:

Це може бути перелік відповідей на питання (варіантів). Питання привертає Вашу увагу до того, що відбувається після прийняття рішення. Воно немовби вбачає, що рішення вже прийняте, і треба подумати, як його реалізувати.

Відкрите питання найчастіше дозволяє отримати значно більший обсяг інформації. На нього не можна відповісти малою кількістю слів. І в той же час, воно зазвичай містить більше думок та ідей, знайдених особисто, ніж слів.

Слова у реченні можна переставляти (робити інверсію), і це буде впливати на значення слів і речення взагалі, а також виказувати емоційний стан речення, або розмови в цілому.

Рефлексія

Специфічне завдання рефлексії (що порівнює вихідну остаточну діяльність) полягає в тому, щоб побачити і виділити у побудованому процесі діяльності якісь нові утворення, що можуть бути засобами для побудови нових процесів діяльності. Іде порівняння раніше засвоєних процесів діяльності з надбаними новими засобами, що дає продуктивний аналіз процесів, а також завдань, об’єктів і результатів діяльності. Результат рефлексії - це виділення нових засобів побудови діяльності як реалій, які можуть бути засвоєні надалі у формі способів діяльності для використання на практиці.

Якщо студенту запропоноване завдання на рефлексію, це означає, що йому належить переглянути весь навчальний матеріал з визначеної теми, проаналізувати його, вибрати основні повідомлення, які розкривають смисл, потім розглянути їх з точки зору зазначеного напряму рефлексії, а потім, врахувавши всі наявні характеристики і зв’язки, висловити власний  погляд.

002.gif Обміркуйте, яку роль відіграє рефлексія у визначенні доцільності та якості вже здійсненої діяльності. Як рефлексія може удосконалювати діяльність, і як вона спрямовує проектування майбутньої діяльності?

 

 
©  НТУ "ХПІ", ПЛДН