Проектування змісту, структурування тексту

Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії.  План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів

5. Загальні положення щодо тексту

image035.gif

Ніколи не слід вичерпувати предмет таким чином, щоб вже нічого не лишилося на пайку читачеві. Справа не в тім, щоб примусити його читати, а у тім, щоб примусити його думати.

Ш. Монтеск’є

У навчальному процесі текст як основний носій інформації є головним інструментом проектування і керування навчання. Специфіка використання можливостей тексту у різних аспектах інтелектуальної діяльності визначає його основні функції. Це, по-перше, структурування (моделювання) призначеної для навчання інформації.

По-друге, це організація блоків інформації, що зв’язані спільною темою, але мають у діяльності дещо різне призначення (теоретичні матеріали, питання для самоконтролю, послідовність і завдання для практичної обробки теоретичних знань, приклади застосування наданої інформації, цікаві довідки і факти, бібліографічні відомості про видатних вчених і фахівців та ін.).

По-третє, це смислова послідовність інформації за визначеною темою:

  • вона може конструюватися за різними стратегіями – від простого до складного, або навпаки (тобто синтез і аналіз);
  • від практики і спостерігань до теорії, або навпаки, підтвердження теорії практикою;
  • цікаві дослідження, відкриття і гіпотези і від них - до теоретичних викладень, на яких ґрунтуються результаті даної роботи вчених і т. ін.

Ми вже зупинялися раніше на тім, що в певний спосіб організований текст може стати цікавим співбесідником, тобто не тільки повідомити якусь інформацію, але й зацікавити читача історією її виникнення і розвитку, застосувати методики аналізу, навести приклади створення особистої стратегії, розкрити перед читачем безмежні простори і можливості інформаційного пошуку з метою посприяти створенню ним власного простору. І так далі... Як бачимо, можливості тексту безмежні. Справа тільки полягає в тім, що значну роль у придатності тексту до використання відіграють характеристики його організації і смислового наповнення.

Специфіка особистої роботи з текстом відбиває стан загальної культури людини, її світогляду та логічного мислення, ерудиції та орієнтації у мові [Усачева И.В. Курс эффективного чтения учебного и научного  текста: Учеб.-метод. Пособие для студентов I-II курсов ун-тов. – 4-е  изд., стереотипное. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998, 2000. –88 с. ]. Засвоєння знань включає дві основні процедури: усвідомлення та закріплення. Усвідомлення - це сприйняття і осмислення змісту навчання. Закріплення - це переробка знань з метою їх присвоєння, включення вже присвоєних знань до особистої системи діяльності і подальше формування умінь. Особливістю дистанційного навчання саме й є те, що воно згідно з цілями представляє собою різновид розвиваючого навчання, тобто очікуваним результатом буде не запам’ятовування знань, а присвоєння їх особистістю за допомогою трансформування із зовнішніх у внутрішні, особисті.

Починати потрібно із сприйняття і усвідомлення. Чим краще буде усвідомлений навчальний матеріал, тим легше пройде його переробка, а також перехід безпосередньо до застосування і розв’язання задач, до діяльності. Якщо розглядати текст як одиницю комунікації, то можна назвати наступні операції з ним у порядку зростання складності: дублювання, аналіз із пошуком суперечностей, заміщення, акцентування, структурування, часткове моделювання.

Розуміння означає і сприйняття змісту, і перехід від нього до будь-якої діяльності. Мова змісту повинна бути такою, щоб відбувалася сумісна дія мовного діяння і комунікації. Тільки в цьому випадку мовне спілкування перетвориться саме на діяння.

Розуміння є феномен, що виникає безпосередньо у будь-якому процесі спілкування і є необхідною умовою побудови тексту [А. Брудный. Психологическая герменевтика. – М.: 1998.].

Сьогодні зростає потреба у розумінні, оскільки зростає взагалі роль спілкування і самодостатності людини. Отже викладач у тексті повинен проектувати допоміжні мовні засоби, які сприяли б активізації роботи з обробки тексту і полегшували процес розуміння.

Треба використовувати при побудові тексту принцип підсилення (одна подія не тільки передує іншій, але викриває приховані у ній можливості). Тому не слід намагатися згорнути текст (це може зробити додана до нього схема чи діаграма), його треба послідовно розгортати як повну систему, розкриваючи значення якнайменшої його одиниці смислу.

При різноманітних формах і методах передачі змісту у навчанні, розумова діяльність набуває якостей активної різноманітної пристосованості (аналіз, самоконтроль, діалог, питання, моделювання і т.ін.).

Ось чому у дистанційного курсу повинен бути багатоаспектний зміст, який використовує ситуації сприйняття як для свого розвинення, так і для поширення полів смислів людини.

Text Box: Писати – це означає думати на папері. Якуб Колас У цьому розділі наведені загальні положення щодо підготовки навчального тексту, які працюють як у традиційному, так і у дистанційному навчанні.

Робота з текстом - це навичка на основі конкретної системи умінь, якою може і повинен оволодіти кожний. Індивідуальні відмінності і здібності відіграють важливу роль, але основу роботи з текстом складають конкретні дії та операції, які доступні кожній людині. До цих дій та операцій належать, зокрема [Усачева И.В. Курс эффективного чтения учебного и научного  текста: Учеб.-метод. Пособие для студентов I-II курсов ун-тов. – 4-е  изд., стереотипное. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998, 2000. –88 с. ], операції смислового сприйняття елементів тексту, такі як:

  • розуміння того, про що (яких суб’єктів) йдеться у тексті (уміння скласти на цій основі план), і того, що саме розповідають про суб’єктів (уміння аналізувати текст, робити виписи, складати тези), тобто розуміти основні судження (ствердження) тексту;
  • розуміння щодо логічного зв’язку суб’єктів у тексті і уміння на цій основі складати структурно-логічну або граф-схему основного змісту.

Ці операції лежать в основі оволодіння так званим “вивчальним” читанням ‑ основним видом читання у складі навчальної діяльності, результатом якого є глибоке, всебічне розуміння навчальної інформації, її переробка та присвоєння.

Самостійна робота з текстом - це цілісна діяльність, що відбиває наступні уміння [Боданская О.Я. Формирование приемов самостоятельной работы  учащихся с учебником. Вестник Харьковского университета №122.  Психология.-Вып.8. - 1975.]:

  1. Виконувати завдання викладача на отримання з тексту певної додаткової навчальної інформації у процесі обробки нового навчального матеріалу;
  2. Опрацювати додатково навчальні та наукові тексти, що розкривають основний зміст навчальної програми і порекомендовані у гіперпосиланнях;
  3. Самостійно зробити інформаційний пошук і підібрати додаткову літературу для підготовки реферату, доповіді, курсової або дипломної роботи;
  4. Ефективно переглянути, ознайомитися, вивчити самостійно зібрану літературу, сформувати самостійну базу даних і за її допомогою скласти реферат, доповідь, огляд.
  5. Розробляти згортки тексту у вигляді структурно-логічних схем, інтелект-карток і т.ін.

До структури змісту входять наступні елементи:

  • нові поняття;
  • нові закономірності;
  • опорні поняття;
  • опорні положення;
  • нові способи дії;
  • відомі способи дії;
  • психологічний аналіз змісту з метою виявлення можливих й доцільних проблемних ситуацій.

Вимоги до проектування тексту:

  1. Відповідність цілям і задачам навчання;
  2. Активність та інтерактивність;
  3. Відповідність стилям навчання використовуваних засобів тексту:
  • альтернативності,
  • гнучкості,
  • мобільності,
  • доведення,
  • наочності.
  1. Смислова закінченість певного блоку тексту;
  2. Структурованість блоків тексту;
  3. Засоби для забезпечення інтересу і принадності змісту (історичні довідки, цікаві повідомлення, досвід та ін.);
  4. Стиль мовної організації (внутрішній діалог, авторське обговорення та міркування, відкриті питання, спроби створення алгоритму обробки інформації за допомогою низки ключових слів та ін.);
  5. Схеми окремих блоків тексту і визначення взаємозв’язків.

p01_071.gifДля того щоб забезпечити взагалі процес навчання як самостійну діяльність, необхідно спочатку передбачити установчо-мотивуючу складову, яку ми звичайно називаємо «зануренням в інформаційне середовище», і яка дозволяє студенту відразу уявити собі усі проблеми, що досліджуються в цьому модулі. Йому стають також зрозумілими та очевидними наступні дві складові – змістовно-пошукова і контролю сприйняття і присвоєння, що органічно зв'язані з адаптивно-перетворюючою складовою.

Передбачаючи надалі здійснення отриманих знань у діяльності, викладач підводить студентів до створення власної інформаційної змістовно-діяльнісної системи і готовності перейти до вивчення наступного навчального модуля. Система модулів повинна завершуватися узагальнюючим оглядом і контрольними питаннями, що оцінюють якість засвоєння інформації у цілому.

Переважна кількість навчальних та наукових текстів може бути зведена до трьох видів: пояснювального, описового та оповідного. Кожному з цих видів тексту придатна своя специфічна структура, знання якої, а також виявлення її у конкретному тексті, значно покращує розуміння матеріалу та його засвоєння. Бажано, проте, мати на увазі, що у дистанційному навчанні всі ці тексти повинні містити елементи мотивації, проблемні ситуації, запитально-відповідеву форму передачі інформації з метою залучення студента до діалогу.

Пояснювальний текст [Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной  работы студентов в вузах. Уч. пособие. Х.: Изд-во ХГУ, 1991. –  71 с. ] спрямований на доведення будь-якої закономірності або теорії. Спочатку звичайно зазначається значення цієї проблеми і формулюється суть її нового рішення. Це похідний момент міркування, що задає напрям усьому наступному руху мислення. Потім  найчастіше визначають значення цієї проблеми - теоретичне та практичне, тим самим немовби задаючи більш широкий контекст її бачення - з точки зору науки та практики. Далі йде згадка про вже існуючі підходи до розв’язання проблеми або пропонується короткий їх огляд.

Іноді блок виведення знань включає до себе опис експерименту, що підтверджує існування певної нової закономірності, або явища. У ньому присутні такі положення:

  • яке саме явище досліджувалося, який воно має зв’язок із заявленою на початку проблемою;
  • між якими двома або декількома ознаками розглядався зв’язок;
  • у чому полягає новизна цього експерименту, у чому суть приладу, використаного у експерименті;
  • які отримані показники, і як саме вони фіксувалися; в яких умовах відбувався експеримент;
  • які факти отримані, як вони були інтерпретовані, наскільки однозначна саме така інтерпретація.

В описовому тексті наводиться характеристика будь-якого явища; розгорнутий опис його видів, або ознак, властивостей, функцій. У випадку, коли наводиться характеристика його видів, структура тексту є класифікацією, в якій називаються різноманітні варіанти цього явища. У випадку, коли опис явища є детальною характеристикою його особливостей, схема тексту має інший вигляд. 

Нарівні із вказаними характеристиками описуваного явища, або замість них, можуть також описуватися умови його виникнення або зникнення; фактори, що сприяють або гальмують його розвиток; компоненти, з яких воно складається,  фактори, що впливають на нього, а також такі, на які впливає воно.

Оповідний текст містить інформацію про різноманітні дії, події, перетворення об’єкту. Ця інформація складає сюжет тексту: з чого все починалося, як далі розвивалися дії, чим все закінчилося. У найпростішому випадку перед нами звичайний ланцюжок  подій, що розвиваються в одному напрямку. У більш складних випадках - декілька різноманітних, пов’язаних, або не пов’язаних, між собою ланцюжків дій. 

Розуміння оповідного тексту припускає чітке прослідкування причинно-наслідкових зв’язків між подіями. При характеризуванні кожної події виділяються: причини її появи і викликані цим наслідки; умови, за яких вона відбувалася; етапи відбування; головна діюча особа цієї події.

image002.gif Які саме види текстів зустрічаються у Вашому курсі і у яких випадках? Яку навчальну діяльність Ви очікуєте сформувати щодо певних видів запропонованих Вами текстів?

Андрєєв О. О. [Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение. - М.: 1997 г. ] дає рекомендації Ф. Дистервега з "Керівництва до освіти німецьких вчителів":

  • Розподіляй навчальний матеріал на невеликі закінчені частини (модулі);
  • Указуй на кожному східці окремі частини наступного матеріалу і, не припускаючи істотних перерв, приводь з нього окремі дані, щоб порушити цікавість  студентів,  не задовольняючи її у повній мірі;
  • Розподіляй та розташовуй матеріал в такий спосіб, щоб, де тільки можливо, на наступному східці при вивченні нового матеріалу знову повторювалося попереднє.

Сьогодні навчальна інформація розміщується не тільки на паперовому носії (книга, посібник, тощо), але й на електронних носіях (дискета, CD-ROM) та у мережах на сайті. Як правило використовується така структура:

  1. Початкова сторінка;
  2. Вступ. Дається коротка характеристика курсу, для кого він призначений, що необхідно знати і вміти для успішного засвоєння курсу, розклад, умови реєстрації.
  3. Питання для самотестування;
  4. Теоретичний матеріал, який оформлений у вигляді модулів, що також включають питання для самоперевірки і проблемні питання для індивідуальної та групової роботи.
  5. Практичні і лабораторні роботи, необхідні для якісного засвоєння курсу. Практичні роботи бажано включати у викладання теоретичного матеріалу на рівні діяльності за зразком та репродуктивної діяльності з тим, щоб отримані знання могли відразу виявитися у навчальній діяльності.
  6. Довідкові матеріали до предметної області курсу.
  7. Творчі завдання, спрямовані на самостійне застосування знань, умінь, і навичок, виконання проектів індивідуально й у групах співробітництва.
  8. Засоби співробітництва студента з викладачем і іншими студентами, у тому числі інформаційні, діяльнісні, контрольні та комунікаційні.

Розміщення теоретичного матеріалу на сервері рекомендується робити багаторівневим (http://www.sheffcol.ac.uk/). На першому рівні показується структура курсу та анотація розділів із списком літератури (посилання на інші статті), у тому числі з переліком завдань і питаннями для контролю, на другому - конспект курсу. Цей конспект може розглядатися як опорний або базовий. Для поглиблення матеріалу з окремих положень використовуються гіперпосилання. Глибина гіперпосилань визначається необхідним рівнем засвоєння теоретичного матеріалу і, у свою чергу, може мати декілька рівнів.

 
image006.gif
  1. У навчальному процесі текст є основним носієм інформації і отже головним інструментом проектування навчання і керування ним.
  2. Основними функціями тексту є структурування (моделювання) інформації і організація її блоків, які зв'язані спільною темою, наприклад, теорія, практична обробка знань, застосування інформації, цікаві довідки та ін.
  3. Смислова послідовність інформації може конструюватися за певними стратегіями: аналіз і синтез або навпаки, підтвердження теорії практикою і навпаки, приклади цікавих досліджень і теоретичні виклади, на яких вони ґрунтуються.
  4. Значну роль у придатності тексту до використання відіграють його організація і смислове наповнення.
  5. Робота з текстом включає сприйняття, усвідомлення, закріплення і є навичкою на основі конкретної системи умінь.
  6. Розуміння є необхідною умовою побудови тексту і різних форм та методів його передачі.
  7. Самостійна робота з текстом як цілісна діяльність, у свою чергу, передбачає сформування певних умінь
  8. Структура змісту повинна містити певні елементи і відповідати цілям і задачам навчання.
  9. Ріноманітність навчальних та науковиї текстів можна звести до трьох видів: пояснювального, описового та оповідного.
© НТУ "ХПІ", ПЛДН