Проектування змісту, структурування тексту

Сайт: Навчальний сайт ХНАДУ
Курс: Зимова школа дистанційного навчання УБС
Книга: Проектування змісту, структурування тексту
Надруковано: Гість
Дата: субота 16 січень 2021 20:42

Опис

Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії.  План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів

1. Задачі модуля

image012.gif

Перш ніж почати писати, я завжди задаю 
собі три питання: що я хочу написати, 
як написати і для чого написати.

М. Горький

 

У попередньому модулі:

  • Створений список професійної діяльності спеціаліста;
  • Створений список завдань, які треба виконати для якісного виконання професійної діяльності;
  • Визначена діяльність, яку повинен засвоїти студент протягом курсу;
  • Розпланована діяльність студента по окремих складових навчального процесу;
  • Визначена мета курсу та цілі окремих тижневих занять;
  • Створена передмова до курсу;
  • Створена програма курсу;
  • Визначена системна модель навчання.

При розробці курсу належить враховувати такі моменти:

  1. Повинно бути чітке викладення задач та мети навчання, які співвідносяться з певними навчальними темами та передбачають досягнення очікуваних результатів.
  2. Викладені мета та задачі повинні бути зрозумілими студентам.
  3. Викладач і студент мають усвідомлювати важливість зазначених задач, які обов’язково повинні бути забезпечені методичною підтримкою належного рівня.
  4. Курс зазвичай складається з певних, обмежених навчальних тем, які мають містити теоретичні, практичні та контрольні завдання, а також повне методичне забезпечення, спрямоване на організацію самостійної навчальної діяльності, і заплановані заздалегідь зміст і напрями спілкування з викладачем та колегами-студентами.
  5. У визначенні мети і задач належить враховувати теоретичні та методичні положення педагогіки, педагогічної та соціальної психології та теорії пізнання.
  6. Поставлені задачі мають відповідати ідеології та методології навчання в цілому і, зокрема, особливостям самостійної навчальної діяльності у співпраці як моделі дистанційної форми навчання.

Слід зазначити, що прийняті попередньо рішення у цьому модулі будуть переглядатись та уточнюватись. Результатом нашої роботи постане готовий дистанційний курс без системи контролю. Послідовність нашої роботи матиме такий вигляд:

  1. Зміст навчання
  2. Цілі і задачі навчання
  3. Проектування змісту
  4. Пошук і підбір матеріалу
  5. Визначення провідних тем та їх логічної послідовності
  6. Структурування окремих модулів (організаційне): теорія, практика, контроль, допоміжні навчальні засоби
  7. Структурування модуля (смислове):
  • створення інформаційного простору модуля,
  • визначення провідних понять,
  • їхнє базове і альтернативне представлення,
  • визначення взаємозв’язків,
  • системна організація модуля – схема
  1. Організація підсистеми навчальних засобів (презентація модуля, обговорення та обміркування, пошук оптимальних підходів, відкриті питання, питання до самоконтролю, приклади практичних завдань, тести, теми дискусій, приклади складення листів різного призначення для електронного листування тощо)
  2. Організація пізнавального простору (творча спрямованість питань, історичні довідки, цікаві приклади, цитати, метафори, цікаві пропозиції, персональне відношення студентів до змісту і запропонованих засобів навчання – створення особистої системи питань пізнавально-аналітичного характеру, гаправлених один до одного, та ін..).
 
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

2. Педагогічні принципи

image014.gif

Найважливіші принципи можуть і повинні
бути гнучкими.

Авраам Лінкольн

 

Дистанційне навчання як сукупність нових технологій вимагає перегляду усього навчального процесу. І в першу чергу це виникає на етапі підготовки змістовної частини дистанційного курсу – структуруванні змісту та написанні тексту. Справа у тому, що у традиційному навчанні більшість викладачів готують для проведення лекцій нотатки або особисті конспекти. Інколи після відповідної редакції ці конспекти друкуються, але на їхню підготовку витрачається досить тривалий час.

У дистанційному курсі навчальний процес базується на інформації, що підготовлена у електронному вигляді. У зв’язку з тим, що у традиційному навчанні викладач практично не працює з текстом, при підготовці дистанційного курсу у нього може виникати багато проблем. Адже відсутність або низька якість текстової або іншої інформації у дистанційному курсі – це, по суті, відсутність дистанційного навчального процесу. 

Крім того, слід враховувати, що дистанційне навчання, це водночас засвоєння знань через особисту діяльність та співробітництво, отже текст повинен бути зорієнтованим на варіативну (за стилями виконання), і в той же час адаптовану до запланованих цілей, діяльність.

Дистанційний курс ґрунтується на певних педагогічних принципах, отже нам треба їх враховувати при його створенні.

1.     Від навчання до самонавчання

ІКТ змінюють вищу освіту, ролі та зв’язки студентів і викладачів та їх взаємодію у навчальному процесі. Тепер пред’явлення інформації, яке має місце у традиційному навчанні, є недостатнім. Треба фокусувати увагу на активності студента та визначати точки підтримки. Це дозволить перейти від суто процесу навчання (передачі інформації) до самонавчання, коли студент сам обробляє отриману інформацію, конструюючи особисті знання та засоби діяльності.

2.     Студент – головна особа

Навчальний процес студента не сприймається і не тлумачиться  безвідносно до його особистості, як процедура у чорному ящику, де на вході – знання, що призначені для навчання, а на виході знання, що спостерігаються зовні і, у такий саме спосіб, репродукуються на іспиті. Навчання у дистанційній формі розглядається як активний, індивідуальний та соціокультурний процес, що забезпечує конструювання розуміння та компетентності. Студент створює у навчальному процесі свою особисту структуру знань з інформаційного простору дисципліни, розвиває засоби навчання (тобто діяльності), які потрібні йому у подальшій, доконечно компетентній, роботі. Викладач підтримує його у цьому процесі.

3.     Конструювання навчального простору та навчальних порад

Це центральне завдання для викладача. Насправді, призначений для навчання матеріал інтегрується з управлінням контентом при педагогічному проектуванні і виступає як віртуальна інформація у мережі. Конструювання навчального простору, насиченого сучасними медіа- засобами, надає студенту доступ до знань і засобів для організації, вибору та критичного аналізу інформації, а також репродукування її для кодування. Під час вибору та присвоєння знань взаємодія між викладачем та студентом виступає не у формі інструкцій, а більше як спільна діяльність, у якій студент виконує роль шукача і дослідника, а викладач – роль помічника.

4.     Активне навчання та стратегії навчання

Студенти займають активну позицію у описаному вище навчальному просторі. Спроможні активно виконувати свою роль, вони не тільки стають відповідальнішими за власне навчання, але й підпорядковують відповідні, зручні для себе, навчальні стратегії. Цей підхід до пізнавального представлення знань (організація, вибір, критичний аналіз) відповідає метапізнавальним стратегіям планування, контролю та регулювання особистого навчального процесу, а також поширює внутрішні мотиваційні та зовнішні підтримуючі ресурси. Мета дистанційної педагогіки значною мірою полягає у  забезпеченні адекватної підтримки.

image002.gif Наведіть приклади створених Вами для тексту засобів внутрішньої і зовнішньої мотивації, які здатні, на Вашу думку, підсилити активність навчання. Обґрунтуйте, будь ласка, особливості їхньої структури і інформаційного призначення.

5.     Самоорганізоване та самоскероване навчання

p01_022.gifСтудент тільки тоді відповідатиме за власний навчальний процес, коли він його організує та забезпечує проведення. Він може додержуватися вимог щодо навчання, якщо буде у змозі використовувати підготовлене навчальне середовище відповідно до індивідуальних навчальних установ або адаптувати його до своїх потреб (самоорганізація) та зробить незалежними рішення через специфіку власних навчальних шляхів (самоскерованність).

6.     Загальні компетенції

Процес просування від навчання до самонавчання фокусується на навчальних результатах. Це означає, що присвоєння знань стає зараз головним завданням і так буде у майбутньому. Наукові знання є базою предметно-орієнтованої компетенції. Але у зв’язку з необхідністю використання різноманітних знань у певній діяльності присвоєння так званих загальних компетенцій набуває більшої значущості. Атанов Г.О виділяє такі методологічні компетенції:

  • Виділяти у об’єкті предмет навчання;
  • Виявляти причину та наслідок;
  • Враховувати кількісну та якісну сторони явища;
  • Виявляти та розв’язувати протиріччя;
  • Переходити від усебічного підходу до конкретного розгляду;
  • Розглядати дійсність як об’єктивну реальність;
  • Розглядати будь-яке явище,  враховуючи умови його існування;
  • Переходити від живого і безпосереднього спостереження до абстрактного мислення, а від нього до практики;
  • Бачити окреме та загальне;
  • Формувати цілі діяльності через її реальне втілення;
  • Вибирати відповідні засоби, методи, способи і заходи з метою досягнення поставлених цілей;
  • Відокремлювати суттєве від несуттєвого;
  • Виявляти наявність і передумови загальних закономірностей;
  • Ставитися критично до отриманих результатів;
  • Перетворювати та перегруповувати матеріал, що вивчається.

Дистанційна педагогіка сприяє розвитку комбінації обох типів компетенцій, предметно-орієнтованих та загальних, у комплексні компетенції для забезпечення і здійснення цільової діяльності.

7.     Інтерактивне, кооперативне навчання та співробітництво

Навчання завжди має справу з окремим студентом,  воднораз вища цінність полягає у тім, що реалізація навчання відбувається у соціальних зв’язках. Таким чином, дистанційна форма навчання не тільки інтенсифікує процес і активізує діяльність, але й відкриває соціальний вимір, який сприяє залученню до дії соціальних компетенцій. Ці компетенції відіграють особливу роль у налагодженні наукової та командної роботи. У медіа-насиченому просторі інтерактивне навчання та співробітництво висуває також особливі вимоги, які вимагають спеціальних компетенцій.

8.     Інтернаціональна та міжкультурна комунікація

Глобальна структура Інтернет спроможна не тільки до здійснення, але водночас прагне реалізації інтерактивного навчання та співробітництва у міжнародному рангу. Міжнародна комунікація впливає на прискорення розвитку мовної компетенції, що важливо, до речі, не тільки для забезпечення комунікативних здібностей. Одночасно, міжнародна комунікація є також засобом для розуміння і інструментом наближення до нових горизонтів розуміння, де персональні знання можуть інтегруватися у глобальну наукову культуру та сприяти міжкультурному розумінню.

 
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

3. Розробка змісту

image016.gif

Перша порада – ніколи нічого не писати, 
не відчуваючи себе до цього настійно примушеним 
або соціальним обов’язком і обов’язком сумління, 
або внутрішньою необхідністю.

Ромен Роллан

До вибору і проектування змісту звичайно підходять як до ітеративного процесу: спочатку мозковий штурм тем (та поступове їх взаємозв'язування), потім розширення кожної теми детальним описом її змісту. Цьому процесу можна посприяти, враховуючи такі ресурси:

  • інші дистанційні курси за такою ж тематикою або подібні з мережі;
  • традиційні навчальні матеріали;
  • наявну літературу (журнали, монографії);
  • власність навчальних закладів (розробки колег);
  • інші ресурси.

Особливу увагу треба приділяти запобіганню повторів, якщо їх не передбачено заздалегідь. Наприклад, корисно буде повторити складний текст, подаючи його або дещо інакше, наприклад, з аналізом прикладу чи ситуації, або спеціально у структурованім вигляді, найкраще як анотовані схему, таблицю, графік тощо.

p01_031.gifСтруктура змісту, в цілому, представляє певну систему зв’язків його складових, які розташовані на різних рівнях навколо основних (базових) знань і умінь. За геометричною формою ця система нагадує спіраль. До складових зазвичай входять поширені теоретичні знання і уміння, пов’язані з їхньою обробкою; знання і уміння, що забезпечують практичну діяльність (тобто так званий операційний апарат); контрольні засоби з методичним супроводом; різноманітні форми представлення і організації інформації, у тому числі ілюстрації, графіки, смислові моделі, таблиці та ін. 

Зв’язки у системі можуть розташовуватися як у концентричних колах (на одному рівні складності), так і радіально (з переходом з рівня на рівень) залежно від того, яку саме навчальну діяльність планує викладач – за зразком, репродуктивну, проблемно-репродуктивну, частково-пошукову.

Структура кожного рівня побудована у такий спосіб, що навчальний процес, у разі потреби, може мати як пряму (за умови високої успішності), так і зворотно-поступову (за умови потреби у повторенні і закріпленні певних розділів) схеми організації навчальної діяльності. Друга схема за своєю технологією нагадує діяльнісний підхід програмованого навчання.    

Упорядкування змісту може виконуватися за різними підходами:

  • логіка структури (наукова логіка змісту);
  • хронологічність (предмети пов'язані з історією, дія ‑ із процедурами);
  • концентричні кола (кожна нова тема включає попередню як базову);
  • послідовність по спіралі (кожна нова тема порушує вже засвоєні знання, але на ще глибшому рівні);
  • послідовність причин (ланцюжок причина – наслідок);
  • зворотний ланцюжок (починаючи з результату, завернути до вхідної інформації);

image017.jpg

Такий підхід дозволяє перевірити якість запам’ятовування наданої інформації і освідчитись у опануванні потрібної діяльності. Він також може здійснювати контрольно-оцінювальні функції;

  • наголошення  проблеми (усі елементи упорядковані навколо проблеми, яку вирішує студент);
  • акцентування на проекті (усі елементи є часткою відповідної частини проекту та скупчуються разом);
  • наголошення особливостей навчання студента (елементи упорядковані  відповідно до стилів навчання студентів).

Ви можете базувати Ваш курс на добре знайомих педагогічних структурах лекцій, таких як

  • Класичний тьюторіал (вступ/вміння/приклади/підсумки/тест)
  • Активний урок (вступ/підготовка/активність/підсумки/тест)
  • Керовані студентом тьюторіали (вступ/ієрархія/розділи а,б/підсумки/тест)
  • Тьюторіал отримання знань покроково (вступ/тест 1/тема 1/тест 2/тема 2/підсумки/підсумковий тест)
  • Дослідницький тьюторіал (індекс/домашній/електронна база даних)
  • Проблемний тьюторіал (вступ/домашній/проблемне завдання/підсумки/тест)
  • Генеруючі уроки (вступ/тест/тема 1-2-3/підсумки/тест).

Text Box: Аналіз тексту як попередження можливих помилок є забезпеченням успіху і стимулом до навчання. С. М. Лисенкова Як тільки буде здійснений вибір щодо послідовності змісту, може створюватися перший варіант організації матеріалів навчання, де слід звертати увагу на приклади, концепції взаємовідношень, правила та процедури стосовно:

  • Правильності змісту. Не тільки студенти, але також й експерти (фахівці зі змісту), інколи можуть не помічати помилок або невідповідностей. Отже повторне читання та рецензування курсу колегами зазвичай допомагають позбутися цієї проблеми.
  • Повноти змісту. Вона означає не тільки наявність у курсі всіх необхідних елементів, але й достатній рівень методичних пояснень, що враховують знання та навички студента.
  • Функціональності. Вона розглядається згідно із взаємозв'язками поміж окремі теми всередині курсу і предмети всередині навчального плану. Це дозволяє уникнути хиби у деяких елементах курсу.
  • Послідовності та зв'язності змісту. Має  враховуватися послідовність визначень, концепцій, процедур та зв'язність змісту. У протилежному випадку, студент матиме враження, що зміст складено з відокремлених фрагментів інформації.
  • Обсягу змісту. Обсяг – один із визначних факторів навчального навантаження. У випадку дистанційних курсів, де зовнішній контроль обмежений, обсяг матеріалу має вплив стосовно строку, необхідного для розв'язання завдань, та забезпечення мотивації студента.

Кожний дистанційний курс може мати два типи допомоги. У першому випадку, допомога спрямована на розуміння інформації при відсутності безпосереднього контакту з викладачем через використання таблиць, графіків, ілюстрацій. Інший тип допомоги скерований на регулювання навчання, що забезпечується описом завдань, вступом, питаннями (вправами), узагальненнями, ключовими концепціями, підказками тощо.

Розробка заходів, призначених для допомоги студентам у керуванні  власним навчанням, є важливою та закликана забезпечити:

  • Розуміння й запам'ятовування ключових концепцій;
  • Самостійне мислення;
  • Навчання у процесі діяльності;
  • Зіставлення змісту курсу зі своєю діяльністю;
  • Наведення особистих прикладів, розмірковування над своїми думками та почуттями;
  • Визначення власних сильних та слабких сторін у діяльності;
  • Визначення  особистого стилю навчання.

Дуже важливо, щоб самі студенти вирішували питання:  користуватися їм допомогою або ні.

Вибір та підготовка засобів інформації

Text Box: Зазвичай вважають, що стиль – це складний спосіб виявлення простих речей. Насправді, це простий спосіб виявлення речей складних. Жан Кокто Треба зазначити, що вибір засобів інформації не настільки впливає на результати навчання, що може забезпечувати мотивацію навчання і визначати термін виконання окремих завдань. З одного боку, на вибір засобів інформації впливає наявність\доступність окремих видів інформації, виправдання витрат, рівень умінь користувача, а, з іншого боку – можливість трохи удосконалити ті навчальні стосунки між викладачем та студентом, які характерні для традиційного навчання і майже без змін можуть використовуватися у дистанційній формі. Такі взаємини можна поділити на чотири категорії.

Роз'яснювальні. Прикладом є лекція, де лектор активний, але діяльність студента зведено тільки до розумового зусилля (намагатися проникнути у сутність матеріалу, співвіднести нову інформацію з уже відомою та інше). У дистанційній формі така лекція виявляється просто електронною копією конспекту лектора.

Засобами інформації тут також можуть бути комп'ютерні файли, друковані документи, тощо. Функція цих засобів обмежена тільки представленням інформації, ілюстрацією та демонстрацією. Використання інформаційних технологій збільшує гнучкість цих засобів, адже з'явилася можливість запобігти лінійності інформації та використати гіперзв'язки, що дозволяють студенту легко перейти на відповідний його можливостям рівень інформації, тобто скористатися послугами адаптації.

Text Box: Інтерактивність – це взаємна допомога. Інтерактивні. Викладач та студент у співпраці використовують форму діалогу та у певний спосіб реагують на дії один одного (викладач задає питання та дає завдання, а студент відповідає або просить роз'яснення, здійснює певну діяльність і отримує результат ), наприклад, лабораторні роботи, семінари, практичні заняття, курсові завдання.

Типовим засобом є моделююча комп'ютерна програма, яка дозволяє користувачу змінювати величину параметрів моделі та бачити вплив цих змін щодо кінцевих результатів.

Моделювання сприяє дослідній спрямованості навчання, дає можливість студенту уточнювати гіпотези за умови адекватності моделі, якщо навчальна мета моделювання йому зрозуміла. Це допомагає розвитку форм якісного, кількісного та інструментального мислення. Особливі випадки моделювання – мікросвіти та віртуальна реальність.

Моделююча програма дозволяє користувачу створювати модель системи, і надалі використовувати її і порівнювати результати з даними існуючої реальності. Оскільки студент створює (найчастіше математичну) модель, навчання поширюється і на використання концепцій, процедур, теорій та інше. Використовуючи методику моделювання, користувач мікросвіту створює штучну реальність, тобто він має можливість змінювати параметри, їхній взаємозв'язок та правила процедур (програмувати їх).

Якщо моделювання використовують для представлення реальності різні форми організації тексту (графіка, таблиці, анімація), то віртуальна реальність намагається створити точне уявлення фізичної або штучної реальності за допомогою тривимірної анімації та звуку.

Адаптивні. Особливий вид взаємодії, який призначено для наближення рівня викладання навчальної інформації до рівня пізнавальних можливостей студента. Як один з важливіших заходів взаємодії використовується діалог для регулювання процесу навчання, це наприклад, індивідуальні консультації, коли навчання підстроюється під рівень прогресу кожного студента окремо. Це можуть бути також роз’яснювальні заходи у тексті, що підтримані вправами різного, але поступово зростаючого, рівня складності навчальної діяльності.

Text Box: Вчасна і вправна адаптація – найкраща запорука мотивації.Найбільш типовим засобом є комп'ютерна навчаюча програма. У основі такої програми лежить теоретична інформація (з певної теми) з питаннями, завданнями щодо перевірки засвоєння її, які інтерпретують успіхи студентів, що дозволяє програмі згідно з рівнем їхніх особистих досягнень пропонувати для подальшого навчання вибір або наступної теми, або розділ для повторення з відповідними вправами для закріплення опанування.

Комунікативні. Ці взаємини спрямовані на двостороннє спілкування, що ним можуть керувати обидві сторони. Таке спілкування може відбуватися  безпосередньо у процесі взаємодії викладача та студента, а також між студентами.

У випадку традиційного навчання спілкування відбувається поза лекціями, на консультаціях, у неофіційній обстановці.

У дистанційному навчанні використовуються форми синхронного та асинхронного спілкування. Синхронними засобами спілкування є аудіоконференція, відеоконференція, chat.

Асинхронні засоби  – це список розсилки, форум та дискусії.

Аудіоконференції – це структуровані групові дискусії, що відбуваються з використанням голосових систем Інтернет. Іноді їх використовують аби замінити безпосередні індивідуальні консультації. Такий вид конференцій вимагає як від викладача, так і від студента, ретельної підготовки.

Відеоконференції (вебінари) створені для інтерактивного спілкування,  можуть також використовуватися для трансляції лекцій або з іншою метою.

У дистанційному навчанні може застосовуватися ще один засіб представлення інформації – мультимедіа. Цей термін визначає  суміш різних засобів інформації (кожний засіб виконує певну мету доставки).

image002.gif На які компетенції особистості впливають комунікативні засоби інформації?

Адаптування навчальної інформації

Розробка курсу майже ніколи не розпочинається з нуля. Якщо є можливість використати вже існуючі матеріали, витрати на розробку будуть зменшені. Можна використовувати тільки текстові фрагменти, аби адаптувати їх для потреб визначеної групи студентів.

Використання "зовнішніх" навчальних ресурсів утворює для розробників необхідність скласти з їхніми авторами угоду відносно ліцензії, прав використання та інтелектуальної власності.

Якщо такі "зовнішні" матеріали розроблені за кордоном, треба враховувати існуючі культурні розбіжності. Адаптація матеріалів не обмежується тільки  перекладом, вони повинні бути "локалізовані", тобто адаптовані щодо місцевих умов. З цією метою належить зіставити вибрані матеріали та реально існуючі вхідні дані щодо рівня знань у групи, порівняти за якістю використання концепцій, термінологію, скорочення, символи та інше. Також треба адаптувати наведені приклади та ситуації до справжнього життя студентів, ретельно перекладати вислови, вирази та метафори з метою запобігання спричиненню мовного або соціального взаємонепорозуміння.

image022.gif

Заключні коментарі

  1. Розробка навчальних матеріалів – циклічний процес. Недоречно намагатися  зробити все одразу. Цікаві нові перспективи зазвичай виникають у процесі розробки. Отже належить сприймати розробку як ітеративний процес із консультаціями, обговореннями та оцінкою результатів діяльності.
  2. Колективна робота має на думці добре організований груповий процес за участю досвідченого керівника та кваліфікованих розробників.
  3. Дистанційне навчання повинно бути спрямовано на інтереси студента.
  4. Рекомендується розробляти матеріали зовнішньо привабливі для мотивації студентів щодо їхнього використання. Наприклад, використовувати прямий неофіційний стиль звернення до студента та скорочені речення, добре структурувати текстовий зміст, застосовувати дійові та добре підібрані ілюстрації тощо.
  5. Необхідно створювати кінцевий продукт  відповідно до опису групи, задля якої призначене навчання. Це допомагає оцінити результат ще перед початком етапу виготовлення та доставки.

 

image023.jpg

1.   Спробуйте сформулювати основні пункти висновків важливіших задач і етапів розробки дистанційного курсу. Чим, на Вашу думку, Ваша пропозиція буде різнитися від

  • традиційного підходу;
  • суто роз’яснювальної функції;
  • тільки моделюючої програми;
  • комп’ютерної навчальної програми;
  • стратегії, спрямованої тільки на спілкування та ін.

2.   Чому всі ці перелічені напрями і деякі з них, узяті окремо, не забезпечують тих вимог і принципів, що їм має відповідати дистанційний курс?

3.   У яких межах, коли і з якою метою повинна відбуватися адаптація навчальних матеріалів? Чи не повинні передбачатися різні рівні адаптації згідно з метою і прогнозованими результатами навчання у курсі? Які саме рівні адаптації Ви вважаєте необхідними і чому? 

©  НТУ "ХПІ", ПЛДН

4. План роботи

image033.gif

Ціль тільки тоді може бути досягнута, коли вже заздалегідь самий засіб буде наскрізь пройнятий власною природою цілі.

Ф. Лассаль

Розробники матеріалів дистанційного навчання повинні володіти такими навичками:

  1. Описувати цілі і призначення матеріалів, які вони створюють
  2. Визначати навчальні цілі матеріалів, описувати, що студент буде вміти після того, як він опанує матеріали.
  3. Характеризувати студентів, що будуть працювати з матеріалами, і деякі припущення щодо здібностей та можливого обмеження діяльності  користувачів матеріалів.
  4. Доводити доцільність дистанційного навчання, з’ясовувати причини, чому студенти повинні бажати виділити час і енергію для роботи з цими матеріалами.
  5. Розглядати в деталях зміст курсу. Наприклад, цей курс включає матеріал, що відповідає описаним цілям і навчальним результатам, описані аудиторія студентів і їхні здібності, доцільність матеріалів, зміст, обрані навчальні методи, сформовані питання та засоби активності, дані відповіді на передбачувані питання студентів, описані інформаційні ресурси, що використовуються разом з цими матеріалами, складені задачі контролю й оцінки успіху цих матеріалів.
  6. Описувати використовувані навчальні методи.
  7. Аналізувати якість відповідей на питання і активності студентів у курсі. Наприклад, запропоновані цілі дають ясне розуміння, що курс припускає досягти? Якщо студенти досягли кожного навчального результату, що ви визначили, як ви повинні констатувати досягнення мети курсу? Опитуєте студентів, чи можуть вони оцінити навчальні результати?
  8. Реагувати на можливі питання студентів. Наприклад, визначити де саме в тексті необхідно розмістити перший засіб щодо активності студента. Основна ідея дистанційного навчання – підтримувати студента активним, тому плануйте активності майже через кожні 2 сторінки. Навчальні результати певним чином свідчать про можливу активність.
  9. Визначати додаткові інформаційні ресурси для користувачів матеріалів.
  10. Аналізувати виконання задач контролю і результати додержання критеріїв. Наприклад, критично оцініть матеріали на можливість легкого читання  і відредагуйте їх.
  11. Оцінювати матеріали.

p01_063.gifДистанційний курс складатиметься з таких елементів

  1. Твій погляд і висновки щодо теми.
  2. Концептуальні карти чи діаграми, що показують, як зв'язані головні ідеї і теми.
  3. Навчальні цілі.
  4. Анотована бібліографія.
  5. Посібник, який зазначає, які розділи необхідно читати і що можна ігнорувати.
  6. Альтернативні матеріали.
  7. Локальні приклади чи ситуації, які Ви готуєте з того погляду, що вони більше підходять, ніж у запропонованому матеріалі.
  8. Ваші коментарі по параграфах на аргументи в тексті.
  9. Питання та активність, що базується на матеріалах теми.
  10. Модель чи зразки відповідей до активності і/чи опитник, щоб студент міг оцінити свої відповіді на питання чи активність.
  11. Положення для практичної роботи чи експериментальної активності.
  12. Словник технічних термінів.
  13. Тест самоконтролю, зв'язаний з цілями. Питання до дискусії. Інструкція з підготовки відповідей тьютору.

Можлива активність студента – це:

  • Питання самоконтролю, що можуть з'являтися для тестування рівня досягнення мети наприкінці певного проміжку читання;
  •  Питання по тексту, що можуть з'являтися між питаннями самоконтролю для забезпечення діалогу викладача і читача.

У процесі проектування змісту викладач відповідає на ключові запитання:

  • Скільки часу студенти приділяють активності;
  • Що вони роблять для відповіді;
  • Як вони фіксують відповідь.

Що вони роблять для відповіді ( варіанти діяльності як з точки зору її змісту, так і її організації):

  • Обмірковують прочитане чи власний досвід;
  • Аналізують текст у світлі рефлексії;
  • Опитують чи обговорюють з іншими;
  • Переносять на практику з устаткуванням чи матеріалами;
  • Ведуть щоденник чи записи виконаних робіт чи спостережень щодо засвоєння заняття;
  • Розвивають робочі пропозиції для поради чи допомоги колегам.
  • Представляють, що вони будуть думати/відчувати/робити, роблячи ескіз тексту.

 

© НТУ "ХПІ", ПЛДН

5. Загальні положення щодо тексту

image035.gif

Ніколи не слід вичерпувати предмет таким чином, щоб вже нічого не лишилося на пайку читачеві. Справа не в тім, щоб примусити його читати, а у тім, щоб примусити його думати.

Ш. Монтеск’є

У навчальному процесі текст як основний носій інформації є головним інструментом проектування і керування навчання. Специфіка використання можливостей тексту у різних аспектах інтелектуальної діяльності визначає його основні функції. Це, по-перше, структурування (моделювання) призначеної для навчання інформації.

По-друге, це організація блоків інформації, що зв’язані спільною темою, але мають у діяльності дещо різне призначення (теоретичні матеріали, питання для самоконтролю, послідовність і завдання для практичної обробки теоретичних знань, приклади застосування наданої інформації, цікаві довідки і факти, бібліографічні відомості про видатних вчених і фахівців та ін.).

По-третє, це смислова послідовність інформації за визначеною темою:

  • вона може конструюватися за різними стратегіями – від простого до складного, або навпаки (тобто синтез і аналіз);
  • від практики і спостерігань до теорії, або навпаки, підтвердження теорії практикою;
  • цікаві дослідження, відкриття і гіпотези і від них - до теоретичних викладень, на яких ґрунтуються результаті даної роботи вчених і т. ін.

Ми вже зупинялися раніше на тім, що в певний спосіб організований текст може стати цікавим співбесідником, тобто не тільки повідомити якусь інформацію, але й зацікавити читача історією її виникнення і розвитку, застосувати методики аналізу, навести приклади створення особистої стратегії, розкрити перед читачем безмежні простори і можливості інформаційного пошуку з метою посприяти створенню ним власного простору. І так далі... Як бачимо, можливості тексту безмежні. Справа тільки полягає в тім, що значну роль у придатності тексту до використання відіграють характеристики його організації і смислового наповнення.

Специфіка особистої роботи з текстом відбиває стан загальної культури людини, її світогляду та логічного мислення, ерудиції та орієнтації у мові [Усачева И.В. Курс эффективного чтения учебного и научного  текста: Учеб.-метод. Пособие для студентов I-II курсов ун-тов. – 4-е  изд., стереотипное. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998, 2000. –88 с. ]. Засвоєння знань включає дві основні процедури: усвідомлення та закріплення. Усвідомлення - це сприйняття і осмислення змісту навчання. Закріплення - це переробка знань з метою їх присвоєння, включення вже присвоєних знань до особистої системи діяльності і подальше формування умінь. Особливістю дистанційного навчання саме й є те, що воно згідно з цілями представляє собою різновид розвиваючого навчання, тобто очікуваним результатом буде не запам’ятовування знань, а присвоєння їх особистістю за допомогою трансформування із зовнішніх у внутрішні, особисті.

Починати потрібно із сприйняття і усвідомлення. Чим краще буде усвідомлений навчальний матеріал, тим легше пройде його переробка, а також перехід безпосередньо до застосування і розв’язання задач, до діяльності. Якщо розглядати текст як одиницю комунікації, то можна назвати наступні операції з ним у порядку зростання складності: дублювання, аналіз із пошуком суперечностей, заміщення, акцентування, структурування, часткове моделювання.

Розуміння означає і сприйняття змісту, і перехід від нього до будь-якої діяльності. Мова змісту повинна бути такою, щоб відбувалася сумісна дія мовного діяння і комунікації. Тільки в цьому випадку мовне спілкування перетвориться саме на діяння.

Розуміння є феномен, що виникає безпосередньо у будь-якому процесі спілкування і є необхідною умовою побудови тексту [А. Брудный. Психологическая герменевтика. – М.: 1998.].

Сьогодні зростає потреба у розумінні, оскільки зростає взагалі роль спілкування і самодостатності людини. Отже викладач у тексті повинен проектувати допоміжні мовні засоби, які сприяли б активізації роботи з обробки тексту і полегшували процес розуміння.

Треба використовувати при побудові тексту принцип підсилення (одна подія не тільки передує іншій, але викриває приховані у ній можливості). Тому не слід намагатися згорнути текст (це може зробити додана до нього схема чи діаграма), його треба послідовно розгортати як повну систему, розкриваючи значення якнайменшої його одиниці смислу.

При різноманітних формах і методах передачі змісту у навчанні, розумова діяльність набуває якостей активної різноманітної пристосованості (аналіз, самоконтроль, діалог, питання, моделювання і т.ін.).

Ось чому у дистанційного курсу повинен бути багатоаспектний зміст, який використовує ситуації сприйняття як для свого розвинення, так і для поширення полів смислів людини.

Text Box: Писати – це означає думати на папері. Якуб Колас У цьому розділі наведені загальні положення щодо підготовки навчального тексту, які працюють як у традиційному, так і у дистанційному навчанні.

Робота з текстом - це навичка на основі конкретної системи умінь, якою може і повинен оволодіти кожний. Індивідуальні відмінності і здібності відіграють важливу роль, але основу роботи з текстом складають конкретні дії та операції, які доступні кожній людині. До цих дій та операцій належать, зокрема [Усачева И.В. Курс эффективного чтения учебного и научного  текста: Учеб.-метод. Пособие для студентов I-II курсов ун-тов. – 4-е  изд., стереотипное. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998, 2000. –88 с. ], операції смислового сприйняття елементів тексту, такі як:

  • розуміння того, про що (яких суб’єктів) йдеться у тексті (уміння скласти на цій основі план), і того, що саме розповідають про суб’єктів (уміння аналізувати текст, робити виписи, складати тези), тобто розуміти основні судження (ствердження) тексту;
  • розуміння щодо логічного зв’язку суб’єктів у тексті і уміння на цій основі складати структурно-логічну або граф-схему основного змісту.

Ці операції лежать в основі оволодіння так званим “вивчальним” читанням ‑ основним видом читання у складі навчальної діяльності, результатом якого є глибоке, всебічне розуміння навчальної інформації, її переробка та присвоєння.

Самостійна робота з текстом - це цілісна діяльність, що відбиває наступні уміння [Боданская О.Я. Формирование приемов самостоятельной работы  учащихся с учебником. Вестник Харьковского университета №122.  Психология.-Вып.8. - 1975.]:

  1. Виконувати завдання викладача на отримання з тексту певної додаткової навчальної інформації у процесі обробки нового навчального матеріалу;
  2. Опрацювати додатково навчальні та наукові тексти, що розкривають основний зміст навчальної програми і порекомендовані у гіперпосиланнях;
  3. Самостійно зробити інформаційний пошук і підібрати додаткову літературу для підготовки реферату, доповіді, курсової або дипломної роботи;
  4. Ефективно переглянути, ознайомитися, вивчити самостійно зібрану літературу, сформувати самостійну базу даних і за її допомогою скласти реферат, доповідь, огляд.
  5. Розробляти згортки тексту у вигляді структурно-логічних схем, інтелект-карток і т.ін.

До структури змісту входять наступні елементи:

  • нові поняття;
  • нові закономірності;
  • опорні поняття;
  • опорні положення;
  • нові способи дії;
  • відомі способи дії;
  • психологічний аналіз змісту з метою виявлення можливих й доцільних проблемних ситуацій.

Вимоги до проектування тексту:

  1. Відповідність цілям і задачам навчання;
  2. Активність та інтерактивність;
  3. Відповідність стилям навчання використовуваних засобів тексту:
  • альтернативності,
  • гнучкості,
  • мобільності,
  • доведення,
  • наочності.
  1. Смислова закінченість певного блоку тексту;
  2. Структурованість блоків тексту;
  3. Засоби для забезпечення інтересу і принадності змісту (історичні довідки, цікаві повідомлення, досвід та ін.);
  4. Стиль мовної організації (внутрішній діалог, авторське обговорення та міркування, відкриті питання, спроби створення алгоритму обробки інформації за допомогою низки ключових слів та ін.);
  5. Схеми окремих блоків тексту і визначення взаємозв’язків.

p01_071.gifДля того щоб забезпечити взагалі процес навчання як самостійну діяльність, необхідно спочатку передбачити установчо-мотивуючу складову, яку ми звичайно називаємо «зануренням в інформаційне середовище», і яка дозволяє студенту відразу уявити собі усі проблеми, що досліджуються в цьому модулі. Йому стають також зрозумілими та очевидними наступні дві складові – змістовно-пошукова і контролю сприйняття і присвоєння, що органічно зв'язані з адаптивно-перетворюючою складовою.

Передбачаючи надалі здійснення отриманих знань у діяльності, викладач підводить студентів до створення власної інформаційної змістовно-діяльнісної системи і готовності перейти до вивчення наступного навчального модуля. Система модулів повинна завершуватися узагальнюючим оглядом і контрольними питаннями, що оцінюють якість засвоєння інформації у цілому.

Переважна кількість навчальних та наукових текстів може бути зведена до трьох видів: пояснювального, описового та оповідного. Кожному з цих видів тексту придатна своя специфічна структура, знання якої, а також виявлення її у конкретному тексті, значно покращує розуміння матеріалу та його засвоєння. Бажано, проте, мати на увазі, що у дистанційному навчанні всі ці тексти повинні містити елементи мотивації, проблемні ситуації, запитально-відповідеву форму передачі інформації з метою залучення студента до діалогу.

Пояснювальний текст [Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной  работы студентов в вузах. Уч. пособие. Х.: Изд-во ХГУ, 1991. –  71 с. ] спрямований на доведення будь-якої закономірності або теорії. Спочатку звичайно зазначається значення цієї проблеми і формулюється суть її нового рішення. Це похідний момент міркування, що задає напрям усьому наступному руху мислення. Потім  найчастіше визначають значення цієї проблеми - теоретичне та практичне, тим самим немовби задаючи більш широкий контекст її бачення - з точки зору науки та практики. Далі йде згадка про вже існуючі підходи до розв’язання проблеми або пропонується короткий їх огляд.

Іноді блок виведення знань включає до себе опис експерименту, що підтверджує існування певної нової закономірності, або явища. У ньому присутні такі положення:

  • яке саме явище досліджувалося, який воно має зв’язок із заявленою на початку проблемою;
  • між якими двома або декількома ознаками розглядався зв’язок;
  • у чому полягає новизна цього експерименту, у чому суть приладу, використаного у експерименті;
  • які отримані показники, і як саме вони фіксувалися; в яких умовах відбувався експеримент;
  • які факти отримані, як вони були інтерпретовані, наскільки однозначна саме така інтерпретація.

В описовому тексті наводиться характеристика будь-якого явища; розгорнутий опис його видів, або ознак, властивостей, функцій. У випадку, коли наводиться характеристика його видів, структура тексту є класифікацією, в якій називаються різноманітні варіанти цього явища. У випадку, коли опис явища є детальною характеристикою його особливостей, схема тексту має інший вигляд. 

Нарівні із вказаними характеристиками описуваного явища, або замість них, можуть також описуватися умови його виникнення або зникнення; фактори, що сприяють або гальмують його розвиток; компоненти, з яких воно складається,  фактори, що впливають на нього, а також такі, на які впливає воно.

Оповідний текст містить інформацію про різноманітні дії, події, перетворення об’єкту. Ця інформація складає сюжет тексту: з чого все починалося, як далі розвивалися дії, чим все закінчилося. У найпростішому випадку перед нами звичайний ланцюжок  подій, що розвиваються в одному напрямку. У більш складних випадках - декілька різноманітних, пов’язаних, або не пов’язаних, між собою ланцюжків дій. 

Розуміння оповідного тексту припускає чітке прослідкування причинно-наслідкових зв’язків між подіями. При характеризуванні кожної події виділяються: причини її появи і викликані цим наслідки; умови, за яких вона відбувалася; етапи відбування; головна діюча особа цієї події.

image002.gif Які саме види текстів зустрічаються у Вашому курсі і у яких випадках? Яку навчальну діяльність Ви очікуєте сформувати щодо певних видів запропонованих Вами текстів?

Андрєєв О. О. [Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение. - М.: 1997 г. ] дає рекомендації Ф. Дистервега з "Керівництва до освіти німецьких вчителів":

  • Розподіляй навчальний матеріал на невеликі закінчені частини (модулі);
  • Указуй на кожному східці окремі частини наступного матеріалу і, не припускаючи істотних перерв, приводь з нього окремі дані, щоб порушити цікавість  студентів,  не задовольняючи її у повній мірі;
  • Розподіляй та розташовуй матеріал в такий спосіб, щоб, де тільки можливо, на наступному східці при вивченні нового матеріалу знову повторювалося попереднє.

Сьогодні навчальна інформація розміщується не тільки на паперовому носії (книга, посібник, тощо), але й на електронних носіях (дискета, CD-ROM) та у мережах на сайті. Як правило використовується така структура:

  1. Початкова сторінка;
  2. Вступ. Дається коротка характеристика курсу, для кого він призначений, що необхідно знати і вміти для успішного засвоєння курсу, розклад, умови реєстрації.
  3. Питання для самотестування;
  4. Теоретичний матеріал, який оформлений у вигляді модулів, що також включають питання для самоперевірки і проблемні питання для індивідуальної та групової роботи.
  5. Практичні і лабораторні роботи, необхідні для якісного засвоєння курсу. Практичні роботи бажано включати у викладання теоретичного матеріалу на рівні діяльності за зразком та репродуктивної діяльності з тим, щоб отримані знання могли відразу виявитися у навчальній діяльності.
  6. Довідкові матеріали до предметної області курсу.
  7. Творчі завдання, спрямовані на самостійне застосування знань, умінь, і навичок, виконання проектів індивідуально й у групах співробітництва.
  8. Засоби співробітництва студента з викладачем і іншими студентами, у тому числі інформаційні, діяльнісні, контрольні та комунікаційні.

Розміщення теоретичного матеріалу на сервері рекомендується робити багаторівневим (http://www.sheffcol.ac.uk/). На першому рівні показується структура курсу та анотація розділів із списком літератури (посилання на інші статті), у тому числі з переліком завдань і питаннями для контролю, на другому - конспект курсу. Цей конспект може розглядатися як опорний або базовий. Для поглиблення матеріалу з окремих положень використовуються гіперпосилання. Глибина гіперпосилань визначається необхідним рівнем засвоєння теоретичного матеріалу і, у свою чергу, може мати декілька рівнів.

 
image006.gif
  1. У навчальному процесі текст є основним носієм інформації і отже головним інструментом проектування навчання і керування ним.
  2. Основними функціями тексту є структурування (моделювання) інформації і організація її блоків, які зв'язані спільною темою, наприклад, теорія, практична обробка знань, застосування інформації, цікаві довідки та ін.
  3. Смислова послідовність інформації може конструюватися за певними стратегіями: аналіз і синтез або навпаки, підтвердження теорії практикою і навпаки, приклади цікавих досліджень і теоретичні виклади, на яких вони ґрунтуються.
  4. Значну роль у придатності тексту до використання відіграють його організація і смислове наповнення.
  5. Робота з текстом включає сприйняття, усвідомлення, закріплення і є навичкою на основі конкретної системи умінь.
  6. Розуміння є необхідною умовою побудови тексту і різних форм та методів його передачі.
  7. Самостійна робота з текстом як цілісна діяльність, у свою чергу, передбачає сформування певних умінь
  8. Структура змісту повинна містити певні елементи і відповідати цілям і задачам навчання.
  9. Ріноманітність навчальних та науковиї текстів можна звести до трьох видів: пояснювального, описового та оповідного.
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

6. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі

image046.gif

Тільки постійно пам’ятаючи, для кого Ви пишете 
і з якою метою Ви пишете, Ви будете знати, як писати і що писати.

Дистанційне навчання як форма, що має певні особливості порівняно до традиційної форми з причини застосування у процесах передачі і доставки інформації нових інформаційних технологій, а також завдяки їм використовує на протязі навчання таку постійну складову як спілкування. У свою чергу, воно також вимагає інших засобів структурування тексту, бо це пов’язано з особливостями організації діяльності студента.

Однією з найважливіших (і, в той же час, найскладніших) задач викладача при підготовці навчальної інформації до дистанційного курсу є її переструктурування та представлення у вигляді графа (для подальшого перетворення у гіпертекст) із метою активізації засвоєння та сприяння успішному формуванню нових знань у суб’єкта навчання. Особисте знання виділяє в навчальному матеріалі структурні та функціональні компоненти змісту, а також конкретно-методичні форми їх висвітлення у варіантних навчальних ситуаціях.

p02_012.gifВаріативний підхід до навчальних ситуацій потрібен, щоб найефективніше використати базовий словник (семантичний простір) кожного слухача. Навчальна інформація як смисловий інваріант процесу навчання є внутрішнім змістом навчальної ситуації. У зв’язку з цим, визначається структура змісту, що впливає на структуру методу навчання. В той же час велике значення має й процесуальна сторона навчальної діяльності.

З точки зору діяльнісного підходу структурними компонентами процесу навчання можуть бути доповіді, задачі та ситуації спілкування.

Структура кожного етапу процесу навчання повинна розглядатися на трьох рівнях: дидактичнім, логіко-психологічнім та методичнім. Дидактична структура в своїй основі містить необхідність актуалізації надбаних знань (створення інформаційного простору для сприйняття навчальної теми, що пов’язано з поширенням існуючого базового словника, або тлумачного тезаурусу); засоби формування нових знань (напрямок пошуку, засоби технології), нових вмінь та навичок (форми багаторівневої діяльності).

Методична структура є формою підтримки і забезпечення функціонування системи навчання, тому вона складається з вправ, пояснень, пізнавальних завдань, а також самостійного виконання студентами завдань різного рівня проблемності.

Ці обидві структури пов’язані між собою, а також з цілями процесу навчання, внутрішньою логіко-психологічною структурою, що призначена забезпечити сприйняття інформації та її усвідомлення на першому етапі. Далі за допомогою порівняння, зіставлення, аналогій, пояснень, проблемного діалогу – розуміння та осмислення, а також узагальнення і створення системи.

При проектуванні організаційної структури вивчення певної теми викладач повинен передбачити:

  • закономірності процесу навчальної діяльності та його логіку;
  • закономірності процесу засвоєння нових знань як суб’єктивної цінності і запоруки особистісної діяльності;
  • закономірності самостійної пізнавальної діяльності;
  • види можливої спільної діяльності викладача й студента як суб’єктів процесу навчання.

При розробці дистанційних курсів можливі два підходи: створення електронного підручника і планування діяльності студента з використанням інформаційних матеріалів різних авторів. У першому варіанті створенням інформаційних матеріалів займається провідний фахівець відповідного наукового напряму. Як правило, тексти у цьому випадку оригінальні, але сам навчальний процес відходить на другий план, ним займається на останнім етапі тьютор. Залучати фахівців до розробки електронного підручника дуже важко, тому їх кількість замала.

Найбільш плідним є другий підхід, де планується діяльність студента протягом дистанційного навчального процесу з використанням інформаційних матеріалів різних авторів. Якщо у першому підході увага приділяється якості тексту, що не завжди гарантує якісного навчального процесу, то у останньому підході головне – якість навчального процесу, що потребує організаційних та методичних заходів і якісних інформаційних матеріалів, які можуть бути розробленими різними авторами.

Педагогічний підхід може допомогти Вам структурувати вхідні навчальні матеріали у навчальну послідовність. 

image002.gif Спробуйте створити модульний блок (що завжди з’являється у дискусіях про дистанційне навчання) для Вашого уроку у віртуальному класі.

Важливо використовувати прозорі інформаційні елементи у навігаційній структурі, яка розповідає студенту про курс. Інформаційними елементами для базової орієнтації у віртуальному навчальному середовищі можуть бути такі пункти:

  • Домашня сторінка
  • Сторінка з інформацією про викладачів та студентів
  • Домашня сторінка курсу
  • Домашня сторінка студента
  • Біографії студентів
  • Указівки викладача

Дистанційному курсу мають передувати і далі його розвивати  певні стандартні елементи

  • Передмова до курсу
  • Детальний опис курсу
  • Сторінка цілей
  • Біографія викладачів
  • Терміни та визначення
  • Сторінка курсової політики
  • Сторінка копірайту
  • Контактна сторінка

Рекомендується пропонувати орієнтаційні елементи для роботи з навчальними матеріалами

  • Меню та таблиця змісту
  • Індекс
  • Карта сайту
  • Пошукова сторінка

Додаткові інформаційні елементи пропонують студентам такі потрібні ресурси

  • Сторінка курсових ресурсів
  • Сторінка пошуку у мережі
  • Опис книжок
  • Сторінка проекту

Курс має бути поділений на розділи та підрозділи, але кожна інформаційна одиниця повинна бути невеликою (2-3 сторінки тексту – до 200 рядків). Краще створювати більше файлів, але менших за розміром та різноманітних за структурою. Це полегшить Вашим майбутнім студентам організувати процес сприйняття інформації. Необхідно оптимізувати поділ матеріалу курсу на розділи та підрозділи  відповідно до цілей, завдань та складеного плану. При розробці теоретичного матеріалу належить оптимізувати сприйняття змісту, використовуючи списки, таблиці, а також передбачаючи посилання за термінами, ключовими словами, визначеннями на більш докладну інформацію.

image002.gif Як Ви вважаєте, чому подрібнені розділи тексту ще й з доданими іншими інформаційними формами оптимізують навчання?

На кожній із сторінок (з розділів) необхідно розкривати не більше як дві теми, а текст - писати стандартним шрифтом (наприклад, TimesNewRoman) і виділяти жирним шрифтом головні моменти у змісті, а збільшеним шрифтом - заголовки і підзаголовки сторінок. Таким чином може бути досягнута легкість читання та швидкість сприйняття інформації.

Освітні ресурси повинні навчати новому, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття.

Зміст курсу (діяльнісний підхід). Студент із самого початку роботи за комп'ютером повинен знати, що для здійснення навчання йому потрібні знання, уміння, навички і діяльність. Інструменти для  виконання навчального процесу забезпечує зміст. Він повинен підтримувати мету та задачі для її досягнення у обраній аудиторії. Він також повинен бути доречним, точним, перевіреним, повним і добре організованим. Зміст має підкреслювати нове і незнайоме, ґрунтуючись на загальних елементарних знаннях аудиторії.

Чітка і логічна організація курсу та його запланована послідовність призначені забезпечувати розуміння і запам'ятовування матеріалу. Для того, щоб дистанційний курс не сприймався як деякий моноліт, а вабив цікавими і поширеними можливостями інформації за обраною темою, зміст повинен бути забезпечений посиланнями.

Мета і задачі. Задачі навчання мають бути чітко і ясно сформульовані і системно організовані.

Інформація. Для створення умов щодо сприймання навчального матеріалу корисно використовувати допоміжні матеріали. Можливо також проведення попереднього тестування,  відповідно результатам якого студенти отримують індивідуальні завдання.

Точність інформації – це зокрема правильне використання термінології та точність засобів.

Повнота змісту та рівень детальності курсу повинні відповідати меті, задачам і аудиторії.

Наголошування. Освітні ресурси призначені надавати нову інформацію, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття.

Фон та знайомий зміст не повинні відволікати увагу; навчання в першу чергу сфокусовано на цільовому змісті.

Необхідно заохочувати студентів виділяти найбільший час задля нових або незнайомих їм тем. Складніший зміст  бажано  періодично проглядати та оцінювати на випадок необхідної адаптації та можливого поновлення.

Організація та послідовність. Організація заняття повинна відбивати структуру предмету. Зазвичай інформація краще за все відображена в логічній організації та послідовності. Подібний формат допомагає студенту краще засвоювати матеріал.

Для деяких тем характерні певні організаційні структури, яких необхідно дотримуватися. Якщо відмовитися від традиційної організаційної структури, необхідно ретельно оцінити ефективність запропонованої нової організації.

Необхідно показувати  попередні знання, на яких будується зміст.

Рекомендується завжди використовувати схему або діаграму для пояснення організаційної структури предмету.

Посилання. Посилання визначаються як матеріал, на якому засновані ствердження або пропозиції. Посилання дозволяють студентам досліджувати предмет докладніше. Ресурси, що на них посилаються, по можливості, повинні включатися до навчального курсу. Виняток складають матеріали, що володіють авторським правом, і звичайно доступні програми.

image002.jpg

Якщо для збереження соціальної єдності змісту курсу бажано додержуватися логічної організації та послідовності навчальної інформації, які рекомендації можна надати щодо її поширення та поглиблення?

Як можна зіставити перегляд основної інформації з термінологічною системою у часі, щоб сприяти формуванню особистого інформаційного простору безупинно?

Слід враховувати, що зміст будь-якого дистанційного курсу можна поділити на сталий, що практично не змінюється, та змінний – приклади сьогодення, особистий досвід тьютора, опис ситуацій та інше. Бажано їх розміщувати у різних файлах, що дозволить динамічно формувати навчальний матеріал. При цьому однак треба пам’ятати, що сталий текст не повинен викладатися одноманітно, тому що змінюються склад аудиторії, обставини викладання, вимоги до навчальної діяльності, методичні заходи, тощо.

Кожен розділ, підрозділ бажано супроводжувати висновками та питаннями до рефлексії (що треба осмислити у даному розділі, яку інформацію присвоїти). Питання до рефлексії потім можна використовувати у курсі при проведенні дискусій, у чаті, при виконанні різних вправ, завдань.

image022.gif

Висновки

Зміст курсу складають навчальні матеріали, призначені для передачі необхідних знань і формування на їхній підставі практичної діяльності, яка у майбутньому може безпосередньо виступати як складова професійної діяльності або доповнювати її.

Зміст визначають мета курсу та його задачі, спрямовані на формування діяльності і інформаційного простору студента. У змісті мають передбачатися допоміжні матеріали різного призначення для посилення впливу інформації та її інтерактивності. 

Нові факти і поняття повинні ґрунтуватися на вже надбаних знаннях, уміннях та навичках і показувати діалектичний розвиток, якісне поширення та поглиблення понять, що призначене допомогти студенту у формуванні особистого інформаційного простору. У цьому напрямку велику допомогу надають посилання.

 
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

7. Структура заняття

Структура заняття

image053.gif

Цілісність, знаходячись у залежності 
від індивідуальних властивостей частин, 
у той же час визначає, 
чим вони повинні стати щодо неї.

З. О. Решетова

Структура заняття як системного утворення залежить від тих функцій, що воно їх закликане здійснювати у навчальному процесі, і тієї діяльності, опанування якої очікують розробники від студентів, щоб забезпечити досягнення намічених цілей і особистих освітніх результатів у фаховому і загальнолюдському удосконаленні. Отже структура заняття, у свою чергу, передбачає структурування навчального матеріалу і створення відповідних засобів навчання, структурно-логічний підхід до практичної діяльності як у сенсі її змісту, так стосовно її організації. Цікаво, що аналіз результатів діяльності теж розглядає їх  детально і оцінює за декількома критеріями стосовно передбачених для даного заняття цілей.

p02_037.gifЗапропоновані засоби навчання передбачають відповідне структурування змісту занять, виділяючи окремо етапи входження у заняття, основний навчальний процес, його активізуюче та керувальне супроводження і, нарешті, завершальний етап з аналізом отриманих досягнень, оцінкою результатів і підведенням висновків стосовно якості досягнення запланованих цілей.

Перед початком заняття для потреб студента і забезпечення самостійного навчального процесу пропонується розміщувати пояснювальні заголовки, анотацію змісту, заплановані цілі заняття, структурований зміст, вхідний тест, карту понять та інше методичне забезпечення згідно з обраною викладачем стратегією навчання. Такою виглядатиме “перша сторінка” кожного тижневого заняття, яка є дуже важливою у забезпеченні процесу «поглиблення» у простір дистанційного курсу.

17

Надавайте Вашому заняттю такий заголовок, щоб студент розумів про що йде мова.

Вона призначена ознайомити студента зі змістом заняття, цілями, що передбачені для формування певних знань і діяльності за допомогою роботи із запропонованим навчальним матеріалом і мають бути досягнуті у процесі самостійної пізнавальної діяльності; планом навчальної діяльності у вигляді переліку тем занять; пропозицями щодо створення студентом мережі особистого навчально-інформаційного середовища за допомогою наданих ключових слів і словосполучень.

Тут також наведений план роботи (мається на увазі самостійна робота кожного студента над певними темою та інформацією), пропонуються форми діяльності, звіту, контролю, спілкування під час діяльності, та обговорення цікавих або незрозумілих чи складних для самостійного опрацювання питань в асинхронних та синхронних засобах навчального середовища. Наприкінці сторінки наводиться перелік рекомендованої для використання літератури, включаючи електронні ресурси.

17

Не треба включати дуже багато цілей та формулювати їх складними технічними термінами, яких студент ще не знає, отже не може будувати на їх підставі власну діяльність.

Така попередня форма представлення структури і змісту майбутньої навчальної діяльності, визначеної у цілях і формах очікуваних результатів дуже важлива для прогнозування особистої діяльності під час навчання і пошуку необхідної інформації як серед наданої у курсі, так і за межами її. Варіативний перелік можливих форм звіту дає можливість студенту під час навчання опанувати різні засоби виконання роботи як нові і досить неформальні (есе, моделі діяльності), так і вже випробувані на практиці, але у той же час більш досконалі і обмірковані.

Вступ до заняття (1-2 абзаци) привертає увагу студента, зв’язує матеріал заняття з попереднім та дає рекомендації до вивчення. До вступу можна додати структурно-логічну схему, що графічно відображає місце запланованої у даному занятті діяльності у загальній структурі курсу. Але зв’язок матеріалу занять з іншими можна показувати і у тексті.

Ваші заголовки розділів повинні допомагати:

  • Знайти частину тексту для роботи;
  • Зрозуміти принцип групування розділів;
  • Оцінити, які теми викладач вважає найбільш важливими і чому.

Бажано роз’яснити студентам за яким принципом Ви надаєте назву вашим заголовкам, щоб студент звертав на них увагу. Розмірковування над назвами заголовків допоможе Вам структурувати матеріал заняття.

17

Заголовок повинен мати зв’язок не тільки з текстом, до якого він стосується, але й з іншими заголовками свого рівня.

Після ознайомлення і сприйняття матеріалу заняття для подальшої його обробки студенту потрібен словник. Він допоможе зорієнтуватися у нових термінах, із якими зустрівся студент у занятті, і міститиме посилання на сторінки тексту, де терміни з’явилися вперше.

Заняття закінчується заключним тестом, який може мати вигляд вправи або просто невеличкого тесту. Він повинен складати 20% терміну вивчення всього заняття.

Якщо студент пройшов заключний тест до початку вивчення матеріалу, рекомендуйте йому звернути більше уваги на спілкування та допомогу іншим студентам.

Після декількох занять бажано зробити вказівник, який складатиметься з упорядкованих за алфавітом ключових слів та посилань на сторінки, де вони згадуються. Рекомендується вносити тільки найбільш важливі слова, або виділяти їх жирним шрифтом. Крім того, не зайвим було б дослідити смислові та логічні зв’язки чи послідовність понять і показати їх у вигляді алгоритму або деревоподібної структури.

Така структура:

  • Дає можливість студентам знайти потрібну інформацію.
  • Робить її розташування більш наочним і зрозумілим, що допомагає у навчанні.
 
22 Проектування структури заняття буде чи не найкориснішою процедурою для розробника, якщо спробувати сформулювати всі можливі види діяльності студентів на протязі заняття, починаючи з першої сторінки і закінчуючи усвідомленням значущості результатів.

Пропонуємо Вам зробити модель подібного аналізу, спробувати виявити перехресні взаємозв'язки між видами навчальної діяльності. Ми не маємо сумніву, що модель покаже Вам цікаві збіги та розбіжності щодо запланованих навчальних завдань.

 

©  НТУ "ХПІ", ПЛДН

8. Формування розділу

Формування розділу

image058.gif

Можна виділити два шари діяльності: поверхневий, тобто саме діяльність, і глибинний – діяльність з виявлення прихованих закономірностей, які містить задача, але відкриття яких не потрібне для здійснення процесу розв’язання. Другий шар викриває себе як результат проявленої активності.

Д. Б. Богоявленська

Ви повинні заздалегідь продумувати всі можливі труднощі студентів і допомагати у подоланні їх.

У цьому розділі ми зупинимось на:

  • Важливості присутності напрямку у навчанні;
  • Вивченні правил та визначень;
  • Двох стратегіях у навчанні;
  • Необхідності різноманітності стимулів під час заняття.

Корисно виділяти головну думку кожного параграфу. Це може бути одне речення на початку. Подальші речення – це, найчастіше, обговорення головної думки. Інколи Ви можете виводити її з попереднього матеріалу. В цьому випадку, викладення головної думки розміщується наприкінці параграфу.

Текст Вашого розділу повинен мати інструкції до роботи, немає сенсу робити їх окремо. Краще прямо у тексті сказати, що Ви пропонуєте студенту зробити і як. Укажіть важливі частини тексту і з’ясуйте,  що можна пропустити при першому читанні.

Використайте різні підходи для виділення головного тексту, визначень, питань, питань до рефлексії, завдань тощо.

Вивчення правил та визначень

Це можна зробити, використовуючи наступні вісім “завдань”.

  1. Аналіз основних ідей. Який це вид твердження? Чи є він визначальним, оцінювальним? Як треба представляти різні види тверджень? Які поняття включає кожне правило? Які є важливі особливості? Якщо нам здається, що студент не володіє тими чи іншими знаннями з теми, то ми повинні передбачити їх пояснення у поточному занятті.
  2. Кажіть студентам, чого вони навчаться робити, коли зрозуміють сенс правил або визначень. Ця інформація потрібна студенту, щоб управляти своїм навчанням та спостерігати за прогресом.
  3. p02_048.gifЗабезпечуйте студента всім необхідним. Студенти можуть розпізнати нові ідеї, порівнюючи їх з уже відомими. Ваш аналіз у п. 1 допоміг ще раз відкрити визначення, якими студент уже повинен володіти, щоб засвоїти нове правило або поняття. Для цього мабуть буде корисним включити діагностичні тести. Попередній матеріал або включається у заняття як факультативний, або студента націлюють на інші джерела інформації.
  4. Наводьте приклади та “неприклади” до нової ідеї. Треба навести декілька простих прикладів та “неприкладів”, щоб вказати межі використання ідеї, і крім того, поширювати власний інформаційний простір за рахунок альтернативної інформації. Це треба робити також, щоб студенти розпізнавали приклади та “неприклади”.

“Неприклад” – це випадки, коли студентам нова ідея здається на перший погляд вдалою і пристосованою до даної ситуації, а насправді це не так, адже не всі критерії і характеристики поняття були розглянуті попередньо. Наприклад: кит, морські змії – не риби.

Упевніться, що Ваші перші приклади упорядковані. Що стосується переходу від конкретного до абстрактного, то краще запропонувати прості приклади щодо “неприкладів” перед узагальненням. Малюнок риби більш конкретний, за опис словами. Опис словами конкретніший від простого визначення.

  1. Зв’язуйте нову ідею з досвідом студента. Коли Ви наводите приклади, щоб запропонувати нову тему, або намагаєтеся роз’яснити її за допомогою аналогій, спитайте себе – чи взагалі знають студенти що-небудь із того, про що Ви розповідаєте. Чи зв’язані Ваші приклади та аналоги з досвідом студентів?
  2. Примушуйте студентів використовувати ідеї. Запросіть студентів показувати свої вміння щодо використовування нових ідей перед продовженням навчання.
  3. Давайте студентам відповіді на завдання. Ваш матеріал повинен включати способи, за допомогою яких, час від часу, роботи студентів будуть переглядатися та коментуватися.
  4. Давайте студентам можливість практикуватись з пошуком і використанням  нових ідей.

Засоби:

  1. Включати ці теми до коротких підсумків курсу;
  2. Повертатися до цих тем або порівнювати їх із правилами та визначеннями наступних занять;
  3. Включати питання, зв’язані з попередніми темами, до тестів та завдань.

Дві основні стратегії навчання:

  1. Ми можемо дати студентам правило, потім продемонструвати його прикладом використання, а потім надати студентам приклад, до якого їм належить уживати нове правило.
  2. Ми можемо показати студентам групу прикладів та “неприкладів” застосування  нової ідеї, потім запросити їх виділити схожості та різниці цих прикладів, а далі допоможемо їм прийти до правила.

Різні стимули:

  • Перегляньте матеріал та визначте, де і за яких умов він може здаватися нудним. Внесіть різноманітність.
  • Запобігайте суцільного тексту.
  • Використовуйте карти, діаграми, графіки, старі гравюри, малюнки, карикатури, фотокартки. Інколи корисно розділ повністю зробити з ілюстрацій, а потім надати неповні пояснення і коментарі і попросити студентів доповнити цю роботу.
  • Розбивайте сторінку на дві колонки, одна для тексту, друга для ілюстрацій тощо. Можна цю процедуру виконувати тільки з частиною сторінки. Тоді різноманітність в організації тексту сприятиме активності сприйняття.

Використовуйте:

  • Список – із коментарем.
  • Матеріал у рамці.
  • Надруковані цитати, які мають відношення до теми.
  • Блоки тексту навколо малюнка із стрілками до частин малюнка. Навіть краще розмістити текст на полі малюнка поблизу від потрібних фрагментів.
  • Матеріал, надрукований іншим шрифтом.

Змінюйте стиль викладання. Ви повинні змінювати інтонацію матеріалу при переході від розділу до розділу. Інколи Ви можете запевняти студентів у чомусь, інколи – провокувати. Інколи Ви будете послідовно роз’яснювати складний матеріал, іншим разом – наводити свій досвід вивчення предмету та використовувати його. Будьте доброзичливим та товариським, але спілкуйтеся з повагою, як із студентами, так і з обговорюваною темою.

Спробуйте драматизувати текст. Багато хто любить прочитати, як ці ідеї вплинули на людей. Розкажіть, що видатні вчені зробили, що з ними сталося. Різноманітність завдань у навчальному процесі може виконувати декілька функцій: сприяти адаптації студентів щодо виконуваної діяльності, підвищувати пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, знайомити студентів з альтернативним стилем мислення і корисними аспектами його застосування, спрямовувати студентів на пізнавальний пошук на прикладі зміни складності запропонованих завдань, навчати студентів перекодуванню інформації, використовуючи різні заходи щодо її передачі у тексті та ін.

Завдання можна поділити:

  • За рівнем складності.
  • По типах завдань (малювання, розрахунки, спостереження, обговорення, виготовлення).
  • За манерою запису відповідей (галочка у боксі, вставка слова тощо).
  • За ступенем завершеності вихідних даних.
  • За використанням певної проблемної ситуації з метою активізувати пошукову діяльність.

Бажано використовувати всі типи. 

Елементи розділу

Мета елемента

1.     Вступ.

 

Зацікавити студента, пояснити, що його очікує; допомогти йому підготуватися до того, що його чекає.

Питання-орієнтири

Питання, написані в неофіційному стилі, поставлені для того, щоб сфокусувати увагу студента.

Визначення мети

Допомагають студенту побачити, що саме очікується від нього.

2. Текст 1.

2. Представляє зміст розділу.

Тест 1 до самоконтролю

Мета тексту 1.

Перевірка й аналіз тесту 1

Допомагає студенту оцінювати свою відповідь.

3. Текст 2: реальна ситуація

3. Допомагає студенту застосувати зміст розділу в ситуації «з життя»

4. Вправи на базі реальних ситуацій

4. Мета тексту 2.

5. Текст 3.

5. Надає необхідну інформацію.

6. Вправи для самоперевірки, з аналізом.

6. Надає необхідну практику по текстах 1, 2. Допомагає студенту застосувати зміст розділу у власній ситуації.

7. Текст.

7. Дає детальні приклади, необхідні для мети 3.

Тест 2 до самоконтролю

Базується на попередніх прикладах

Аналіз тесту 2

Дає студентам можливість оцінити свій прогрес.

8. Резюме.

8. Нагадує студенту основні ідеї.

9. Завершальні коментарі.

9. Показує зв'язок з наступним розділом.

Завдання

За матеріалами текстів1-3.

Питання на повторення

Дає можливість ще раз перевірити засвоєння матеріалу.

10. Додаткове завдання.

10. Допомагає студентам, яким треба більше працювати (практика на більш високому рівні).

Діалог

Text Box: Чим складніша суб’єкт-суб’єктна взаємодія, тим глибшим буде проникнення у внутрішній світ, тим довершенішим буде відтворення цього світу. О. М. Матюшкін При роботі індивіда з текстом між ними виникають стосунки внутрішнього діалогу. Взагалі, мислення це завжди діалог, і внутрішній діалог є обов’язковою компонентою продуктивного мислення особистості. Мова через текст одночасно здійснює мислення і дію. Отже, для того, щоб активізувати процес такого діалогу, треба до тексту вбудовувати відкриті питання за змістом. Оскільки задане питання після його мисленнєвого вимовляння не щезає, а існує у свідомості того, хто має відповісти, пізнавальна діяльність активізується, а знання систематизуються для підготовки до можливої відповіді.

Оскільки в дистанційному курсі зовнішнє спілкування (з тьютором і колегами) не є присутнім постійно і не може супроводжувати кожен крок пізнавальної діяльності студента необхідно передбачати внутрішній діалог у тексті. Це можна передбачити наступними засобами:

  • Подаючи інформацію не в констатуючій манері, а у вигляді обговорення.
  • Включаючи до оповідального тексту риторичні й інші питання, при необхідності відразу ж можна запропонувати їхній аналіз і варіанти відповідей.
  • Структуруючи текст на окремі одиниці, супроводжуючи їх  альтернативними підходами і точками зору щодо викладеного матеріалу.
  • Перемежовуючи лінійний текст іншими засобами передачі інформації, як то: схеми, таблиці, діаграми, малюнки, висловлення відомих діячів і ін. Бажано супроводжувати засоби наочності поясненням, що не повторює за своєю формою (не за змістом) сказане раніше в тексті.
  • Супроводжуючи текст відкритими питаннями, розрахованими на рефлексію студентів; дати спочатку приклад пошуку відповіді на таке питання.
  • Супроводжуючи постійно навчальний текст словником, який може розташовуватися поряд на полях.
  • Виділяючи якнайчастіше в тексті, аналізувати можливі варіативні чи парадоксальні ситуації, показувати світоглядну значущість розглянутої інформації, її гуманістичну, культурну, соціальну роль, якщо це можливо і має місце, в об'єктивній реальності.

Питання

Питання - загальний засіб допомогти студенту закріпити зміст або оцінити розуміння змісту. Крім цього, питання забезпечують і активізують спілкування студента із змістом як інформацією. Характеристики питання включають відповідність до змісту і мети, до розміщення. Питання повинні безпосередньо відбивати мету навчання та повинні існувати протягом усього заняття.

Якщо ми задаємо людині питання, ми впевнені, що вона обов’язково відповість. Щоб полегшити їй процес пошуку інформації для відповіді, ми будуємо ланцюжок питань, де кожне з них поступово наближає нас до очікуваної відповіді. Наприклад, у темі спорту можна запропонувати наступний ланцюжок питань: Чи займаєтеся Ви спортом? Яким видом спорту? Як Вам подобається гольф? Чи брали Ви коли-небудь участь у змаганнях з гольфа?

Кожне питання немовби розкриває, поширює зміст попереднього. Питання мають бути побудовані у такий спосіб, щоб увага зосереджувалася на розв’язанні проблем, а не на самих проблемах.

Питання можуть бути декількох типів залежно від функції, яку вони виконують у роботі з інформацією.

  1. Питання дають нам можливість і передати, і отримати необхідну інформацію. Це інформаційні питання. Вони бувають двох видів: щодо інформації, яка мається на увазі, і щодо сповіщеної інформації. Останній тип створює процес “підсвідомого кодування”. Таке питання складається з двох частин – ствердження й питання.
  2. Питання, що виказують увагу. Питання можуть сприяти активному сприйняттю, яке характеризується здатністю відповідати на питання.
  3. Заспокійливі питання. Наприклад: Що ми можемо зробити, щоб виправити власну помилку?
  4. Питання, спрямовані на контакт. Контакт можна налагодити будь-яким питанням, якщо воно покаже, що ви зацікавлені проблемами співбесідника.

Отже питання мають велику силу. Вони завжди містять у прихованому або явному вигляді важливу інформацію, яка змушує людину замислитися, зосередитися на результаті, підказують новий аспект розмови чи діяльності. Вірно сформульовані, вони об’єднують людей, допомагають активному сприйняттю, діють заспокійливо, допомагають налагодити контакт.

p02_049.gifНеправильне використання підсилювальних засобів зменшує смисл висловлювання і відволікає увагу (слова: такий, дійсно, безперечно). Може бути, у деякому сенсі, схоже, що… - це розмиті вислови. Треба висловлюватись більше стверджено, наприклад: Прекрасна ідея…

Коли ми обмірковано задаємо собі питання, наш розум витягає на поверхню безліч корисної інформації:

Це може бути перелік відповідей на питання (варіантів). Питання привертає Вашу увагу до того, що відбувається після прийняття рішення. Воно немовби вбачає, що рішення вже прийняте, і треба подумати, як його реалізувати.

Відкрите питання найчастіше дозволяє отримати значно більший обсяг інформації. На нього не можна відповісти малою кількістю слів. І в той же час, воно зазвичай містить більше думок та ідей, знайдених особисто, ніж слів.

Слова у реченні можна переставляти (робити інверсію), і це буде впливати на значення слів і речення взагалі, а також виказувати емоційний стан речення, або розмови в цілому.

Рефлексія

Специфічне завдання рефлексії (що порівнює вихідну остаточну діяльність) полягає в тому, щоб побачити і виділити у побудованому процесі діяльності якісь нові утворення, що можуть бути засобами для побудови нових процесів діяльності. Іде порівняння раніше засвоєних процесів діяльності з надбаними новими засобами, що дає продуктивний аналіз процесів, а також завдань, об’єктів і результатів діяльності. Результат рефлексії - це виділення нових засобів побудови діяльності як реалій, які можуть бути засвоєні надалі у формі способів діяльності для використання на практиці.

Якщо студенту запропоноване завдання на рефлексію, це означає, що йому належить переглянути весь навчальний матеріал з визначеної теми, проаналізувати його, вибрати основні повідомлення, які розкривають смисл, потім розглянути їх з точки зору зазначеного напряму рефлексії, а потім, врахувавши всі наявні характеристики і зв’язки, висловити власний  погляд.

002.gif Обміркуйте, яку роль відіграє рефлексія у визначенні доцільності та якості вже здійсненої діяльності. Як рефлексія може удосконалювати діяльність, і як вона спрямовує проектування майбутньої діяльності?

 

 
©  НТУ "ХПІ", ПЛДН

9. Оформлення тексту

Оформлення тексту

image085.gif

Будь- яка помилка в елементі, у з’єднанні єлементів або у програмі, зазвичай призводить до повного спотворення результатів.

Клод Е. Шеннон

На роботу з інформацією впливають швидкість та якість переробки інформації (наприклад, застосування спрямованих слів, що визначають напрямок сприйняття і траєкторію пошуку знань). У цьому випадку може допомогти побудова інформаційного поля за принципами гіпертексту тощо.

Text Box: Інформація цінна не сама по собі, а тільки тоді, коли вона необхідна. Отже отримувати треба лише ту інформацію, яка потрібна для прийняття рішення у даному випадку, ані більше, ані менше, і у найзручнішій формі! О. Суханов Чим активніше у процесі присвоєння знань використані інтелектуальні операції (символічне кодування, розуміння та акцентування логічних зв’язків, категоріальне упорядкування та когнітивні трансформації та ін.), тим вищим буде результат утримання інформації на третій стадії сприйняття – розумінні. Щоб забезпечити це, бажано вводити до тексту різноманітні засоби систематизації інформації, в тому числі структурно-логічні схеми, графи, моделі, алгоритми тощо. Однак належить пам’ятати, що перевантаження засобами наочності заважає розвиткові здібності до абстрагування, тому форми представлення засобів повинні бути досить абстраговані.

Для активізації пізнавальних процесів уваги, сприйняття, мислення важливо [Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. Феникс.  Ростов-на Дону. 2000. – 416 с. ]:

  • надавати навчальну інформацію з досить високою надмірністю, що зменшує можливість її спотворення при передачі та сприйнятті і полегшує додержання сталості уваги, тобто сприяє її мотивації;
  • дотримуватися при використанні засобів зорової наочності норми яскравості, освітленості, контрастності, величини зображення; прагнути оптимального рівня складності мови навчального повідомлення;
  • враховувати можливість прямого та безпосереднього управління сприйняттям (у випадку ускладнення розуміння треба спеціально звертати увагу на найважливіші положення, важливо показувати потрібну частину таблиці, діаграми тощо, щоб не виникало смислових бар’єрів);
  • у помірних межах різноманітніти варіанти викладання, використовувати засоби підтримки та повернення уваги;
  • враховувати емоційний фактор, за рахунок якого продуктивність інтелектуальної праці значно підвищується, в тому числі за рахунок семантичного конструювання речень і визначення необхідних акцентів та наголосів.

Декілька порад щодо тексту

  1. Покладайтеся на власний розум (І. Кант).
  2. Старе – як очевидне, і нове – як неймовірне (без недовіри до нового).
  3. Поєднання фактів і міркувань.
  4. Баланс “очевидного” і “неймовірного”.
  5. Можливість побудувати власну гіпотезу і питання для її перевірки.
  6. Ніщо так не сприяє інтересу, як підтвердження здогадки! Не забувайте про конструктивну творчість.
  7. Без питань відповіді не корисні!
  8. Формуйте заздалегідь простір знань, готуйте випереджувальні питання!
  9. Навчіться ставити питання собі!
  10. Спробуйте самостійно знаходити відповіді! (Із вказівкою: Де знайти?)
  11. Не скорочуйте логічні зв’язки за допомоги висловів типу: “Без слів доведено, що...”, або “ Детальні обчислення приводять...”. Зв’язки важливіші за факти. Саме вони надають фактам смисл і значення.
  12. Доведеність і описовість не можуть бути надмірні у проблемному підході.
  13. Педагогічне мислення досліджує, як саме побудований будинок, але не “самий” будинок. Педагог вчить будувати!

Причини негараздів при роботі з текстом

  1. Нерозуміння – перша з причин відсутності інтересу (за Пуанкаре):
  2. Безпричинний перехід з одного рівня інформації на інший.
  3. Логічні стрибки у викладенні, відсутність асоціацій з попереднім знанням.
  4. Текст призначений для вивчення і самоконтролю, тому треба розміщувати у ньому більше відповідей, роз’яснювань і прикладів діяльності. Але не треба спрощувати інформацію і розжовувати її.
2 Розглянувши поради щодо створення тексту і причини можливих негараздів при роботі з ним, спробуйте створити оптимальну модель тексту, яка б містила позитивні елементи, що забезпечуватимуть інформаційну, діяльнісну, контрольну, емоційну, комунікаційну складові, а також протистоятимуть всім можливим негараздам.

 

© 2006 НТУ "ХПІ", ПЛДН

10. Стилі стрийняття та мислення

Стилі стрийняття та мислення

image088.gif

Стиль – це одяг наших думок, і якими б ці думки не були вірними, якщо твій стиль необтесаний, вульгарний і грубий, це послужить їм таку ж погану службу.

Ф. Честерфилд

У зв’язку з тим, що будь-яка діяльність підключає мислення, необхідно при побудові частин тексту мати на увазі стилі сприйняття, мислення, соціальний аспект навчання, включаючи набуті та нові знання у процес формування діяльності.

Кожна сучасна людина має свій базовий словниковий запас, тобто ті слова, що їх вона використовує якнайчастіше і за допомоги яких її усвідомлення відображує світ, а мозок обробляє інформацію, що поступає ззовні. Існування цього запасу було знайдено у 1972 році Ричардом Бендером і Джоном Гріндером. Це стало основою для створення нейро-лінгвістичного програмування. Ідея використання базового словника для створення умов контакту з людиною - це один із найпростіших і діяльних способів зробити текст зрозумілим для іншої людини.

Справа в тому, що кожний з нас сприймає світ по-своєму. І якщо ми хочемо, щоб наша інформація була сприйнята правильно, ми повинні використовувати особисту “мову” співбесідника, щоб створити сприймальний контакт (бути “на спільній хвилі”)

Канали сприйняття ґрунтуються на фізичних способах сприйняття й одержання нової інформації.

До загальноприйнятих каналів сприйняття відносять зоровий, слуховий і моторний канали. Існують і інші канали сприйняття. Однак, ці канали стали найбільш прийнятими і розповсюдженими на сьогоднішній день.

Зоровий канал сприйняття (візуал) - це когнітивна здатність сприймати нову інформацію переважно за допомогою зору. Якісні ознаки нової інформації, на які реагує носій цього стилю в процесі сприйняття й обробки, це - яскравість, розмір, колір, його насиченість, сила і чистота, контрастність, фактура, форма і симетрія. У тексті візуал сприймає слова: бачити, оглядати, зображення, вигляд, дивитися, спостерігати, оглянути, помітити, споглядати, виглядати, видовище, мати.

Слуховий канал сприйняття (аудіал). Аудіали у придбанні й обробці нової інформації спираються насамперед на слух. Якісні розходження, на які вони реагують, це висота чи тон звуку, темп, голосність, ритм, тембр і резонанс. На заняттях аудіали виділяються своїм природним тяжінням до усного викладу матеріалу. Тому фільми, будь-які форми аудіоспілкування, аудіодоповіді та аудіолекції виявляються особливо корисними в процесі навчання аудіалів. У тексті вони сприймають слова: чути, слухати, гармонія, галас, дзвонять дзвони, дослухатися, дисонанс, звучати музикою, звук, лунати, чутно, чутність, бути чутним.

Моторний канал сприйняття (кінестетики). Кінестетики у придбанні нової інформації спираються на рух. Якості, найбільш важливі для них у взаємодії з новою інформацією, це - частота, тиск, тривалість дії й інтенсивність уваги. У тексті кінестетик сприймає слова: безпечний, рух, торкати, торкатися, зручний, досліджувати, швидко, обробити, опрацювати, вловити, сприйняти, відчути, тиск, відчувати, випробувати, перевірити.

17 Нещодавно моторний канал став називатися моторно-емотивним, оскільки численні дослідження довели, що кінестетики реагують не тільки на рух, але й на будь-яке вираження чуттів.

Більшість людей має первинний та вторинний канали сприйняття і тільки зовсім невелика кількість людей, виявляється, не знає переваг: усі канали сприйняття однаково гарні для них.

Труднощі в навчанні виникають у студентів із певним, яскраво вираженим каналом сприйняття, якщо він не відповідає способам і стилю викладання.

Наші шанси на успіх у будь-якій спільній праці значною мірою знижуються, якщо ми не вміємо використовувати “мову співбесідника”. Це стосується і організації спілкування під час дистанційного навчання, особливо, коли слухач працює з текстом самостійно і не має змоги зразу ж уточнити смисл написаного. Тому у тексті дистанційного курсу, а також під час супроводження курсу, викладачі готують декілька альтернативних висловлювань, які мають задовольнити слухачів із різним базовим словником. Те ж саме стосується і конструювання визначень певних понять у глосарію.

Приклади питань, що відкривають доступ до слухових відчуттів:

  • Чи можете Ви пригадати звучання...?
  • Коли Ви востаннє чули ...?
  • Коли Ви востаннє розмовляли ...?
  • Що можуть сказати колеги про ...?
  • Який звуковий супровід сприяє кращому сприйняттю для Вас?

Text Box: Інтелект – це не тільки здатність зберігати інформацію, але й уміння її знаходити. Альберт Ейнштейн Багаторічні спостерігання виявили, що майже 60% людей є візуалами, 35% – кінестетиками і тільки 1% – аудіалами. Більшості людей візуального типу потрібно бачити те, що вони вивчають, у протилежному випадку вони або не сприймуть інформацію взагалі, або рівень сприйняття знижується навпіл і навіть нижче. Для студентів-аудіалів велике значення має звукове супроводження. Кінестетикам потрібно спочатку “ухопитися” за інформацію, потім її “відчути”, а вже потім приймати рішення. Оскільки у традиційному навчанні можна часто зустріти заклики “Слухати!”, “Дивитись на дошку!”, “Бути уважним!” і т. д., всі ці настанови блокують у студента можливість розвитку його природних здібностей. Йому конче потрібно, щоб дозволили що-небудь робити!

Для успішного навчання розробники навчального тексту і фрагментів тексту мають супроводити процес навчання так званими діалогами самодопомоги, які повинні збалансувати візуальний, аудіальний та кінестетичний типи обробки інформації. Ці діалоги формуватимуть візуальний процес, але, якщо закрити очі і розслабитися, можна побачити, почути і відчути, як Ваш розум сприймає інформацію. І як Ви досягаєте успіху.

Навчання як процес буде легким і природним, якщо відкрити у собі допитливість. У візуала їй сприяють цікаві ілюстрації, схеми, діаграми, приємні для погляду. Увагу та цікавість аудіалів привертають музика, що стимулює діяльність, і незвичні звуки, що супроводжують появу будь-якої інформації. Для кінестетиків підтримка цікавості та інтересу краще за все відбувається, якщо їм запропонувати щось зробити самотужки, наприклад, побудувати схему або діаграму, а також відчути позитивні емоції від самого процесу.

2 Спробуйте створити 1-2 приклади діалогів допомоги для супроводу процесу обробки інформації різного призначення: теоретичної, проблемно-практичної, оцінувальної та ін. так, щоб вони водночас сприяли різним стилям сприйняття.

Щоб підтримати інтерес слухачів, викладачі повинні поєднувати різні стилі навчання. Але треба пам’ятати, що немає чистих візуалів, аудіалів або кінестетиків. Ми завжди користуємось всіма видами чуттів. Просто який-небудь спосіб сприйняття ми звикли вважати зручнішим. Щоб вирватись з відокремленості стереотипів, слід ризикувати, експериментувати та відкривати нові можливості. Треба пам’ятати, що метою дистанційного навчання, як і будь-якого навчання взагалі, є самовдосконалення.

Але саме запобігання недостатній, або відсутній освіченості і є головною метою дистанційного навчання. З’ясовано, що спроможність запам’ятати інформацію, якщо вона нецікава (або запропонована діяльність не цікава), наближається до нуля. Як можна це подолати? Дуже просто – використовуючи розподілене повторення. У дистанційному навчанні при наданій свободі часу, ми можемо використовувати його ефективніше, вдосконалюючи окремі фрагменти своєї діяльності поступово крок за кроком.

При цьому дуже корисно обмірковувати заздалегідь послідовність діяльності, або достатність отриманих навчальних матеріалів, використовуючи суто позитивні настанови і силу мислення. Деякі психологи вважають, що 5 хвилин візуалізації коштують двох годин  реальної діяльності. Викладачі повинні розуміти, що у дистанційному навчанні найважливішою перевагою слухача є гнучкість розуму та його здатність до змінювання. Доведено, що при повному заглибленні у відтворювану діяльність можливість воскресити у пам’яті отриману інформацію значно зростає. Перефразуючи Альберта Ейнштейна, можна сказати, що знання – це не просто колекціонування інформації, але й усвідомлення, де її можна знайти. 

22

Завдання для допитливих

Спробуйте створити 1-2 приклади діалогів допомоги для супроводу процесу обробки інформації різного призначення: теоретичної, проблемно-практичної, оцінювальної, повідомлюючої та ін. у такий спосіб, щоб вони водночас були придатні сприяти різним стилям сприйняття. Свої приклади і пропозиції надішліть, будь ласка, у список розсилки (Форум) за темою " Діалоги допомоги".
©  НТУ "ХПІ", ПЛДН

11. Мова

Мова

image091.gif

Є багато людей, що безупинно обмірковують витрати на освіту, але ніхто не хоче обміркувати витрати на неосвіченість.

Мова – це засіб поглиблення мислення, отже необхідно у тексті використовувати усі можливі структурні особливості мови, у першу чергу, метафори, протиставлення, тощо. Мова і граматика характеризують, як саме освітній зміст висловлюється в писемній формі. Рівень викладання повинен відповідати аудиторії і змісту.

Звичайно, що найперше - це грамотність. Неписьменний текст помітно знижує серйозний тон викладу, і Ваш текст буде виглядати шкільним твором, що може навіть викликати негативні емоції.

p03_031.gifСтилістична єдність у тексті не менш важлива, ніж у дизайні Ваших сторінок. Вона дозволяє сприймати інформацію єдиним блоком, а не розрізненими шматочками. Читач буде краще пам'ятати Ваш курс, як джерело цікавої і потрібної йому інформації.

Тут же необхідно згадати про емоційне й етичне сприйняття матеріалу, тобто про настрій тексту. Треба сказати, що «жвавість» тексту, його емоційна насиченість досягається дуже нескладними і багаторазово перевіреними способами. Це такі речі, як включення в текст особистих прикладів, великої кількості порівняльних прикметників, часте використання окличних та запитальних знаків, прямої мови й ін.

Існує безліч способів викладати свої ідеї в тексті, причому більшість з них лежить на поверхні. Наприклад, усі знають, що червоний колір викликає агресію не тільки в бика, але й у людини, але при цьому мало хто замислюється, що таку ж дію роблять короткі, рубані пропозиції з великою кількістю дієслів. Ви це самі можете легко перевірити. До речі, причини підвищення агресивності для банерів, на яких присутні слова «тисни!», «так!» і ін. лежать у тій же області, і розуміння цього робить Вашу роботу простішою й ефективнішою.

Очевидно, велику роль грає тематична єдність тексту і його відповідність заявленій у заголовку темі.

Якщо Вашою метою не є літературно-філософська творчість, і Ви хочете повніше донести Ваші думки, пропозиції, враження й ін. до аудиторії, то, імовірно, має сенс використовувати точні формули викладу і тверду прив'язку до теми. У тому ж випадку, якщо Ви хочете зробити значний ліричний відступ, то його краще виділити в окрему статтю.

Мова і граматика характеризують, як освітній зміст висловлюється в писемній формі. Рівень викладання повинен відповідати аудиторії і змісту. Технічні терміни мають бути попередньо визначені, якщо аудиторія не знайома з ними. Визначення їх повинно супроводжуватися прикладами застосування.

У той час, як багато освітніх програм використовують форматування, що застосовується в друкуванні, комп'ютер ще має інші характеристики. Оформлення екрану, наприклад, поля, незаповнений простір і розбірливість, може значно вплинути на якість сприйняття змісту.

Рівень викладання. Стратегія подачі матеріалу визначається залежно від задач, що вирішуються. Рівень викладання визначається мінімальним освітнім рівнем студентів, доступним для розуміння даного розділу тексту. Текст для випускників вищих навчальних закладів повинен відрізнятися від текстів для студентів університету або школярів.

Зміст навчального матеріалу повинен відповідати навчальному плану і задачам навчання на даному рівні. Це генеральна мета, що зовсім не заперечує можливості досягнення певною частиною студентів вищого рівня знань.

Рівень складності викладання змінюється у відповідності із змістом. Рівень технічного тексту буде складнішим завдяки великій кількості багатоскладних слів. Інструкції, керівництва і нетехнічні тексти будуть мати значно нижчий рівень.

Зміст навчального матеріалу програми повинен бути сумісним з іншими матеріалами з точки зору філософії і методології навчання.

Культурні особливості. Культурні особливості - відношення, переконання і думки, що ґрунтуються на специфічній культурі, можуть значно впливати на розуміння користувачами освітньої програми.

Мова, що використовується, повинна бути зрозумілою всім користувачам. Не треба користуватися словами, зрозумілими тільки тим, хто володіє специфічною лексикою. Якщо це неминуче, курс має чітко вказувати, яку лексику містить, і надавати її роз'яснення. Крім того, до мови дистанційного курсу існують особливі вимоги, враховуючи те, що вона повинна забезпечувати інтерактивність сприйняття курсу, мотивацію і можливість подальшого інформаційного пошуку.

17 Обираючи мовні засоби і формуючи мовний простір для свого навчального курсу, Ви мусите пам'ятати, що, у першу чергу, вони впливають на створення емоційно-психологічного клімату запроектованої Вами навчальної діяльності. Навчання із задоволенням - це главна запорука успіху у діяльності і досягнення мети, яка буде продуктивною, як для особистості, так і для суспільства.

Можливості мови безмежні.

Технічні терміни. Технічні терміни (жаргон) – це слова, із якими певна аудиторія не знайома. Вони повинні використовуватися, тільки тоді, коли дійсно мають відношення до змісту.

Початкове використання технічних термінів повинно включати визначення, зрозуміле новачку. Мають бути розглянуті інтерактивний глосарій або стосовні до визначення терміну ланки. Це спрощує визначення для користувача.

Подібно до жаргону, абревіатури специфічні для будь-якої області. Їхнє використання повинно містити пояснення. Якщо вони використовуються часто, то мають бути перевизначені на початку кожного розділу.

Орфографія та пунктуація. Інтерактивні інструментальні засоби перевірки правопису повинні використовуватися протягом розвитку курсу. Рекомендується, щоб хто-небудь інший робив заключне редагування.

Помилки, що часто припускаються у електронних текстових форматах можуть дратувати користувача і негативно впливати на інтерактивність сприйняття інформації у цілому.

17

Складність тексту можна визначити за таким алгоритмом.

Виберіть у вашому розділі фрагмент довжиною близько 250 символів. Виключіть з цього тексту 36-е слово, а потім кожне 10-е (46-е, 56-е, 66-е, і т.д.) У такий спосіб 20 слів повинні бути опущені.

Далі необхідно вибрати одного чи декількох студентів і попросити їх відновити текст. Якщо їм удається знайти правильно майже 13 слів з 20, значить текст читається важко.

Необхідно переробити фрагмент, спростити конструкцію мови, скоротити довжину речень, замінити довгі, складні слова.

 

22

Висновки

Істотний вплив на якість курсу і активне сприймання його студентом мають особливості представлення текстової інформації: мова, граматика курсу, специфічні культурні риси та переконання, орфографія, пунктуація, створення формату сторінки, використання спеціальних термінів. Усі вони у комплексі повинні сприяти інтерактивному опрацьовуванню тексту, мотивувати на обробку та особистісне присвоєння знань, захищати користувача від можливості створення штампів, шаблонів та психологічних бар’єрів.

 

2

  1. Яка форма побудови речень, на Вашу думку, є найбільш інтерактивною, і як її застосувати у тексті курсу?
  2. В який спосіб термінологічна система навчальної дисципліни може бути пов’язана з текстом курсу? Спробуйте надати декілька прикладів.
 
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

12. Стилі написання тексту

Стилі написання тексту

image096.gif

Ознака точного і стислого стилю полягає 
у тім, що Ви не зможете викинути 
нічого з твору без шкоди для нього.
Б Джонсон

До речі, чому людина засинає за підручником? Тому що одна з істотних складових людського життя - це емоції. Тому сприйняття інформації, як таке, без емоцій дуже швидко стомлює нервову систему, і людина засинає - спрацьовує механізм психічного захисту. Ніяке загартування не допоможе - потрібно переживати за закони фізики, як за живу людину, щоб сприймати її дійсно довго.

Як це досягається? По-перше, основою будь-якого емоційного наповнення тексту є його спрямованість, тобто для додання до тексту будь-яких емоцій, насамперед, потрібно до когось у цьому тексті звернутися. Для цього можна скористатися особистими займенниками і наказовим нахиленням дієслів. Наприклад, порівняйте два уривки:

"При виникненні необхідності анонсувати новий проект, варто заготовити ряд текстових матеріалів з описом проекту…"

"Коли ви анонсуєте новий проект, то підготуйте спочатку опис…"

Слід зауважити, що другий текст звернений безпосередньо до читача, тоді як перший більше схожий на витяг з поганого підручника. Зі спрямованим текстом уже значно нескладно працювати (і, зверніть увагу, що його легше і приємніше читати). Розглянемо декілька прикладів додавання емоційного фарбування у спрямований текст.

Презирство. Я сподіваюся, ви розумієте, що перш, ніж анонсувати що-небудь, потрібно…

Запанібратство. Отут от яка штука. Щоб потім не витрачати час, напиши усе, що знаєш, про свій сайт в окремий файл та скинь на робочий стіл.

Повага. Вам буде набагато зручніше працювати з анонсами, якщо Ви заздалегідь складете опис…

Дружелюбність. Чи не здається Вам, що куди простіше потім буде заповнювати форми, якщо вся необхідна інформація уже буде набрана в окремому текстовому файлі.

Як бачите, досить просто надати спрямованому тексту емоційне фарбування за своїм смаком, усього-на-всього, додавши відповідні розмовні слівця. Зверніть увагу, що при включенні специфічної для даного емоційного фарбування лексики необхідно перешикувати і саму пропозицію (це добре видно на прикладах), щоб не викликати дисонансу.

p03_042.gifТекст стає цікавішим, якщо супроводжується коментарями автора, а також цитатами на дану тему.

Чому в тексті бажано використовувати активне стверджувальне речення можна розглянути на прикладі методики Дж. Міллера для перевірки "психологічної реальності" механізмів трансформації у реченні. 

Є чотири речення:

      (1)      активне стверджувальне (Робітники будують будинок);
      (2)      пасивне стверджувальне (Будинок будується робітниками);
      (3)      активне негативне (Робітники не будують будинок);
      (4)      пасивне негативне (Будинок не будується робітниками).

Якщо речення (2) отримано в результаті трансформації вихідного речення (1), то усвідомлення речення (2) повинно зайняти більше часу, ніж усвідомлення речення (1), тому що людині належить провести зворотне перетворення (2) у речення (1) і лише потім усвідомити його - уже як речення (1). Етап перетворення (2) на (1) зажадає додаткових витрат часу.

Довше, ніж усвідомлення речення (1), буде йти й усвідомлення речення (3).

Але найпереконливішим доказом "за" чи "проти" у цій гіпотезі повинен стати витрачений час на осмислення речення (4). Адже це речення - результат не однієї, а двох трансформацій: перетворення активу в пасив та твердження в заперечення. Осмислення речення (4) повинно зайняти не просто більше часу проти осмислення речення (1), але повинно приблизно дорівнювати сумі часів, витрачених на осмислення речень (2) і (3), тому що людині, щоб повернутися до речення (1), належить зробити уже два перетворення: або (4)-(2)-(1), або (4)-(3)-(1):

«Попереджайте» студента про те, що Ви збираєтеся пояснити йому пізніше. (Наприклад, «Я виділяю три підходи»).

Позначайте початок і кінець ідеї (Наприклад, «Я почну з...», «Для початку...», «Підводячи підсумки»).

Виділяйте основні моменти (Наприклад, «Основна ідея в даному питанні...»).

Застосовуйте слова, що показують взаємини між різними ідеями в даній темі (Наприклад, «Однак, тому, отже…»)...

Користуйтесь вербальними вказівниками

  • “З іншого боку ..”
  • “Наступний приклад ...”
  • “Але це не єдиний спосіб ...”
  • “Зараз ми підходимо до пункту, який може вас здивувати ..”
  • “Зараз ми підійшли до дійсно складної частини...”

Зворотний зв’язок

Чи може текст мати зворотний зв’язок? На нашу думку, може. Спочатку автор тексту ставить питання, чи декілька до студента, а потім відповідає на них та робить висновки. Такий зворотний зв’язок навчає студента ставити собі питання, а потім шукати на них відповідь. Крім того, це може забезпечити повторювання тексту іншими засобами, або словами. Це робить передачу тексту більш надійною, ефективною та тривкою.

Поради щодо стилю написання

1.  Пишіть просто. Якщо Ви хочете ужити технічний термін, переконайтеся, що він необхідний (і допоможіть студентам правильно його використовувати).

2.  Пишіть коротко.

  • Чим коротше слово, тим краще.
  • Чим коротше речення, тим краще (намагайтеся не використовувати понад 20 слів у реченні).
  • Чим коротший абзац, тим краще (у середньому 65-90 слів, 5-7 рядків).
  • Чим коротший розділ, тим краще.
  • Пам’ятайте, що необхідно використовувати різноманітні стилі.

3.  Пишіть конкретно.

  • Використовуйте позитивні, а не негативні форми (Наприклад «таке трапляється часто...», а не «таке трапляється нерідко»).
  • Використовуйте активну заставу, а не пасивну.
  • Використовуйте особові, а не безособові речення (наприклад, «я вже згадував...», а не «уже згадувалося»).

4.  Використовуйте зорові (наочні) образи.

5.  При можливості використовуйте ілюстрації.

6.  Запобігайте надлишку інформації у реченні.

7.  Зберігайте еквівалентні щодо предметів паралелі.

8.  Використовуйте форми оцінювання.

9.  Використовуйте знайомі приклади.

10. Розміщуйте речення та абзаци за логічною послідовністю.

11. Використовуйте приклади та аналогії. У традиційному навчанні викладачі спонтанно вигадують приклади і аналогії, щоб представити тему для кращого розуміння студентами. Оскільки віддалені студенти та їхні викладачі не можуть користуватися цим типом взаємодії, належить включати більшу кількість вдалих прикладів та аналогій у друковані матеріали.

12. Включайте запитання. Вони у друкованому вигляді можуть стимулювати студента на активність і більш інтенсивне вивчення матеріалу. Треба використовувати питання, що більше спрямовані на розуміння, як на просте репродукування і запам’ятовування фактів, і, крім того, беруть участь у процесі навчання як розгорнуті носії інформації.

13. У дистанційному курсі обов’язково повинен бути деталізований зміст, бо він допомагатиме студенту швидко звертатися до потрібного розділу.

14. Включення словника як супроводження курсу наближає студентів до розтлумачення і розуміння  всієї нової термінології, із якою вони зустрічаються у курсі.

 

© НТУ "ХПІ", ПЛДН

13. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту

Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту

image097.gif

Потрібні слова у потрібному місці - 
ось істинне визначення стилю.
Д. Свіфт

Стратегія подачі матеріалу визначається залежно від задач, що вирішуються. Рівень викладання визначається мінімальним освітнім рівнем студентів, доступним для розуміння даного розділу тексту. Текст для середніх навчальних закладів повинен відрізнятися від текстів для студентів університету.

p03_053.gifЗміст навчального матеріалу повинен відповідати навчальному плану і задачам навчання на даному рівні.

Зміст навчального матеріалу програми повинен бути сумісним з іншими матеріалами з точки зору методології навчання.

Ваш курс буде ефективним та інформативнішим, якщо Ви навчитеся «відсівати» усю непотрібну інформацію, залишаючи в тексті тільки істотне. Наприклад, розглянемо наступний абзац, узятий зі сторінок одного з дистанційних курсів, розміщених в Інтернет: 

 

Варіант абзацу

Приклад тексту

Вихідний варіант

Інформація представлена у вигляді тексту, який можна зустріти в книжковому варіанті проекту.

Приведемо ряд порад, що допоможуть вам досягти найбільшої уважності. Зосередження уваги на розумовій діяльності полегшується, якщо в пізнання включається практична дія. Наприклад, легше утримувати увагу на змісті наукової книги, коли читання супроводжується конспектуванням. Підкреслення основних положень сприяє більш стійкому виділенню об'єкта уваги та її тривалій концентрації.

Скорочений варіант

Вихідний текст структурований з використанням списку.

Поради для досягнення найбільшої уважності:

  • Зосередження уваги на розумовій діяльності полегшується, якщо в пізнання включається практична дія. Наприклад, легше утримувати увагу на змісті наукової книги, коли читання супроводжується конспектуванням.
  • Підкреслення основних положень сприяє більш стійкому виділенню об'єкта уваги та її тривалій концентрації.

Оптимальний варіант

Вихідний текст, структурований з використанням списку, а також скорочений приблизно вдвічі.

Поради для досягнення найбільшої уважності:

  • Підключить яку-небудь практичну дію (наприклад, конспектування).
  • Підкреслюйте основні положення.

 

У якому випадку текст сприймається легше? Без сумнівів, в останньому варіанті. Тому можна зробити висновок, що структурування інформації завдяки спискам і таблицям допоможе Вам оптимізувати текст.

Слід передбачати у курсі альтернативні варіанти викладання змісту. По-перше, студенти мають різні канали сприйняття інформації та стилі мислення. По-друге, на практиці вони завжди стикаються з різними точками зору, методами викладання інформації.

Згортання та розгортання тексту – це дуже ефективний метод вивчення матеріалу, отже необхідно у курсі якнайширше використовувати ці методи, демонструючи та пояснюючи студентам, як і навіщо це робиться.

Стискати текст – це використовувати слайди, схеми, афоризми, а потім розширювати, аналізувати, давати приклади.

На початкових етапах вивчення матеріалу дуже ефективно складати структурну схему або конспект-схему тексту. Конспект - це розчленоване, коротке, системне та осмислене викладання тексту або його частин. У конспекті важлива колонка “коментарі”. Вона відбиває результат творчої роботи з текстом, що полягає у розвиткові, уточненні, конкретизації або узагальненні інформації, які утворюються самостійно, у процесі обміркування тексту. В цьому і полягає засіб коментування.

Засіб складання граф-схеми на першому етапі засвоєння є спеціальною метою діяльності студентів. Потім, по мірі засвоєння, цей спосіб буде застосовуватися на усвідомленому рівні і, нарешті, досягне автоматизованого рівня. При цьому змінюється і форма використання способу. Спочатку схема створюється після декількох спроб, потім вона з першої спроби відтворюється на папері, а на закінчення засвоєння  складається тільки мисленнєво.

Граф-схема - це графічне зображення логічних зв’язків між основними текстовими суб’єктами. Засобами графічного зображення можуть бути абстрактні геометричні фігури (прямокутники та ін.) та їх з’єднання, лінії, стрілки, а також символічні зображення або малюнки предметів. Точна логічна схема будується у вигляді лінійної або розгалуженої блок-схеми, графа, дерева тощо.

Граф-схема відрізняється від плану наявністю зв’язків між елементами. Зв’язки надають картині цілісність та наочність. В останніх випадках студент працює фактично лише з окремими частинами тексту, а смислові зв’язки між його різними частинами, що складають основу розуміння тексту, фактично не виявлені у будь-якому чіткому вигляді. Слід зазначити, що науковий текст, який читається у звичайний спосіб, погано запам’ятовується відразу після прочитання і майже зовсім забувається після декількох тижнів. Але текст, під час читання якого складається його схема, настільки міцно запам’ятовується, що забути його у найближчі декілька тижнів просто неможливо.

Спосіб складення зведеної таблиці використовується для узагальнення і систематизації навчальної інформації, видобутої з деякого розділу або навіть усього підручника. Для складення зведеної таблиці використовуються зведені граф-схеми, заздалегідь створені за окремими темами, а також виписки істотних стверджень. Якщо у граф-схемі відбиті тільки текстові суб’єкти і логічні зв’язки між ними, то у зведеній таблиці коротко наводяться і текстові предикати, що розкривають зміст основних текстових суб’єктів.

Складення структури тексту веде до досягнення глибокого розуміння його змісту, адже при цьому кожна частина тексту знаходить своє місце і не важко відслідкувати всі її смислові зв’язки з іншими частинами, тобто те, що забезпечує глибину його розуміння.

Розглянемо засоби логічного запам’ятовування виділеної з тексту осмисленої інформації. Це такі:

  • Самоперевірка за питаннями, складеними автором посібника або самостійно студентом;
  • Взаємна перевірка за питаннями і граф-схемами у парах;
  • Розгорнуте письмове анотування з опорою на конспект;
  • Письмове реферування (констатуюче та критичне);
  • Виступи на семінарах;
  • Складання зведених граф-схем та зведених таблиць на підставі навчального матеріалу;
  • Підготування навчальних доповідей (за декількома джерелами).

Схематичне пред'явлення інформації

Text Box: Особиста пізнавальна (когнітивна) активність тісно пов’язана з надбанням, організацією і використанням знань. Однак “надбання” можна тлумачити, як отримання готових знань, і тоді буде втрачено найважливішу ланку цієї діяльності – породження нових знань.У головному мозку йде складний процес відбору і класифікації, побудови і аналізу складних мереж слів і ідей, які з’єднуються один з одним, щоб донести певний смисл. Для забезпечення найефективнішого шляху використання мозком інформації необхідно, щоб її структура якнайлегше сприймалася. З цією метою, а також бажаючи скоротити обсяг інформації за рахунок її згортання, можна застосовувати так звані “картки пам’яті”, коли головна ідея розташована у центрі сторінки, а гілки розкриваються у тій послідовності, у якій ми бачимо загальний зміст. У певному розумінні однією з форм “карток пам’яті” були відомі опорні конспекти за методикою В. Ф. Шаталова.

Переваги “карток пам’яті”

  1. Легше зосередитися на основній ідеї, якщо її розміщено у середині інформаційного поля картки.
  2. Чітко показана відносна важливість кожної ідеї, адже важливіші розташовані ближче до центру.
  3. Безпосередньо розпізнаються зв’язки між ключовими поняттями, адже вони розташовані поряд одне з одним і з’єднані лініями.
  4. Структурна форма “картки” дозволяє доповнювати її без перешкод новою інформацією, що поширює знання стосовно центрального поняття і формує щодо нього певну інформаційну систему.

При складанні картки пам'яті використовуйте різнобарвні ручки і починайте із середини  сторінки.

  1. Напишіть друкованими літерами в центрі сторінки головну тему або ідею, розмістивши її у коло, прямокутник або іншу фігуру.
  2. Для кожного ключового моменту або головної ідеї намалюйте розбіжні від центра відгалуження. Їхня кількість може мінятися  залежно від числа ідей і розділів. Для кожного відгалуження використовуйте свій колір.
  3. Для кожної галузі напишіть ключове слово або фразу, залишивши місце для додавання деталей. Ключові слова повинні відбивати суть ідеї і пускати в хід Вашу пам'ять. Якщо використовуєте різні скорочення, Ви повинні бути упевнені в тім, що згадаєте їх через кілька днів або тижнів.
  4. Додавайте символи або малюнки, щоб легше потім згадати.

image099.gif

Мал. 1. Карта пам'яті

Ефективність відновлення інформації дозволяють підвищити такі прийоми:

  • Пишіть розбірливо, частіше використовуйте великі, або друковані літери.
  • Важливі ідеї пишіть шрифтом більшого розміру.
  • Додавайте карті пам'яті особистісний характер, вносячи свої специфічні деталі.
  • Підкреслюйте слова. Використовуйте жирні букви.
  • Виявляйте творчу основу і фантазію, мозок найкраще запам'ятовує незвичайні речі.
  • Для виділення визначених елементів або ідей використовуйте контури будь-якої довільної форми.
  • Розташовуйте акруш паперу горизонтально, це дозволяє збільшити робочий простір.

Додаткові поради

  1. При складанні реферату книги як назви для відгалужень можуть слугувати назви глав. Значущі підзаголовки розділів також можна виділяти у вигляді відгалужень. Не полінуйтеся перед уважним читанням переглянути книгу і зробити заготовку для карти пам'яті. Заповнюйте карту під час читання.
  2. Відтворення інформації у межах двадцяти чотирьох годин після ознайомлення з нею – дуже ефективний прийом для міцного запам'ятовування.
 Див. Тони и Барри Бьюзен. Супермышление. Минск: ООО "Попурри", 2003
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

14. Опорні елементи у тексті

Опорні елементи у тексті

image100.gif

Читай не для того, щоб сперечатися або 
вірити, а для того, щоб досліджувати і зважувати.
Т. Маколей

Одним з ключових моментів у поданні інформації на веб-сайті є використання опорних елементів – коротких частин тексту, що подають стислий зміст веб-сторінки.

Основними опорними елементами є:

  • Назва сторінки;
  • Глави і підглави;
  • Внутрішньосторінкові індекси;
  • Навігаційні посилання;
  • Посилання;
  • Курсив;
  • Альтернативний текст;
  • Підписи до малюнків.

Опорні елементи важливі тому, що користувачі звичайно спочатку продивляються сторінку, а після цього її читають і вивчають. Тому кожна сторінка сайта повинна забезпечувати майже миттєву орієнтацію і сприймання сенсу.

Є декілька загальних принципів формування опорних елементів.

Роз'яснення. Кожний опорний елемент повинен повідомляти суттєвість і значення змісту сторінки. Для перевірки цього принципу можна уявити, що опорні елементи – єдині видимі елементи сторінки – повністю розкривають зміст сторінки.

Структурованість. Необхідно ділити текст на обмірковану кількість розділів, підрозділів.

Стислість. Саме тому їх називають опорними елементами. Вони будуть працювати, якщо будуть стислими. Розділи і підрозділи повинні бути довжиною не більші за 40-60 символів, а посилання складатися з 1-3 слів.

Не перестарайтесь. Гарні опорні елементи роз'яснюють і спрямовують. Сторінка з великою кількістю опорних елементів подібна перехрестю з великою кількістю покажчиків. Обмежуйте кількість зв'язків, розділів, підрозділів. Організуйте інформацію таким чином, щоб вона легко ділилася на розділи. Зміст тексту повинен складатися з 5-6 розділів, довжиною не більш за 600 слів кожний, з 3-4 виділеними посиланнями.

Особливості опорних елементів.

Назва сторінки. Текст назви сторінки попадає в “закладки” користувача в конкретному браузері і використовується пошуковими програмами. Довжина назви сторінки повинна бути не більше за 40-60 символів. Не рекомендується починати назву сторінок з одного і того ж тексту.

Розділи і підрозділи. Будь-яка сторінка починається з назви розділу і вказує на її зміст (може збігатися з назвою сторінки). Рекомендується сторінку ділити на підрозділи.

Внутрішньосторінкові індекси. Якщо на сторінці більше двох підрозділів, рекомендується їх указати на початку сторінки. Це дозволяє уникнути переміщення за допомогою скролінга. Кожний індекс зв'язується зі своїм підрозділом. Якщо назва підрозділу складається з 2-3 слів, то їх рекомендується повторити.

Навігаційні зв'язки. Вони призначені для переходу до різноманітних розділів Вашого сайта і повинні бути не більш 1-2 слів. Ці слова повинні мати сенс для користувача.

Інші зв'язки. Розробка тексту для зв'язків – процес трудомісткий. Він повинен не тільки спрямовувати, але і повідомляти. Зв'язок повинен показувати:

  1. Куди попаде користувач за даним посиланням, що за зміст він там знайде (“У статті розглядаються питання якості освіти”, а не “Стаття”);
  2. З якою метою користувач спрямовується на дане посилання (“Це допоможе Вам краще зрозуміти зміст заняття”).

Курсив. Часто автори веб-сторінок використовують курсив для виділення ключового слова або фрази. Це полегшує сприймання тексту, але важливо не перестаратися. Курсив можна використати для передачі ідеї сторінки.

Альтернативний текст. Не завжди користувач може продивлятись графіку веб-сторінки. В цьому випадку доцільно використати альтернативний текст довжиною близько 40 символів. Цей текст повинен передавати сенс зображення, докладно не описуючи його.

Написи. Якщо зображення – важлива частина змісту сторінки, доцільно використати написи не більші за 10 слів. Користувачу буде зрозуміло, на що він дивиться і навіщо йому показують малюнок.

При розміщенні тексту на веб-сторінці необхідно враховувати, що у користувача може з'явитися бажання надрукувати текст. Необхідно прагнути, щоб надрукований матеріал (текст, графіка) збігався з тим, що видно на екрані, і з точки зору дизайну.

При завантаженні файлів із сайту доцільно вказувати їхній розмір, якщо вони перевищують 50 К.

Усі мультимедіа файли, Java рекомендується відкривати в окремих вікнах.

 
© НТУ "ХПІ", ПЛДН

15. Принципи дизайну курсу

Принципи дизайну курсу

image114.gif

Стислість надає сили мові. Є висловлювання із властивостями променів сонячних: чим більше вони згущені, тим сильніше вони печуть.

 Р. Соуті

Принцип перший. Мінімізація. Використайте принцип мінімуму на Вашому сайті, невелику кількість графіки, особливо декоративної. Завелика кількість сторінок уповільнює переміщення і робить зв'язок неефективним.

Принцип другий. Створюйте вкладене індексування (меню). Індексування дозволяє швидко переміщатися по сторінці. Індекси сторінки повинні бути логічні з ретельно відредагованим текстом.

Принцип третій. Використовуйте однотипові формати. Використання подібного формату сторінки зменшує час завантаження даних (використовується кеш) і робить Ваш сайт більш естетичним. Зміну формату сторінки рекомендується робити для нових модулів курсу. Не використовуйте різні шрифти в межах сторінки – це ускладнює роботу із сайтом.

Принцип четвертий. Вірогідність інформації. Навчальний курс повинен включати лише ретельно переглянуту інформацію. Вважається гарним тоном, якщо при завантаженні файлу користувач отримає його розмір та стислу анотацію.

Принцип п'ятий. Створюйте логічно завершені меню із заголовками, що є значущими. Список меню (індекси) повинен охоплювати всі категорії матеріалу сторінки і надавати інформацію щодо змісту наступних рівнів. Якщо інформація знаходиться на іншому сайті, користувач повинен знати про це.

Принцип шостий. Навігації слід  бути однотиповою. Це дозволить уникнути втрат посилань. Кожній сторінці належить містити посилання "повернення до головної сторінки", якщо глибина вкладення файлів завелика. Необхідно передбачати повернення до меню.

Принцип сьомий. Включайте інформацію про авторське право на кожній сторінці.

Принцип восьмий. Включайте контактні телефони, поштову та електронну адресу на головній сторінці.

Принцип дев'ятий. Ретельно плануйте власний сайт, використовуйте накопичений досвід. У міру формування сайту кількість файлів зростає, отже потрібно створювати нові, але їхнє збільшення призводить до складних переходів з рівня на рівень.

Принцип десятий. Позначка файлів. Простіше працювати, коли погоджено назву файлів, виконано прив'язання до розділу, видно зв'язок  html і gif-файлів та gif- великих і gif-маленьких файлів.

Принцип одинадцятий. Ширина та глибина. Не рекомендується робити завелику кількість пунктів меню та надто велику глибину вкладення інформації. Це може стомлювати, дратувати користувача. Рекомендується використовувати 12-20 категорій.

22

Резюме

Перед тим, як починати проектування дистанційного курсу, належить визначити можливий обсяг інформації, проаналізувати її і передбачити додержання основних принципів формування курсу. Тільки потім можна починати планування і насичення курсу не тільки інформацією для навчання, але й допоміжними засобами (самоконтроль, завдання для практичної діяльності, навігація, адаптація, мотивація і т.ін.)

 

002

  1. Спробуйте запроектувати і запропонувати декілька варіантів форматів сторінки.
  2. Які пункти меню Ви вважаєте потрібними у першу чергу?
 

16. Екранний простір

Екранний простір

image117.gif

Пізнання – велика і невтомима пристрасть…

Карел Чапек

Користувачі можуть мати відносно маленькі монітори з невеликою спроможністю (800х600, частіше ніж 1000х800). Отже треба пам'ятати, що користувачі, які відвідують Ваш сайт, мають різні можливості! Це може вимагати пошуку балансу між непохапливістю сторінки з великою інформацією і, в той же час, наявністю “порожнього простору” та порожніх місць на сторінці. Інтелігентне використання “нерухомого майна” екрану – це добрий початок навчального сайта.

Подання інформації на екрані відрізняється від подання інформації на папері. При великій різноманітності способів подання інформації на комп'ютері, одним із головних недоліків є порівняно низька щільність інформації. Характеристики типу і розміру шрифту можуть значно впливати на якість інформації в програмі.

Кількість матеріалу на екрані повинна бути невеликою. Занадто багато матеріалу відволікає від основної інформації. Надлишок рамок забезпечує хаотичний зовнішній вигляд і може відволікати від суттєвої інформації.

Колір та інші засоби подання на екрані повинні забезпечувати естетичний зовнішній вигляд. Надмірне застосування окремої методики робить екран неестетичним і заважає процесу вивчення.

Повинні використовуватися методи притягання уваги до важливої інформації. Це можуть бути у тім числі засоби типу виділення альтернативним кольором або курсивом активних блоків, а блідим кольором - неактивних блоків.

Засоби подання інформації включають текст, графіку, звук, відеофрагменти, анімацію та тривимірні об'єкти. Кожний елемент повинен бути обґрунтований.

Текст – первинний і основний засіб подання інформації. Він повинен використовуватися додатково, коли засоби мультимедіа відповідно не відбивають зміст, або для підтримання мультимедіа, а також супроводжувати графіку, відеофрагменти, анімацію та ін.

Колір корисний для притягання уваги, однак, його надлишок може відволікати. Червоний і синій є найбільш важкими кольорами для відчуття, отже їх бажано уникати як у тексті, так і в зображенні. Належить уникати також використання понад сімох кольорів.

Абзаци

Text Box: Інформація за умов дбайливого ставлення до її конструювання надає пізнавальній діяльності людини екологічного виміру. На відзнаку від книги, витрати дублювання програмного забезпечення не збільшуються зі збільшенням змісту. Це дозволяє розробнику зосередитися на освітніх характеристиках змісту курсу, не піклуючись про економію місця для зберігання.

Екран комп'ютера, усуваючи деякі обмеження традиційного подання інформації (типу обмеження місця, кольорів та ін.), однак надає нові обмеження. Дозвіл екрану - приблизно в 1000 разів менший, ніж дозвіл друкованого документа. Отже, передача тієї ж самої кількості інформації на комп'ютері займає набагато більше місця, ніж у документі. Мінливість конфігурацій комп'ютера (типу дозволу, габарити екрану) теж повинна братися до уваги.

  • Збільшення відстані між параграфами належить використовувати для поліпшення читання.

  • Занадто довгі рядки ускладнюють та уповільнюють читання.

  • Двостороннє вирівнювання тексту ускладнює сприйняття, робить текстовий блок жорстким за формою і знижує емоційне враження від опрацювання тексту.

  • Прості, але взаємопов’язані фрази краще розташовувати на одному рядку.

  • Слід у будь-який спосіб виділяти ключові, значущі слова та фрази.

  • Переноси слів у поєднанні із правостороннім вирівнюванням тексту знижують якість читання. Рекомендується писати через дефіс довгі слова або слова з понад трьома складами.

  • Відстань між областями на екрані повинна надавати достатньо місця, щоб покращити розбірливість тексту.

Використання шрифту

Text Box: Інформаційна насиченість тексту впливає не тільки на доступність, але й на інтерес до нього. Г. С. Сухобська Варіюючи накреслення шрифту, Ви зможете виділяти у загальному текстовому просторі найбільш важливі слова чи фрази, навіть цілі абзаци з іншого тексту. Використовуючи цей прийом, намагайтеся бути об'єктивними, беріть до уваги майбутню аудиторію Вашої сторінки. Наприклад, подбайте про тих відвідувачів Вашого сайту, що мають поганий зір. Може статися, що комусь буде неприємно читати абзац, цілком набраний курсивом.

Незважаючи на існування різних можливостей, намагайтеся бути послідовним і логічним. Не використовуйте в межах одного курсу надто багато різних шрифтів і стилів, тому що текст, від якого рябіє в очах, не хочеться читати [Нильсен Я. Веб-дизайн: книга Якоба Нильсена – Пер. с англ. – СПб: Символ-Плюс, 2001 – 512 с.].

Крім того, пам’ятайте, що шрифт, який Ви використовуєте, має бути встановлений і на комп'ютері користувача. Якщо Ви обираєте шрифт, який відсутній у системі користувача, браузер автоматично буде використовувати інший шрифт, швидше за все, Times New Roman. Якщо Ви все ж таки бажаєте використовувати який-небудь специфічний шрифт, то в цьому випадку краще робити напис у вигляді графічного зображення.

Існують стандарти на підготовку друкованої продукції, які рекомендується використовувати для підготовки веб-сторінок. Шрифт не повинен бути  дуже жирним або дуже тонким, він зобов’язаний бути зручним для читання.

 

17. Роль ілюстрації у дистанційному курсі

Роль ілюстрації у дистанційному курсі

image120.gif

Яка користь від книги, у якій немає картинок та діалогу

Люїс Керрол

Одним із найактивніших засобів впливу на сприйняття інформації є ілюстрації, які підключають образне мислення. Застосування ілюстрацій вимагає врахування таких положень:

  1. Повинні виконуватися принципи ергономіки.

  2. Це помилка, що велика кількість графіки робить сайт краще. Люди відвідують сайти для отримання інформації та бажають отримати її швидко, в тому числі за допомогою графіки.

У дистанційному курсі широко використовуються графічні елементи або ілюстрації, до яких будемо відносити:

  • p04_034.gifТекст, який розміщується так, щоб наголосити на визначеному моменті, привернути увагу до важливої інформації (бокси).

  • Таблиці, що складаються зі слів, які показують зв’язок між ідеями.

  • Схеми, які виконують таку ж саму функцію.

  • Декоративні символи.

Ілюстрації викладач, як правило, використовує готові, і є багато засобів проілюструвати навчальний матеріал.

Ілюстрації виконують різні функції:

  1. Декоративну. Щоб запобігти монотонності інформації.

  2. Розважальну (карикатура). Можуть цілеспрямовано залучати студента до роботи. Карикатура може і навчати, коли вона висвітлює ключові моменти та робить їх більш сприятливими до запам’ятовування.

  3. Виразну. Для передачі емоцій та почуття. До таких ілюстрацій належить фотомонтаж, що передає декілька виразних образів одночасно.

  4. Переконливу. Не тільки для виразу емоцій але й для того, щоб переконати змінити точку зору.

  5. Описову. Передати необхідні поняття, які не завжди можна відобразити словами. Наприклад – як описати горобця словами?

  6. Пояснювальну. Ілюстрації можуть показати, як об’єкти працюють, або як їх використовують. Наприклад – фізичні вправи, схеми та текст, який уточнює те, чого не видно на ілюстрації.

  7. Спрощувальну. Спрощений варіант дійсності, що робить його доступнішим для сприйняття:

  • p04_035.gifДуже велика – сонячна система.

  • Дуже мале – серце водяної блохи.

  • Дуже швидкий процес – рух крил колібрі.

  • Недоступні – чотири такти двигуна внутрішнього згоряння.

  • Небезпечна – вибух.

  • Невидима – зразок шуму хвиль.

  • Не існуюча – “ядерна зима”.

  1. Розрахункову (графіки, гістограми та ін.), порівняння розмірів, даних.

  2. Постановчу. Постановка завдань.

17

Пам’ятайте, що сама ілюстрація може виконувати декілька  функцій одночасно.
Будьте впевнені у тім, яку функцію повинна виконувати ваша ілюстрація.

 Поради до використання ілюстрацій:

  1. Пояснюйте функції, що виконуються.

  2. Урівноважуйте функції. Упевніться, що другорядна функція не суперечить основній.

  3. Розміщуйте завдання після ілюстрацій. Це спонукає студента вивчити ілюстрацію для подальшого порівняння, пояснень. Якщо цього не робити, ілюстрації будуть просто ігноруватися.

  4. Пояснюйте позначення. Студенту не завжди знайомі позначки на ілюстраціях, тому до них треба давати пояснення, але не дуже детальні, тому що тоді студент сприйматиме їх як  наказові і не буде їх аналізувати.

  5. Розміщуйте ілюстрації поряд із текстом. Якщо Ви повертаєтесь до ілюстрації в іншому розділі, то її бажано повторити.

  6. Графічні акценти. Ви можете привернути увагу студента за допомогою слів у тексті або заголовку. Крім того, Ви можете це зробити графічно:

  • Намалювати рамку, використати стрілки або інші вказівники.

  • У таблиці використати жирний шрифт.

  • Пронумерувати елементи ілюстрації.

Якщо ілюстрація дуже складна, задайте собі питання, чи дійсно Вам потрібно дати всю інформацію або краще її не давати одночасно. Ви можете поступово розгортати всю картину інформації. Складні таблиці теж бажано спрощувати, адаптувати під студента.

  1. Ілюстрації не кажуть про все. Ілюстрації дозволяють нам додавати у текст інформацію та запобігати надлишкових подробиць.
  2. Використовуйте ілюстрації інших авторів. Ви можете взяти частину ілюстрації та додати свій текст. Не забувайте вказати, де Ви її взяли.
  3. Протестуйте свої ілюстрації. Реакція студентів на ілюстрації може бути непередбаченою. Враховуйте відгуки студентів.
  4. Створюйте бібліотеку ілюстрацій.

17

Не все можна сказати словами:

  • Якщо ви не можете знайти слова, щоб описати що-небудь, спробуйте проілюструвати це.
  • Якщо Ви знайшли потрібні слова, все одно подумайте, як їх проілюструвати.