Проектування змісту, структурування тексту

Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії.  План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів

6. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі

image046.gif

Тільки постійно пам’ятаючи, для кого Ви пишете 
і з якою метою Ви пишете, Ви будете знати, як писати і що писати.

Дистанційне навчання як форма, що має певні особливості порівняно до традиційної форми з причини застосування у процесах передачі і доставки інформації нових інформаційних технологій, а також завдяки їм використовує на протязі навчання таку постійну складову як спілкування. У свою чергу, воно також вимагає інших засобів структурування тексту, бо це пов’язано з особливостями організації діяльності студента.

Однією з найважливіших (і, в той же час, найскладніших) задач викладача при підготовці навчальної інформації до дистанційного курсу є її переструктурування та представлення у вигляді графа (для подальшого перетворення у гіпертекст) із метою активізації засвоєння та сприяння успішному формуванню нових знань у суб’єкта навчання. Особисте знання виділяє в навчальному матеріалі структурні та функціональні компоненти змісту, а також конкретно-методичні форми їх висвітлення у варіантних навчальних ситуаціях.

p02_012.gifВаріативний підхід до навчальних ситуацій потрібен, щоб найефективніше використати базовий словник (семантичний простір) кожного слухача. Навчальна інформація як смисловий інваріант процесу навчання є внутрішнім змістом навчальної ситуації. У зв’язку з цим, визначається структура змісту, що впливає на структуру методу навчання. В той же час велике значення має й процесуальна сторона навчальної діяльності.

З точки зору діяльнісного підходу структурними компонентами процесу навчання можуть бути доповіді, задачі та ситуації спілкування.

Структура кожного етапу процесу навчання повинна розглядатися на трьох рівнях: дидактичнім, логіко-психологічнім та методичнім. Дидактична структура в своїй основі містить необхідність актуалізації надбаних знань (створення інформаційного простору для сприйняття навчальної теми, що пов’язано з поширенням існуючого базового словника, або тлумачного тезаурусу); засоби формування нових знань (напрямок пошуку, засоби технології), нових вмінь та навичок (форми багаторівневої діяльності).

Методична структура є формою підтримки і забезпечення функціонування системи навчання, тому вона складається з вправ, пояснень, пізнавальних завдань, а також самостійного виконання студентами завдань різного рівня проблемності.

Ці обидві структури пов’язані між собою, а також з цілями процесу навчання, внутрішньою логіко-психологічною структурою, що призначена забезпечити сприйняття інформації та її усвідомлення на першому етапі. Далі за допомогою порівняння, зіставлення, аналогій, пояснень, проблемного діалогу – розуміння та осмислення, а також узагальнення і створення системи.

При проектуванні організаційної структури вивчення певної теми викладач повинен передбачити:

  • закономірності процесу навчальної діяльності та його логіку;
  • закономірності процесу засвоєння нових знань як суб’єктивної цінності і запоруки особистісної діяльності;
  • закономірності самостійної пізнавальної діяльності;
  • види можливої спільної діяльності викладача й студента як суб’єктів процесу навчання.

При розробці дистанційних курсів можливі два підходи: створення електронного підручника і планування діяльності студента з використанням інформаційних матеріалів різних авторів. У першому варіанті створенням інформаційних матеріалів займається провідний фахівець відповідного наукового напряму. Як правило, тексти у цьому випадку оригінальні, але сам навчальний процес відходить на другий план, ним займається на останнім етапі тьютор. Залучати фахівців до розробки електронного підручника дуже важко, тому їх кількість замала.

Найбільш плідним є другий підхід, де планується діяльність студента протягом дистанційного навчального процесу з використанням інформаційних матеріалів різних авторів. Якщо у першому підході увага приділяється якості тексту, що не завжди гарантує якісного навчального процесу, то у останньому підході головне – якість навчального процесу, що потребує організаційних та методичних заходів і якісних інформаційних матеріалів, які можуть бути розробленими різними авторами.

Педагогічний підхід може допомогти Вам структурувати вхідні навчальні матеріали у навчальну послідовність. 

image002.gif Спробуйте створити модульний блок (що завжди з’являється у дискусіях про дистанційне навчання) для Вашого уроку у віртуальному класі.

Важливо використовувати прозорі інформаційні елементи у навігаційній структурі, яка розповідає студенту про курс. Інформаційними елементами для базової орієнтації у віртуальному навчальному середовищі можуть бути такі пункти:

  • Домашня сторінка
  • Сторінка з інформацією про викладачів та студентів
  • Домашня сторінка курсу
  • Домашня сторінка студента
  • Біографії студентів
  • Указівки викладача

Дистанційному курсу мають передувати і далі його розвивати  певні стандартні елементи

  • Передмова до курсу
  • Детальний опис курсу
  • Сторінка цілей
  • Біографія викладачів
  • Терміни та визначення
  • Сторінка курсової політики
  • Сторінка копірайту
  • Контактна сторінка

Рекомендується пропонувати орієнтаційні елементи для роботи з навчальними матеріалами

  • Меню та таблиця змісту
  • Індекс
  • Карта сайту
  • Пошукова сторінка

Додаткові інформаційні елементи пропонують студентам такі потрібні ресурси

  • Сторінка курсових ресурсів
  • Сторінка пошуку у мережі
  • Опис книжок
  • Сторінка проекту

Курс має бути поділений на розділи та підрозділи, але кожна інформаційна одиниця повинна бути невеликою (2-3 сторінки тексту – до 200 рядків). Краще створювати більше файлів, але менших за розміром та різноманітних за структурою. Це полегшить Вашим майбутнім студентам організувати процес сприйняття інформації. Необхідно оптимізувати поділ матеріалу курсу на розділи та підрозділи  відповідно до цілей, завдань та складеного плану. При розробці теоретичного матеріалу належить оптимізувати сприйняття змісту, використовуючи списки, таблиці, а також передбачаючи посилання за термінами, ключовими словами, визначеннями на більш докладну інформацію.

image002.gif Як Ви вважаєте, чому подрібнені розділи тексту ще й з доданими іншими інформаційними формами оптимізують навчання?

На кожній із сторінок (з розділів) необхідно розкривати не більше як дві теми, а текст - писати стандартним шрифтом (наприклад, TimesNewRoman) і виділяти жирним шрифтом головні моменти у змісті, а збільшеним шрифтом - заголовки і підзаголовки сторінок. Таким чином може бути досягнута легкість читання та швидкість сприйняття інформації.

Освітні ресурси повинні навчати новому, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття.

Зміст курсу (діяльнісний підхід). Студент із самого початку роботи за комп'ютером повинен знати, що для здійснення навчання йому потрібні знання, уміння, навички і діяльність. Інструменти для  виконання навчального процесу забезпечує зміст. Він повинен підтримувати мету та задачі для її досягнення у обраній аудиторії. Він також повинен бути доречним, точним, перевіреним, повним і добре організованим. Зміст має підкреслювати нове і незнайоме, ґрунтуючись на загальних елементарних знаннях аудиторії.

Чітка і логічна організація курсу та його запланована послідовність призначені забезпечувати розуміння і запам'ятовування матеріалу. Для того, щоб дистанційний курс не сприймався як деякий моноліт, а вабив цікавими і поширеними можливостями інформації за обраною темою, зміст повинен бути забезпечений посиланнями.

Мета і задачі. Задачі навчання мають бути чітко і ясно сформульовані і системно організовані.

Інформація. Для створення умов щодо сприймання навчального матеріалу корисно використовувати допоміжні матеріали. Можливо також проведення попереднього тестування,  відповідно результатам якого студенти отримують індивідуальні завдання.

Точність інформації – це зокрема правильне використання термінології та точність засобів.

Повнота змісту та рівень детальності курсу повинні відповідати меті, задачам і аудиторії.

Наголошування. Освітні ресурси призначені надавати нову інформацію, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття.

Фон та знайомий зміст не повинні відволікати увагу; навчання в першу чергу сфокусовано на цільовому змісті.

Необхідно заохочувати студентів виділяти найбільший час задля нових або незнайомих їм тем. Складніший зміст  бажано  періодично проглядати та оцінювати на випадок необхідної адаптації та можливого поновлення.

Організація та послідовність. Організація заняття повинна відбивати структуру предмету. Зазвичай інформація краще за все відображена в логічній організації та послідовності. Подібний формат допомагає студенту краще засвоювати матеріал.

Для деяких тем характерні певні організаційні структури, яких необхідно дотримуватися. Якщо відмовитися від традиційної організаційної структури, необхідно ретельно оцінити ефективність запропонованої нової організації.

Необхідно показувати  попередні знання, на яких будується зміст.

Рекомендується завжди використовувати схему або діаграму для пояснення організаційної структури предмету.

Посилання. Посилання визначаються як матеріал, на якому засновані ствердження або пропозиції. Посилання дозволяють студентам досліджувати предмет докладніше. Ресурси, що на них посилаються, по можливості, повинні включатися до навчального курсу. Виняток складають матеріали, що володіють авторським правом, і звичайно доступні програми.

image002.jpg

Якщо для збереження соціальної єдності змісту курсу бажано додержуватися логічної організації та послідовності навчальної інформації, які рекомендації можна надати щодо її поширення та поглиблення?

Як можна зіставити перегляд основної інформації з термінологічною системою у часі, щоб сприяти формуванню особистого інформаційного простору безупинно?

Слід враховувати, що зміст будь-якого дистанційного курсу можна поділити на сталий, що практично не змінюється, та змінний – приклади сьогодення, особистий досвід тьютора, опис ситуацій та інше. Бажано їх розміщувати у різних файлах, що дозволить динамічно формувати навчальний матеріал. При цьому однак треба пам’ятати, що сталий текст не повинен викладатися одноманітно, тому що змінюються склад аудиторії, обставини викладання, вимоги до навчальної діяльності, методичні заходи, тощо.

Кожен розділ, підрозділ бажано супроводжувати висновками та питаннями до рефлексії (що треба осмислити у даному розділі, яку інформацію присвоїти). Питання до рефлексії потім можна використовувати у курсі при проведенні дискусій, у чаті, при виконанні різних вправ, завдань.

image022.gif

Висновки

Зміст курсу складають навчальні матеріали, призначені для передачі необхідних знань і формування на їхній підставі практичної діяльності, яка у майбутньому може безпосередньо виступати як складова професійної діяльності або доповнювати її.

Зміст визначають мета курсу та його задачі, спрямовані на формування діяльності і інформаційного простору студента. У змісті мають передбачатися допоміжні матеріали різного призначення для посилення впливу інформації та її інтерактивності. 

Нові факти і поняття повинні ґрунтуватися на вже надбаних знаннях, уміннях та навичках і показувати діалектичний розвиток, якісне поширення та поглиблення понять, що призначене допомогти студенту у формуванні особистого інформаційного простору. У цьому напрямку велику допомогу надають посилання.

 
© НТУ "ХПІ", ПЛДН