Проектування змісту, структурування тексту
Сайт: | Навчальний сайт ХНАДУ |
Курс: | Зимова школа дистанційного навчання УБС |
Книга: | Проектування змісту, структурування тексту |
Надруковано: | Гість |
Дата: | субота 16 січень 2021 20:42 |
Опис
Педагогічні принципи. Розробка змісту. Роль взаємодії. План роботи. Загальні положення щодо тексту. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі. Структура заняттяю. Формування розділу. Оформлення тексту. Стилі стрийняття та мислення. Мова. Стилі написання тексту. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту. Опорні елементи у тексті. Колір у навчальному веб-дизайні. Набір палітр для веб-дизайну. Сполучення кольорів
Зміст
- 1. Задачі модуля
- 2. Педагогічні принципи
- 3. Розробка змісту
- 4. План роботи
- 5. Загальні положення щодо тексту
- 6. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі
- 7. Структура заняття
- 8. Формування розділу
- 9. Оформлення тексту
- 10. Стилі стрийняття та мислення
- 11. Мова
- 12. Стилі написання тексту
- 13. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту
- 14. Опорні елементи у тексті
- 15. Принципи дизайну курсу
- 16. Екранний простір
- 17. Роль ілюстрації у дистанційному курсі
1. Задачі модуля
![]() |
Перш ніж почати писати, я завжди задаю М. Горький |
У попередньому модулі:
При розробці курсу належить враховувати такі моменти:
Слід зазначити, що прийняті попередньо рішення у цьому модулі будуть переглядатись та уточнюватись. Результатом нашої роботи постане готовий дистанційний курс без системи контролю. Послідовність нашої роботи матиме такий вигляд:
|
|
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
2. Педагогічні принципи
![]() |
Найважливіші принципи можуть і повинні Авраам Лінкольн |
||
Дистанційне навчання як сукупність нових технологій вимагає перегляду усього навчального процесу. І в першу чергу це виникає на етапі підготовки змістовної частини дистанційного курсу – структуруванні змісту та написанні тексту. Справа у тому, що у традиційному навчанні більшість викладачів готують для проведення лекцій нотатки або особисті конспекти. Інколи після відповідної редакції ці конспекти друкуються, але на їхню підготовку витрачається досить тривалий час. У дистанційному курсі навчальний процес базується на інформації, що підготовлена у електронному вигляді. У зв’язку з тим, що у традиційному навчанні викладач практично не працює з текстом, при підготовці дистанційного курсу у нього може виникати багато проблем. Адже відсутність або низька якість текстової або іншої інформації у дистанційному курсі – це, по суті, відсутність дистанційного навчального процесу. Крім того, слід враховувати, що дистанційне навчання, це водночас засвоєння знань через особисту діяльність та співробітництво, отже текст повинен бути зорієнтованим на варіативну (за стилями виконання), і в той же час адаптовану до запланованих цілей, діяльність. Дистанційний курс ґрунтується на певних педагогічних принципах, отже нам треба їх враховувати при його створенні. 1. Від навчання до самонавчання ІКТ змінюють вищу освіту, ролі та зв’язки студентів і викладачів та їх взаємодію у навчальному процесі. Тепер пред’явлення інформації, яке має місце у традиційному навчанні, є недостатнім. Треба фокусувати увагу на активності студента та визначати точки підтримки. Це дозволить перейти від суто процесу навчання (передачі інформації) до самонавчання, коли студент сам обробляє отриману інформацію, конструюючи особисті знання та засоби діяльності. 2. Студент – головна особа Навчальний процес студента не сприймається і не тлумачиться безвідносно до його особистості, як процедура у чорному ящику, де на вході – знання, що призначені для навчання, а на виході знання, що спостерігаються зовні і, у такий саме спосіб, репродукуються на іспиті. Навчання у дистанційній формі розглядається як активний, індивідуальний та соціокультурний процес, що забезпечує конструювання розуміння та компетентності. Студент створює у навчальному процесі свою особисту структуру знань з інформаційного простору дисципліни, розвиває засоби навчання (тобто діяльності), які потрібні йому у подальшій, доконечно компетентній, роботі. Викладач підтримує його у цьому процесі. 3. Конструювання навчального простору та навчальних порад Це центральне завдання для викладача. Насправді, призначений для навчання матеріал інтегрується з управлінням контентом при педагогічному проектуванні і виступає як віртуальна інформація у мережі. Конструювання навчального простору, насиченого сучасними медіа- засобами, надає студенту доступ до знань і засобів для організації, вибору та критичного аналізу інформації, а також репродукування її для кодування. Під час вибору та присвоєння знань взаємодія між викладачем та студентом виступає не у формі інструкцій, а більше як спільна діяльність, у якій студент виконує роль шукача і дослідника, а викладач – роль помічника. 4. Активне навчання та стратегії навчання Студенти займають активну позицію у описаному вище навчальному просторі. Спроможні активно виконувати свою роль, вони не тільки стають відповідальнішими за власне навчання, але й підпорядковують відповідні, зручні для себе, навчальні стратегії. Цей підхід до пізнавального представлення знань (організація, вибір, критичний аналіз) відповідає метапізнавальним стратегіям планування, контролю та регулювання особистого навчального процесу, а також поширює внутрішні мотиваційні та зовнішні підтримуючі ресурси. Мета дистанційної педагогіки значною мірою полягає у забезпеченні адекватної підтримки.
5. Самоорганізоване та самоскероване навчання
6. Загальні компетенції Процес просування від навчання до самонавчання фокусується на навчальних результатах. Це означає, що присвоєння знань стає зараз головним завданням і так буде у майбутньому. Наукові знання є базою предметно-орієнтованої компетенції. Але у зв’язку з необхідністю використання різноманітних знань у певній діяльності присвоєння так званих загальних компетенцій набуває більшої значущості. Атанов Г.О виділяє такі методологічні компетенції:
Дистанційна педагогіка сприяє розвитку комбінації обох типів компетенцій, предметно-орієнтованих та загальних, у комплексні компетенції для забезпечення і здійснення цільової діяльності. 7. Інтерактивне, кооперативне навчання та співробітництво Навчання завжди має справу з окремим студентом, воднораз вища цінність полягає у тім, що реалізація навчання відбувається у соціальних зв’язках. Таким чином, дистанційна форма навчання не тільки інтенсифікує процес і активізує діяльність, але й відкриває соціальний вимір, який сприяє залученню до дії соціальних компетенцій. Ці компетенції відіграють особливу роль у налагодженні наукової та командної роботи. У медіа-насиченому просторі інтерактивне навчання та співробітництво висуває також особливі вимоги, які вимагають спеціальних компетенцій. 8. Інтернаціональна та міжкультурна комунікація Глобальна структура Інтернет спроможна не тільки до здійснення, але водночас прагне реалізації інтерактивного навчання та співробітництва у міжнародному рангу. Міжнародна комунікація впливає на прискорення розвитку мовної компетенції, що важливо, до речі, не тільки для забезпечення комунікативних здібностей. Одночасно, міжнародна комунікація є також засобом для розуміння і інструментом наближення до нових горизонтів розуміння, де персональні знання можуть інтегруватися у глобальну наукову культуру та сприяти міжкультурному розумінню. |
|||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
3. Розробка змісту
![]() |
Перша порада – ніколи нічого не писати, Ромен Роллан |
||||||||||
До вибору і проектування змісту звичайно підходять як до ітеративного процесу: спочатку мозковий штурм тем (та поступове їх взаємозв'язування), потім розширення кожної теми детальним описом її змісту. Цьому процесу можна посприяти, враховуючи такі ресурси:
Особливу увагу треба приділяти запобіганню повторів, якщо їх не передбачено заздалегідь. Наприклад, корисно буде повторити складний текст, подаючи його або дещо інакше, наприклад, з аналізом прикладу чи ситуації, або спеціально у структурованім вигляді, найкраще як анотовані схему, таблицю, графік тощо.
Зв’язки у системі можуть розташовуватися як у концентричних колах (на одному рівні складності), так і радіально (з переходом з рівня на рівень) залежно від того, яку саме навчальну діяльність планує викладач – за зразком, репродуктивну, проблемно-репродуктивну, частково-пошукову. Структура кожного рівня побудована у такий спосіб, що навчальний процес, у разі потреби, може мати як пряму (за умови високої успішності), так і зворотно-поступову (за умови потреби у повторенні і закріпленні певних розділів) схеми організації навчальної діяльності. Друга схема за своєю технологією нагадує діяльнісний підхід програмованого навчання. Упорядкування змісту може виконуватися за різними підходами:
Ви можете базувати Ваш курс на добре знайомих педагогічних структурах лекцій, таких як
Кожний дистанційний курс може мати два типи допомоги. У першому випадку, допомога спрямована на розуміння інформації при відсутності безпосереднього контакту з викладачем через використання таблиць, графіків, ілюстрацій. Інший тип допомоги скерований на регулювання навчання, що забезпечується описом завдань, вступом, питаннями (вправами), узагальненнями, ключовими концепціями, підказками тощо. Розробка заходів, призначених для допомоги студентам у керуванні власним навчанням, є важливою та закликана забезпечити:
Дуже важливо, щоб самі студенти вирішували питання: користуватися їм допомогою або ні. Вибір та підготовка засобів інформації
Роз'яснювальні. Прикладом є лекція, де лектор активний, але діяльність студента зведено тільки до розумового зусилля (намагатися проникнути у сутність матеріалу, співвіднести нову інформацію з уже відомою та інше). У дистанційній формі така лекція виявляється просто електронною копією конспекту лектора. Засобами інформації тут також можуть бути комп'ютерні файли, друковані документи, тощо. Функція цих засобів обмежена тільки представленням інформації, ілюстрацією та демонстрацією. Використання інформаційних технологій збільшує гнучкість цих засобів, адже з'явилася можливість запобігти лінійності інформації та використати гіперзв'язки, що дозволяють студенту легко перейти на відповідний його можливостям рівень інформації, тобто скористатися послугами адаптації.
Типовим засобом є моделююча комп'ютерна програма, яка дозволяє користувачу змінювати величину параметрів моделі та бачити вплив цих змін щодо кінцевих результатів. Моделювання сприяє дослідній спрямованості навчання, дає можливість студенту уточнювати гіпотези за умови адекватності моделі, якщо навчальна мета моделювання йому зрозуміла. Це допомагає розвитку форм якісного, кількісного та інструментального мислення. Особливі випадки моделювання – мікросвіти та віртуальна реальність. Моделююча програма дозволяє користувачу створювати модель системи, і надалі використовувати її і порівнювати результати з даними існуючої реальності. Оскільки студент створює (найчастіше математичну) модель, навчання поширюється і на використання концепцій, процедур, теорій та інше. Використовуючи методику моделювання, користувач мікросвіту створює штучну реальність, тобто він має можливість змінювати параметри, їхній взаємозв'язок та правила процедур (програмувати їх). Якщо моделювання використовують для представлення реальності різні форми організації тексту (графіка, таблиці, анімація), то віртуальна реальність намагається створити точне уявлення фізичної або штучної реальності за допомогою тривимірної анімації та звуку. Адаптивні. Особливий вид взаємодії, який призначено для наближення рівня викладання навчальної інформації до рівня пізнавальних можливостей студента. Як один з важливіших заходів взаємодії використовується діалог для регулювання процесу навчання, це наприклад, індивідуальні консультації, коли навчання підстроюється під рівень прогресу кожного студента окремо. Це можуть бути також роз’яснювальні заходи у тексті, що підтримані вправами різного, але поступово зростаючого, рівня складності навчальної діяльності.
Комунікативні. Ці взаємини спрямовані на двостороннє спілкування, що ним можуть керувати обидві сторони. Таке спілкування може відбуватися безпосередньо у процесі взаємодії викладача та студента, а також між студентами. У випадку традиційного навчання спілкування відбувається поза лекціями, на консультаціях, у неофіційній обстановці. У дистанційному навчанні використовуються форми синхронного та асинхронного спілкування. Синхронними засобами спілкування є аудіоконференція, відеоконференція, chat. Асинхронні засоби – це список розсилки, форум та дискусії. Аудіоконференції – це структуровані групові дискусії, що відбуваються з використанням голосових систем Інтернет. Іноді їх використовують аби замінити безпосередні індивідуальні консультації. Такий вид конференцій вимагає як від викладача, так і від студента, ретельної підготовки. Відеоконференції (вебінари) створені для інтерактивного спілкування, можуть також використовуватися для трансляції лекцій або з іншою метою. У дистанційному навчанні може застосовуватися ще один засіб представлення інформації – мультимедіа. Цей термін визначає суміш різних засобів інформації (кожний засіб виконує певну мету доставки).
Адаптування навчальної інформації Розробка курсу майже ніколи не розпочинається з нуля. Якщо є можливість використати вже існуючі матеріали, витрати на розробку будуть зменшені. Можна використовувати тільки текстові фрагменти, аби адаптувати їх для потреб визначеної групи студентів. Використання "зовнішніх" навчальних ресурсів утворює для розробників необхідність скласти з їхніми авторами угоду відносно ліцензії, прав використання та інтелектуальної власності. Якщо такі "зовнішні" матеріали розроблені за кордоном, треба враховувати існуючі культурні розбіжності. Адаптація матеріалів не обмежується тільки перекладом, вони повинні бути "локалізовані", тобто адаптовані щодо місцевих умов. З цією метою належить зіставити вибрані матеріали та реально існуючі вхідні дані щодо рівня знань у групи, порівняти за якістю використання концепцій, термінологію, скорочення, символи та інше. Також треба адаптувати наведені приклади та ситуації до справжнього життя студентів, ретельно перекладати вислови, вирази та метафори з метою запобігання спричиненню мовного або соціального взаємонепорозуміння.
|
|||||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
4. План роботи
![]() |
Ціль тільки тоді може бути досягнута, коли вже заздалегідь самий засіб буде наскрізь пройнятий власною природою цілі. Ф. Лассаль |
Розробники матеріалів дистанційного навчання повинні володіти такими навичками:
Можлива активність студента – це:
У процесі проектування змісту викладач відповідає на ключові запитання:
Що вони роблять для відповіді ( варіанти діяльності як з точки зору її змісту, так і її організації):
|
|
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
5. Загальні положення щодо тексту
![]() |
Ніколи не слід вичерпувати предмет таким чином, щоб вже нічого не лишилося на пайку читачеві. Справа не в тім, щоб примусити його читати, а у тім, щоб примусити його думати. Ш. Монтеск’є |
||||
У навчальному процесі текст як основний носій інформації є головним інструментом проектування і керування навчання. Специфіка використання можливостей тексту у різних аспектах інтелектуальної діяльності визначає його основні функції. Це, по-перше, структурування (моделювання) призначеної для навчання інформації. По-друге, це організація блоків інформації, що зв’язані спільною темою, але мають у діяльності дещо різне призначення (теоретичні матеріали, питання для самоконтролю, послідовність і завдання для практичної обробки теоретичних знань, приклади застосування наданої інформації, цікаві довідки і факти, бібліографічні відомості про видатних вчених і фахівців та ін.). По-третє, це смислова послідовність інформації за визначеною темою:
Ми вже зупинялися раніше на тім, що в певний спосіб організований текст може стати цікавим співбесідником, тобто не тільки повідомити якусь інформацію, але й зацікавити читача історією її виникнення і розвитку, застосувати методики аналізу, навести приклади створення особистої стратегії, розкрити перед читачем безмежні простори і можливості інформаційного пошуку з метою посприяти створенню ним власного простору. І так далі... Як бачимо, можливості тексту безмежні. Справа тільки полягає в тім, що значну роль у придатності тексту до використання відіграють характеристики його організації і смислового наповнення. Специфіка особистої роботи з текстом відбиває стан загальної культури людини, її світогляду та логічного мислення, ерудиції та орієнтації у мові [Усачева И.В. Курс эффективного чтения учебного и научного текста: Учеб.-метод. Пособие для студентов I-II курсов ун-тов. – 4-е изд., стереотипное. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998, 2000. –88 с. ]. Засвоєння знань включає дві основні процедури: усвідомлення та закріплення. Усвідомлення - це сприйняття і осмислення змісту навчання. Закріплення - це переробка знань з метою їх присвоєння, включення вже присвоєних знань до особистої системи діяльності і подальше формування умінь. Особливістю дистанційного навчання саме й є те, що воно згідно з цілями представляє собою різновид розвиваючого навчання, тобто очікуваним результатом буде не запам’ятовування знань, а присвоєння їх особистістю за допомогою трансформування із зовнішніх у внутрішні, особисті. Починати потрібно із сприйняття і усвідомлення. Чим краще буде усвідомлений навчальний матеріал, тим легше пройде його переробка, а також перехід безпосередньо до застосування і розв’язання задач, до діяльності. Якщо розглядати текст як одиницю комунікації, то можна назвати наступні операції з ним у порядку зростання складності: дублювання, аналіз із пошуком суперечностей, заміщення, акцентування, структурування, часткове моделювання. Розуміння означає і сприйняття змісту, і перехід від нього до будь-якої діяльності. Мова змісту повинна бути такою, щоб відбувалася сумісна дія мовного діяння і комунікації. Тільки в цьому випадку мовне спілкування перетвориться саме на діяння. Розуміння є феномен, що виникає безпосередньо у будь-якому процесі спілкування і є необхідною умовою побудови тексту [А. Брудный. Психологическая герменевтика. – М.: 1998.]. Сьогодні зростає потреба у розумінні, оскільки зростає взагалі роль спілкування і самодостатності людини. Отже викладач у тексті повинен проектувати допоміжні мовні засоби, які сприяли б активізації роботи з обробки тексту і полегшували процес розуміння. Треба використовувати при побудові тексту принцип підсилення (одна подія не тільки передує іншій, але викриває приховані у ній можливості). Тому не слід намагатися згорнути текст (це може зробити додана до нього схема чи діаграма), його треба послідовно розгортати як повну систему, розкриваючи значення якнайменшої його одиниці смислу. При різноманітних формах і методах передачі змісту у навчанні, розумова діяльність набуває якостей активної різноманітної пристосованості (аналіз, самоконтроль, діалог, питання, моделювання і т.ін.). Ось чому у дистанційного курсу повинен бути багатоаспектний зміст, який використовує ситуації сприйняття як для свого розвинення, так і для поширення полів смислів людини.
Робота з текстом - це навичка на основі конкретної системи умінь, якою може і повинен оволодіти кожний. Індивідуальні відмінності і здібності відіграють важливу роль, але основу роботи з текстом складають конкретні дії та операції, які доступні кожній людині. До цих дій та операцій належать, зокрема [Усачева И.В. Курс эффективного чтения учебного и научного текста: Учеб.-метод. Пособие для студентов I-II курсов ун-тов. – 4-е изд., стереотипное. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998, 2000. –88 с. ], операції смислового сприйняття елементів тексту, такі як:
Ці операції лежать в основі оволодіння так званим “вивчальним” читанням ‑ основним видом читання у складі навчальної діяльності, результатом якого є глибоке, всебічне розуміння навчальної інформації, її переробка та присвоєння. Самостійна робота з текстом - це цілісна діяльність, що відбиває наступні уміння [Боданская О.Я. Формирование приемов самостоятельной работы учащихся с учебником. Вестник Харьковского университета №122. Психология.-Вып.8. - 1975.]:
До структури змісту входять наступні елементи:
Вимоги до проектування тексту:
Передбачаючи надалі здійснення отриманих знань у діяльності, викладач підводить студентів до створення власної інформаційної змістовно-діяльнісної системи і готовності перейти до вивчення наступного навчального модуля. Система модулів повинна завершуватися узагальнюючим оглядом і контрольними питаннями, що оцінюють якість засвоєння інформації у цілому. Переважна кількість навчальних та наукових текстів може бути зведена до трьох видів: пояснювального, описового та оповідного. Кожному з цих видів тексту придатна своя специфічна структура, знання якої, а також виявлення її у конкретному тексті, значно покращує розуміння матеріалу та його засвоєння. Бажано, проте, мати на увазі, що у дистанційному навчанні всі ці тексти повинні містити елементи мотивації, проблемні ситуації, запитально-відповідеву форму передачі інформації з метою залучення студента до діалогу. Пояснювальний текст [Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузах. Уч. пособие. Х.: Изд-во ХГУ, 1991. – 71 с. ] спрямований на доведення будь-якої закономірності або теорії. Спочатку звичайно зазначається значення цієї проблеми і формулюється суть її нового рішення. Це похідний момент міркування, що задає напрям усьому наступному руху мислення. Потім найчастіше визначають значення цієї проблеми - теоретичне та практичне, тим самим немовби задаючи більш широкий контекст її бачення - з точки зору науки та практики. Далі йде згадка про вже існуючі підходи до розв’язання проблеми або пропонується короткий їх огляд. Іноді блок виведення знань включає до себе опис експерименту, що підтверджує існування певної нової закономірності, або явища. У ньому присутні такі положення:
В описовому тексті наводиться характеристика будь-якого явища; розгорнутий опис його видів, або ознак, властивостей, функцій. У випадку, коли наводиться характеристика його видів, структура тексту є класифікацією, в якій називаються різноманітні варіанти цього явища. У випадку, коли опис явища є детальною характеристикою його особливостей, схема тексту має інший вигляд. Нарівні із вказаними характеристиками описуваного явища, або замість них, можуть також описуватися умови його виникнення або зникнення; фактори, що сприяють або гальмують його розвиток; компоненти, з яких воно складається, фактори, що впливають на нього, а також такі, на які впливає воно. Оповідний текст містить інформацію про різноманітні дії, події, перетворення об’єкту. Ця інформація складає сюжет тексту: з чого все починалося, як далі розвивалися дії, чим все закінчилося. У найпростішому випадку перед нами звичайний ланцюжок подій, що розвиваються в одному напрямку. У більш складних випадках - декілька різноманітних, пов’язаних, або не пов’язаних, між собою ланцюжків дій. Розуміння оповідного тексту припускає чітке прослідкування причинно-наслідкових зв’язків між подіями. При характеризуванні кожної події виділяються: причини її появи і викликані цим наслідки; умови, за яких вона відбувалася; етапи відбування; головна діюча особа цієї події.
Андрєєв О. О. [Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение. - М.: 1997 г. ] дає рекомендації Ф. Дистервега з "Керівництва до освіти німецьких вчителів":
Сьогодні навчальна інформація розміщується не тільки на паперовому носії (книга, посібник, тощо), але й на електронних носіях (дискета, CD-ROM) та у мережах на сайті. Як правило використовується така структура:
Розміщення теоретичного матеріалу на сервері рекомендується робити багаторівневим (http://www.sheffcol.ac.uk/). На першому рівні показується структура курсу та анотація розділів із списком літератури (посилання на інші статті), у тому числі з переліком завдань і питаннями для контролю, на другому - конспект курсу. Цей конспект може розглядатися як опорний або базовий. Для поглиблення матеріалу з окремих положень використовуються гіперпосилання. Глибина гіперпосилань визначається необхідним рівнем засвоєння теоретичного матеріалу і, у свою чергу, може мати декілька рівнів.
|
|||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
6. Особливості структурування тексту у дистанційному курсі
![]() |
Тільки постійно пам’ятаючи, для кого Ви пишете |
||||||||||
Дистанційне навчання як форма, що має певні особливості порівняно до традиційної форми з причини застосування у процесах передачі і доставки інформації нових інформаційних технологій, а також завдяки їм використовує на протязі навчання таку постійну складову як спілкування. У свою чергу, воно також вимагає інших засобів структурування тексту, бо це пов’язано з особливостями організації діяльності студента. Однією з найважливіших (і, в той же час, найскладніших) задач викладача при підготовці навчальної інформації до дистанційного курсу є її переструктурування та представлення у вигляді графа (для подальшого перетворення у гіпертекст) із метою активізації засвоєння та сприяння успішному формуванню нових знань у суб’єкта навчання. Особисте знання виділяє в навчальному матеріалі структурні та функціональні компоненти змісту, а також конкретно-методичні форми їх висвітлення у варіантних навчальних ситуаціях.
З точки зору діяльнісного підходу структурними компонентами процесу навчання можуть бути доповіді, задачі та ситуації спілкування. Структура кожного етапу процесу навчання повинна розглядатися на трьох рівнях: дидактичнім, логіко-психологічнім та методичнім. Дидактична структура в своїй основі містить необхідність актуалізації надбаних знань (створення інформаційного простору для сприйняття навчальної теми, що пов’язано з поширенням існуючого базового словника, або тлумачного тезаурусу); засоби формування нових знань (напрямок пошуку, засоби технології), нових вмінь та навичок (форми багаторівневої діяльності). Методична структура є формою підтримки і забезпечення функціонування системи навчання, тому вона складається з вправ, пояснень, пізнавальних завдань, а також самостійного виконання студентами завдань різного рівня проблемності. Ці обидві структури пов’язані між собою, а також з цілями процесу навчання, внутрішньою логіко-психологічною структурою, що призначена забезпечити сприйняття інформації та її усвідомлення на першому етапі. Далі за допомогою порівняння, зіставлення, аналогій, пояснень, проблемного діалогу – розуміння та осмислення, а також узагальнення і створення системи. При проектуванні організаційної структури вивчення певної теми викладач повинен передбачити:
При розробці дистанційних курсів можливі два підходи: створення електронного підручника і планування діяльності студента з використанням інформаційних матеріалів різних авторів. У першому варіанті створенням інформаційних матеріалів займається провідний фахівець відповідного наукового напряму. Як правило, тексти у цьому випадку оригінальні, але сам навчальний процес відходить на другий план, ним займається на останнім етапі тьютор. Залучати фахівців до розробки електронного підручника дуже важко, тому їх кількість замала. Найбільш плідним є другий підхід, де планується діяльність студента протягом дистанційного навчального процесу з використанням інформаційних матеріалів різних авторів. Якщо у першому підході увага приділяється якості тексту, що не завжди гарантує якісного навчального процесу, то у останньому підході головне – якість навчального процесу, що потребує організаційних та методичних заходів і якісних інформаційних матеріалів, які можуть бути розробленими різними авторами. Педагогічний підхід може допомогти Вам структурувати вхідні навчальні матеріали у навчальну послідовність.
Важливо використовувати прозорі інформаційні елементи у навігаційній структурі, яка розповідає студенту про курс. Інформаційними елементами для базової орієнтації у віртуальному навчальному середовищі можуть бути такі пункти:
Дистанційному курсу мають передувати і далі його розвивати певні стандартні елементи
Рекомендується пропонувати орієнтаційні елементи для роботи з навчальними матеріалами
Додаткові інформаційні елементи пропонують студентам такі потрібні ресурси
Курс має бути поділений на розділи та підрозділи, але кожна інформаційна одиниця повинна бути невеликою (2-3 сторінки тексту – до 200 рядків). Краще створювати більше файлів, але менших за розміром та різноманітних за структурою. Це полегшить Вашим майбутнім студентам організувати процес сприйняття інформації. Необхідно оптимізувати поділ матеріалу курсу на розділи та підрозділи відповідно до цілей, завдань та складеного плану. При розробці теоретичного матеріалу належить оптимізувати сприйняття змісту, використовуючи списки, таблиці, а також передбачаючи посилання за термінами, ключовими словами, визначеннями на більш докладну інформацію.
На кожній із сторінок (з розділів) необхідно розкривати не більше як дві теми, а текст - писати стандартним шрифтом (наприклад, TimesNewRoman) і виділяти жирним шрифтом головні моменти у змісті, а збільшеним шрифтом - заголовки і підзаголовки сторінок. Таким чином може бути досягнута легкість читання та швидкість сприйняття інформації. Освітні ресурси повинні навчати новому, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття. Зміст курсу (діяльнісний підхід). Студент із самого початку роботи за комп'ютером повинен знати, що для здійснення навчання йому потрібні знання, уміння, навички і діяльність. Інструменти для виконання навчального процесу забезпечує зміст. Він повинен підтримувати мету та задачі для її досягнення у обраній аудиторії. Він також повинен бути доречним, точним, перевіреним, повним і добре організованим. Зміст має підкреслювати нове і незнайоме, ґрунтуючись на загальних елементарних знаннях аудиторії. Чітка і логічна організація курсу та його запланована послідовність призначені забезпечувати розуміння і запам'ятовування матеріалу. Для того, щоб дистанційний курс не сприймався як деякий моноліт, а вабив цікавими і поширеними можливостями інформації за обраною темою, зміст повинен бути забезпечений посиланнями. Мета і задачі. Задачі навчання мають бути чітко і ясно сформульовані і системно організовані. Інформація. Для створення умов щодо сприймання навчального матеріалу корисно використовувати допоміжні матеріали. Можливо також проведення попереднього тестування, відповідно результатам якого студенти отримують індивідуальні завдання. Точність інформації – це зокрема правильне використання термінології та точність засобів. Повнота змісту та рівень детальності курсу повинні відповідати меті, задачам і аудиторії. Наголошування. Освітні ресурси призначені надавати нову інформацію, ґрунтуючись на відомих аудиторії знаннях. Зміст має підкреслювати нові та незнайомі факти і поняття. Фон та знайомий зміст не повинні відволікати увагу; навчання в першу чергу сфокусовано на цільовому змісті. Необхідно заохочувати студентів виділяти найбільший час задля нових або незнайомих їм тем. Складніший зміст бажано періодично проглядати та оцінювати на випадок необхідної адаптації та можливого поновлення. Організація та послідовність. Організація заняття повинна відбивати структуру предмету. Зазвичай інформація краще за все відображена в логічній організації та послідовності. Подібний формат допомагає студенту краще засвоювати матеріал. Для деяких тем характерні певні організаційні структури, яких необхідно дотримуватися. Якщо відмовитися від традиційної організаційної структури, необхідно ретельно оцінити ефективність запропонованої нової організації. Необхідно показувати попередні знання, на яких будується зміст. Рекомендується завжди використовувати схему або діаграму для пояснення організаційної структури предмету. Посилання. Посилання визначаються як матеріал, на якому засновані ствердження або пропозиції. Посилання дозволяють студентам досліджувати предмет докладніше. Ресурси, що на них посилаються, по можливості, повинні включатися до навчального курсу. Виняток складають матеріали, що володіють авторським правом, і звичайно доступні програми.
Слід враховувати, що зміст будь-якого дистанційного курсу можна поділити на сталий, що практично не змінюється, та змінний – приклади сьогодення, особистий досвід тьютора, опис ситуацій та інше. Бажано їх розміщувати у різних файлах, що дозволить динамічно формувати навчальний матеріал. При цьому однак треба пам’ятати, що сталий текст не повинен викладатися одноманітно, тому що змінюються склад аудиторії, обставини викладання, вимоги до навчальної діяльності, методичні заходи, тощо. Кожен розділ, підрозділ бажано супроводжувати висновками та питаннями до рефлексії (що треба осмислити у даному розділі, яку інформацію присвоїти). Питання до рефлексії потім можна використовувати у курсі при проведенні дискусій, у чаті, при виконанні різних вправ, завдань.
|
|||||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
7. Структура заняття
Структура заняття
![]() |
Цілісність, знаходячись у залежності З. О. Решетова |
||||||||
Структура заняття як системного утворення залежить від тих функцій, що воно їх закликане здійснювати у навчальному процесі, і тієї діяльності, опанування якої очікують розробники від студентів, щоб забезпечити досягнення намічених цілей і особистих освітніх результатів у фаховому і загальнолюдському удосконаленні. Отже структура заняття, у свою чергу, передбачає структурування навчального матеріалу і створення відповідних засобів навчання, структурно-логічний підхід до практичної діяльності як у сенсі її змісту, так стосовно її організації. Цікаво, що аналіз результатів діяльності теж розглядає їх детально і оцінює за декількома критеріями стосовно передбачених для даного заняття цілей.
Перед початком заняття для потреб студента і забезпечення самостійного навчального процесу пропонується розміщувати пояснювальні заголовки, анотацію змісту, заплановані цілі заняття, структурований зміст, вхідний тест, карту понять та інше методичне забезпечення згідно з обраною викладачем стратегією навчання. Такою виглядатиме “перша сторінка” кожного тижневого заняття, яка є дуже важливою у забезпеченні процесу «поглиблення» у простір дистанційного курсу.
Вона призначена ознайомити студента зі змістом заняття, цілями, що передбачені для формування певних знань і діяльності за допомогою роботи із запропонованим навчальним матеріалом і мають бути досягнуті у процесі самостійної пізнавальної діяльності; планом навчальної діяльності у вигляді переліку тем занять; пропозицями щодо створення студентом мережі особистого навчально-інформаційного середовища за допомогою наданих ключових слів і словосполучень. Тут також наведений план роботи (мається на увазі самостійна робота кожного студента над певними темою та інформацією), пропонуються форми діяльності, звіту, контролю, спілкування під час діяльності, та обговорення цікавих або незрозумілих чи складних для самостійного опрацювання питань в асинхронних та синхронних засобах навчального середовища. Наприкінці сторінки наводиться перелік рекомендованої для використання літератури, включаючи електронні ресурси.
Така попередня форма представлення структури і змісту майбутньої навчальної діяльності, визначеної у цілях і формах очікуваних результатів дуже важлива для прогнозування особистої діяльності під час навчання і пошуку необхідної інформації як серед наданої у курсі, так і за межами її. Варіативний перелік можливих форм звіту дає можливість студенту під час навчання опанувати різні засоби виконання роботи як нові і досить неформальні (есе, моделі діяльності), так і вже випробувані на практиці, але у той же час більш досконалі і обмірковані. Вступ до заняття (1-2 абзаци) привертає увагу студента, зв’язує матеріал заняття з попереднім та дає рекомендації до вивчення. До вступу можна додати структурно-логічну схему, що графічно відображає місце запланованої у даному занятті діяльності у загальній структурі курсу. Але зв’язок матеріалу занять з іншими можна показувати і у тексті. Ваші заголовки розділів повинні допомагати:
Бажано роз’яснити студентам за яким принципом Ви надаєте назву вашим заголовкам, щоб студент звертав на них увагу. Розмірковування над назвами заголовків допоможе Вам структурувати матеріал заняття.
Після ознайомлення і сприйняття матеріалу заняття для подальшої його обробки студенту потрібен словник. Він допоможе зорієнтуватися у нових термінах, із якими зустрівся студент у занятті, і міститиме посилання на сторінки тексту, де терміни з’явилися вперше. Заняття закінчується заключним тестом, який може мати вигляд вправи або просто невеличкого тесту. Він повинен складати 20% терміну вивчення всього заняття. Якщо студент пройшов заключний тест до початку вивчення матеріалу, рекомендуйте йому звернути більше уваги на спілкування та допомогу іншим студентам. Після декількох занять бажано зробити вказівник, який складатиметься з упорядкованих за алфавітом ключових слів та посилань на сторінки, де вони згадуються. Рекомендується вносити тільки найбільш важливі слова, або виділяти їх жирним шрифтом. Крім того, не зайвим було б дослідити смислові та логічні зв’язки чи послідовність понять і показати їх у вигляді алгоритму або деревоподібної структури. Така структура:
|
|||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
8. Формування розділу
Формування розділу
![]() |
Можна виділити два шари діяльності: поверхневий, тобто саме діяльність, і глибинний – діяльність з виявлення прихованих закономірностей, які містить задача, але відкриття яких не потрібне для здійснення процесу розв’язання. Другий шар викриває себе як результат проявленої активності. Д. Б. Богоявленська |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви повинні заздалегідь продумувати всі можливі труднощі студентів і допомагати у подоланні їх. У цьому розділі ми зупинимось на:
Корисно виділяти головну думку кожного параграфу. Це може бути одне речення на початку. Подальші речення – це, найчастіше, обговорення головної думки. Інколи Ви можете виводити її з попереднього матеріалу. В цьому випадку, викладення головної думки розміщується наприкінці параграфу. Текст Вашого розділу повинен мати інструкції до роботи, немає сенсу робити їх окремо. Краще прямо у тексті сказати, що Ви пропонуєте студенту зробити і як. Укажіть важливі частини тексту і з’ясуйте, що можна пропустити при першому читанні. Використайте різні підходи для виділення головного тексту, визначень, питань, питань до рефлексії, завдань тощо. Вивчення правил та визначень Це можна зробити, використовуючи наступні вісім “завдань”.
“Неприклад” – це випадки, коли студентам нова ідея здається на перший погляд вдалою і пристосованою до даної ситуації, а насправді це не так, адже не всі критерії і характеристики поняття були розглянуті попередньо. Наприклад: кит, морські змії – не риби. Упевніться, що Ваші перші приклади упорядковані. Що стосується переходу від конкретного до абстрактного, то краще запропонувати прості приклади щодо “неприкладів” перед узагальненням. Малюнок риби більш конкретний, за опис словами. Опис словами конкретніший від простого визначення.
Засоби:
Дві основні стратегії навчання:
Різні стимули:
Використовуйте:
Змінюйте стиль викладання. Ви повинні змінювати інтонацію матеріалу при переході від розділу до розділу. Інколи Ви можете запевняти студентів у чомусь, інколи – провокувати. Інколи Ви будете послідовно роз’яснювати складний матеріал, іншим разом – наводити свій досвід вивчення предмету та використовувати його. Будьте доброзичливим та товариським, але спілкуйтеся з повагою, як із студентами, так і з обговорюваною темою. Спробуйте драматизувати текст. Багато хто любить прочитати, як ці ідеї вплинули на людей. Розкажіть, що видатні вчені зробили, що з ними сталося. Різноманітність завдань у навчальному процесі може виконувати декілька функцій: сприяти адаптації студентів щодо виконуваної діяльності, підвищувати пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, знайомити студентів з альтернативним стилем мислення і корисними аспектами його застосування, спрямовувати студентів на пізнавальний пошук на прикладі зміни складності запропонованих завдань, навчати студентів перекодуванню інформації, використовуючи різні заходи щодо її передачі у тексті та ін. Завдання можна поділити:
Бажано використовувати всі типи.
Діалог
Оскільки в дистанційному курсі зовнішнє спілкування (з тьютором і колегами) не є присутнім постійно і не може супроводжувати кожен крок пізнавальної діяльності студента необхідно передбачати внутрішній діалог у тексті. Це можна передбачити наступними засобами:
ПитанняПитання - загальний засіб допомогти студенту закріпити зміст або оцінити розуміння змісту. Крім цього, питання забезпечують і активізують спілкування студента із змістом як інформацією. Характеристики питання включають відповідність до змісту і мети, до розміщення. Питання повинні безпосередньо відбивати мету навчання та повинні існувати протягом усього заняття. Якщо ми задаємо людині питання, ми впевнені, що вона обов’язково відповість. Щоб полегшити їй процес пошуку інформації для відповіді, ми будуємо ланцюжок питань, де кожне з них поступово наближає нас до очікуваної відповіді. Наприклад, у темі спорту можна запропонувати наступний ланцюжок питань: Чи займаєтеся Ви спортом? Яким видом спорту? Як Вам подобається гольф? Чи брали Ви коли-небудь участь у змаганнях з гольфа? Кожне питання немовби розкриває, поширює зміст попереднього. Питання мають бути побудовані у такий спосіб, щоб увага зосереджувалася на розв’язанні проблем, а не на самих проблемах. Питання можуть бути декількох типів залежно від функції, яку вони виконують у роботі з інформацією.
Отже питання мають велику силу. Вони завжди містять у прихованому або явному вигляді важливу інформацію, яка змушує людину замислитися, зосередитися на результаті, підказують новий аспект розмови чи діяльності. Вірно сформульовані, вони об’єднують людей, допомагають активному сприйняттю, діють заспокійливо, допомагають налагодити контакт.
Коли ми обмірковано задаємо собі питання, наш розум витягає на поверхню безліч корисної інформації: Це може бути перелік відповідей на питання (варіантів). Питання привертає Вашу увагу до того, що відбувається після прийняття рішення. Воно немовби вбачає, що рішення вже прийняте, і треба подумати, як його реалізувати. Відкрите питання найчастіше дозволяє отримати значно більший обсяг інформації. На нього не можна відповісти малою кількістю слів. І в той же час, воно зазвичай містить більше думок та ідей, знайдених особисто, ніж слів. Слова у реченні можна переставляти (робити інверсію), і це буде впливати на значення слів і речення взагалі, а також виказувати емоційний стан речення, або розмови в цілому. РефлексіяСпецифічне завдання рефлексії (що порівнює вихідну остаточну діяльність) полягає в тому, щоб побачити і виділити у побудованому процесі діяльності якісь нові утворення, що можуть бути засобами для побудови нових процесів діяльності. Іде порівняння раніше засвоєних процесів діяльності з надбаними новими засобами, що дає продуктивний аналіз процесів, а також завдань, об’єктів і результатів діяльності. Результат рефлексії - це виділення нових засобів побудови діяльності як реалій, які можуть бути засвоєні надалі у формі способів діяльності для використання на практиці. Якщо студенту запропоноване завдання на рефлексію, це означає, що йому належить переглянути весь навчальний матеріал з визначеної теми, проаналізувати його, вибрати основні повідомлення, які розкривають смисл, потім розглянути їх з точки зору зазначеного напряму рефлексії, а потім, врахувавши всі наявні характеристики і зв’язки, висловити власний погляд.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
9. Оформлення тексту
Оформлення тексту
![]() |
Будь- яка помилка в елементі, у з’єднанні єлементів або у програмі, зазвичай призводить до повного спотворення результатів. Клод Е. Шеннон |
||
На роботу з інформацією впливають швидкість та якість переробки інформації (наприклад, застосування спрямованих слів, що визначають напрямок сприйняття і траєкторію пошуку знань). У цьому випадку може допомогти побудова інформаційного поля за принципами гіпертексту тощо.
Для активізації пізнавальних процесів уваги, сприйняття, мислення важливо [Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. Феникс. Ростов-на Дону. 2000. – 416 с. ]:
Декілька порад щодо тексту
Причини негараздів при роботі з текстом
|
|||
© 2006 НТУ "ХПІ", ПЛДН |
10. Стилі стрийняття та мислення
Стилі стрийняття та мислення
![]() |
Стиль – це одяг наших думок, і якими б ці думки не були вірними, якщо твій стиль необтесаний, вульгарний і грубий, це послужить їм таку ж погану службу. Ф. Честерфилд |
||||||||
У зв’язку з тим, що будь-яка діяльність підключає мислення, необхідно при побудові частин тексту мати на увазі стилі сприйняття, мислення, соціальний аспект навчання, включаючи набуті та нові знання у процес формування діяльності. Кожна сучасна людина має свій базовий словниковий запас, тобто ті слова, що їх вона використовує якнайчастіше і за допомоги яких її усвідомлення відображує світ, а мозок обробляє інформацію, що поступає ззовні. Існування цього запасу було знайдено у 1972 році Ричардом Бендером і Джоном Гріндером. Це стало основою для створення нейро-лінгвістичного програмування. Ідея використання базового словника для створення умов контакту з людиною - це один із найпростіших і діяльних способів зробити текст зрозумілим для іншої людини. Справа в тому, що кожний з нас сприймає світ по-своєму. І якщо ми хочемо, щоб наша інформація була сприйнята правильно, ми повинні використовувати особисту “мову” співбесідника, щоб створити сприймальний контакт (бути “на спільній хвилі”) Канали сприйняття ґрунтуються на фізичних способах сприйняття й одержання нової інформації. До загальноприйнятих каналів сприйняття відносять зоровий, слуховий і моторний канали. Існують і інші канали сприйняття. Однак, ці канали стали найбільш прийнятими і розповсюдженими на сьогоднішній день. Зоровий канал сприйняття (візуал) - це когнітивна здатність сприймати нову інформацію переважно за допомогою зору. Якісні ознаки нової інформації, на які реагує носій цього стилю в процесі сприйняття й обробки, це - яскравість, розмір, колір, його насиченість, сила і чистота, контрастність, фактура, форма і симетрія. У тексті візуал сприймає слова: бачити, оглядати, зображення, вигляд, дивитися, спостерігати, оглянути, помітити, споглядати, виглядати, видовище, мати. Слуховий канал сприйняття (аудіал). Аудіали у придбанні й обробці нової інформації спираються насамперед на слух. Якісні розходження, на які вони реагують, це висота чи тон звуку, темп, голосність, ритм, тембр і резонанс. На заняттях аудіали виділяються своїм природним тяжінням до усного викладу матеріалу. Тому фільми, будь-які форми аудіоспілкування, аудіодоповіді та аудіолекції виявляються особливо корисними в процесі навчання аудіалів. У тексті вони сприймають слова: чути, слухати, гармонія, галас, дзвонять дзвони, дослухатися, дисонанс, звучати музикою, звук, лунати, чутно, чутність, бути чутним. Моторний канал сприйняття (кінестетики). Кінестетики у придбанні нової інформації спираються на рух. Якості, найбільш важливі для них у взаємодії з новою інформацією, це - частота, тиск, тривалість дії й інтенсивність уваги. У тексті кінестетик сприймає слова: безпечний, рух, торкати, торкатися, зручний, досліджувати, швидко, обробити, опрацювати, вловити, сприйняти, відчути, тиск, відчувати, випробувати, перевірити.
Більшість людей має первинний та вторинний канали сприйняття і тільки зовсім невелика кількість людей, виявляється, не знає переваг: усі канали сприйняття однаково гарні для них. Труднощі в навчанні виникають у студентів із певним, яскраво вираженим каналом сприйняття, якщо він не відповідає способам і стилю викладання. Наші шанси на успіх у будь-якій спільній праці значною мірою знижуються, якщо ми не вміємо використовувати “мову співбесідника”. Це стосується і організації спілкування під час дистанційного навчання, особливо, коли слухач працює з текстом самостійно і не має змоги зразу ж уточнити смисл написаного. Тому у тексті дистанційного курсу, а також під час супроводження курсу, викладачі готують декілька альтернативних висловлювань, які мають задовольнити слухачів із різним базовим словником. Те ж саме стосується і конструювання визначень певних понять у глосарію. Приклади питань, що відкривають доступ до слухових відчуттів:
Для успішного навчання розробники навчального тексту і фрагментів тексту мають супроводити процес навчання так званими діалогами самодопомоги, які повинні збалансувати візуальний, аудіальний та кінестетичний типи обробки інформації. Ці діалоги формуватимуть візуальний процес, але, якщо закрити очі і розслабитися, можна побачити, почути і відчути, як Ваш розум сприймає інформацію. І як Ви досягаєте успіху. Навчання як процес буде легким і природним, якщо відкрити у собі допитливість. У візуала їй сприяють цікаві ілюстрації, схеми, діаграми, приємні для погляду. Увагу та цікавість аудіалів привертають музика, що стимулює діяльність, і незвичні звуки, що супроводжують появу будь-якої інформації. Для кінестетиків підтримка цікавості та інтересу краще за все відбувається, якщо їм запропонувати щось зробити самотужки, наприклад, побудувати схему або діаграму, а також відчути позитивні емоції від самого процесу.
Щоб підтримати інтерес слухачів, викладачі повинні поєднувати різні стилі навчання. Але треба пам’ятати, що немає чистих візуалів, аудіалів або кінестетиків. Ми завжди користуємось всіма видами чуттів. Просто який-небудь спосіб сприйняття ми звикли вважати зручнішим. Щоб вирватись з відокремленості стереотипів, слід ризикувати, експериментувати та відкривати нові можливості. Треба пам’ятати, що метою дистанційного навчання, як і будь-якого навчання взагалі, є самовдосконалення. Але саме запобігання недостатній, або відсутній освіченості і є головною метою дистанційного навчання. З’ясовано, що спроможність запам’ятати інформацію, якщо вона нецікава (або запропонована діяльність не цікава), наближається до нуля. Як можна це подолати? Дуже просто – використовуючи розподілене повторення. У дистанційному навчанні при наданій свободі часу, ми можемо використовувати його ефективніше, вдосконалюючи окремі фрагменти своєї діяльності поступово крок за кроком. При цьому дуже корисно обмірковувати заздалегідь послідовність діяльності, або достатність отриманих навчальних матеріалів, використовуючи суто позитивні настанови і силу мислення. Деякі психологи вважають, що 5 хвилин візуалізації коштують двох годин реальної діяльності. Викладачі повинні розуміти, що у дистанційному навчанні найважливішою перевагою слухача є гнучкість розуму та його здатність до змінювання. Доведено, що при повному заглибленні у відтворювану діяльність можливість воскресити у пам’яті отриману інформацію значно зростає. Перефразуючи Альберта Ейнштейна, можна сказати, що знання – це не просто колекціонування інформації, але й усвідомлення, де її можна знайти.
|
|||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
11. Мова
Мова
![]() |
Є багато людей, що безупинно обмірковують витрати на освіту, але ніхто не хоче обміркувати витрати на неосвіченість. |
||||||||||
Мова – це засіб поглиблення мислення, отже необхідно у тексті використовувати усі можливі структурні особливості мови, у першу чергу, метафори, протиставлення, тощо. Мова і граматика характеризують, як саме освітній зміст висловлюється в писемній формі. Рівень викладання повинен відповідати аудиторії і змісту. Звичайно, що найперше - це грамотність. Неписьменний текст помітно знижує серйозний тон викладу, і Ваш текст буде виглядати шкільним твором, що може навіть викликати негативні емоції.
Тут же необхідно згадати про емоційне й етичне сприйняття матеріалу, тобто про настрій тексту. Треба сказати, що «жвавість» тексту, його емоційна насиченість досягається дуже нескладними і багаторазово перевіреними способами. Це такі речі, як включення в текст особистих прикладів, великої кількості порівняльних прикметників, часте використання окличних та запитальних знаків, прямої мови й ін. Існує безліч способів викладати свої ідеї в тексті, причому більшість з них лежить на поверхні. Наприклад, усі знають, що червоний колір викликає агресію не тільки в бика, але й у людини, але при цьому мало хто замислюється, що таку ж дію роблять короткі, рубані пропозиції з великою кількістю дієслів. Ви це самі можете легко перевірити. До речі, причини підвищення агресивності для банерів, на яких присутні слова «тисни!», «так!» і ін. лежать у тій же області, і розуміння цього робить Вашу роботу простішою й ефективнішою. Очевидно, велику роль грає тематична єдність тексту і його відповідність заявленій у заголовку темі. Якщо Вашою метою не є літературно-філософська творчість, і Ви хочете повніше донести Ваші думки, пропозиції, враження й ін. до аудиторії, то, імовірно, має сенс використовувати точні формули викладу і тверду прив'язку до теми. У тому ж випадку, якщо Ви хочете зробити значний ліричний відступ, то його краще виділити в окрему статтю. Мова і граматика характеризують, як освітній зміст висловлюється в писемній формі. Рівень викладання повинен відповідати аудиторії і змісту. Технічні терміни мають бути попередньо визначені, якщо аудиторія не знайома з ними. Визначення їх повинно супроводжуватися прикладами застосування. У той час, як багато освітніх програм використовують форматування, що застосовується в друкуванні, комп'ютер ще має інші характеристики. Оформлення екрану, наприклад, поля, незаповнений простір і розбірливість, може значно вплинути на якість сприйняття змісту. Рівень викладання. Стратегія подачі матеріалу визначається залежно від задач, що вирішуються. Рівень викладання визначається мінімальним освітнім рівнем студентів, доступним для розуміння даного розділу тексту. Текст для випускників вищих навчальних закладів повинен відрізнятися від текстів для студентів університету або школярів. Зміст навчального матеріалу повинен відповідати навчальному плану і задачам навчання на даному рівні. Це генеральна мета, що зовсім не заперечує можливості досягнення певною частиною студентів вищого рівня знань. Рівень складності викладання змінюється у відповідності із змістом. Рівень технічного тексту буде складнішим завдяки великій кількості багатоскладних слів. Інструкції, керівництва і нетехнічні тексти будуть мати значно нижчий рівень. Зміст навчального матеріалу програми повинен бути сумісним з іншими матеріалами з точки зору філософії і методології навчання. Культурні особливості. Культурні особливості - відношення, переконання і думки, що ґрунтуються на специфічній культурі, можуть значно впливати на розуміння користувачами освітньої програми. Мова, що використовується, повинна бути зрозумілою всім користувачам. Не треба користуватися словами, зрозумілими тільки тим, хто володіє специфічною лексикою. Якщо це неминуче, курс має чітко вказувати, яку лексику містить, і надавати її роз'яснення. Крім того, до мови дистанційного курсу існують особливі вимоги, враховуючи те, що вона повинна забезпечувати інтерактивність сприйняття курсу, мотивацію і можливість подальшого інформаційного пошуку.
Технічні терміни. Технічні терміни (жаргон) – це слова, із якими певна аудиторія не знайома. Вони повинні використовуватися, тільки тоді, коли дійсно мають відношення до змісту. Початкове використання технічних термінів повинно включати визначення, зрозуміле новачку. Мають бути розглянуті інтерактивний глосарій або стосовні до визначення терміну ланки. Це спрощує визначення для користувача. Подібно до жаргону, абревіатури специфічні для будь-якої області. Їхнє використання повинно містити пояснення. Якщо вони використовуються часто, то мають бути перевизначені на початку кожного розділу. Орфографія та пунктуація. Інтерактивні інструментальні засоби перевірки правопису повинні використовуватися протягом розвитку курсу. Рекомендується, щоб хто-небудь інший робив заключне редагування. Помилки, що часто припускаються у електронних текстових форматах можуть дратувати користувача і негативно впливати на інтерактивність сприйняття інформації у цілому.
|
|||||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
12. Стилі написання тексту
Стилі написання тексту
![]() |
Ознака точного і стислого стилю полягає |
До речі, чому людина засинає за підручником? Тому що одна з істотних складових людського життя - це емоції. Тому сприйняття інформації, як таке, без емоцій дуже швидко стомлює нервову систему, і людина засинає - спрацьовує механізм психічного захисту. Ніяке загартування не допоможе - потрібно переживати за закони фізики, як за живу людину, щоб сприймати її дійсно довго. Як це досягається? По-перше, основою будь-якого емоційного наповнення тексту є його спрямованість, тобто для додання до тексту будь-яких емоцій, насамперед, потрібно до когось у цьому тексті звернутися. Для цього можна скористатися особистими займенниками і наказовим нахиленням дієслів. Наприклад, порівняйте два уривки: "При виникненні необхідності анонсувати новий проект, варто заготовити ряд текстових матеріалів з описом проекту…" "Коли ви анонсуєте новий проект, то підготуйте спочатку опис…" Слід зауважити, що другий текст звернений безпосередньо до читача, тоді як перший більше схожий на витяг з поганого підручника. Зі спрямованим текстом уже значно нескладно працювати (і, зверніть увагу, що його легше і приємніше читати). Розглянемо декілька прикладів додавання емоційного фарбування у спрямований текст. Презирство. Я сподіваюся, ви розумієте, що перш, ніж анонсувати що-небудь, потрібно… Запанібратство. Отут от яка штука. Щоб потім не витрачати час, напиши усе, що знаєш, про свій сайт в окремий файл та скинь на робочий стіл. Повага. Вам буде набагато зручніше працювати з анонсами, якщо Ви заздалегідь складете опис… Дружелюбність. Чи не здається Вам, що куди простіше потім буде заповнювати форми, якщо вся необхідна інформація уже буде набрана в окремому текстовому файлі. Як бачите, досить просто надати спрямованому тексту емоційне фарбування за своїм смаком, усього-на-всього, додавши відповідні розмовні слівця. Зверніть увагу, що при включенні специфічної для даного емоційного фарбування лексики необхідно перешикувати і саму пропозицію (це добре видно на прикладах), щоб не викликати дисонансу.
Чому в тексті бажано використовувати активне стверджувальне речення можна розглянути на прикладі методики Дж. Міллера для перевірки "психологічної реальності" механізмів трансформації у реченні. Є чотири речення: (1) активне стверджувальне (Робітники будують будинок); Якщо речення (2) отримано в результаті трансформації вихідного речення (1), то усвідомлення речення (2) повинно зайняти більше часу, ніж усвідомлення речення (1), тому що людині належить провести зворотне перетворення (2) у речення (1) і лише потім усвідомити його - уже як речення (1). Етап перетворення (2) на (1) зажадає додаткових витрат часу. Довше, ніж усвідомлення речення (1), буде йти й усвідомлення речення (3). Але найпереконливішим доказом "за" чи "проти" у цій гіпотезі повинен стати витрачений час на осмислення речення (4). Адже це речення - результат не однієї, а двох трансформацій: перетворення активу в пасив та твердження в заперечення. Осмислення речення (4) повинно зайняти не просто більше часу проти осмислення речення (1), але повинно приблизно дорівнювати сумі часів, витрачених на осмислення речень (2) і (3), тому що людині, щоб повернутися до речення (1), належить зробити уже два перетворення: або (4)-(2)-(1), або (4)-(3)-(1): «Попереджайте» студента про те, що Ви збираєтеся пояснити йому пізніше. (Наприклад, «Я виділяю три підходи»). Позначайте початок і кінець ідеї (Наприклад, «Я почну з...», «Для початку...», «Підводячи підсумки»). Виділяйте основні моменти (Наприклад, «Основна ідея в даному питанні...»). Застосовуйте слова, що показують взаємини між різними ідеями в даній темі (Наприклад, «Однак, тому, отже…»)... Користуйтесь вербальними вказівниками
Зворотний зв’язок Чи може текст мати зворотний зв’язок? На нашу думку, може. Спочатку автор тексту ставить питання, чи декілька до студента, а потім відповідає на них та робить висновки. Такий зворотний зв’язок навчає студента ставити собі питання, а потім шукати на них відповідь. Крім того, це може забезпечити повторювання тексту іншими засобами, або словами. Це робить передачу тексту більш надійною, ефективною та тривкою. Поради щодо стилю написання 1. Пишіть просто. Якщо Ви хочете ужити технічний термін, переконайтеся, що він необхідний (і допоможіть студентам правильно його використовувати). 2. Пишіть коротко.
3. Пишіть конкретно.
4. Використовуйте зорові (наочні) образи. 5. При можливості використовуйте ілюстрації. 6. Запобігайте надлишку інформації у реченні. 7. Зберігайте еквівалентні щодо предметів паралелі. 8. Використовуйте форми оцінювання. 9. Використовуйте знайомі приклади. 10. Розміщуйте речення та абзаци за логічною послідовністю. 11. Використовуйте приклади та аналогії. У традиційному навчанні викладачі спонтанно вигадують приклади і аналогії, щоб представити тему для кращого розуміння студентами. Оскільки віддалені студенти та їхні викладачі не можуть користуватися цим типом взаємодії, належить включати більшу кількість вдалих прикладів та аналогій у друковані матеріали. 12. Включайте запитання. Вони у друкованому вигляді можуть стимулювати студента на активність і більш інтенсивне вивчення матеріалу. Треба використовувати питання, що більше спрямовані на розуміння, як на просте репродукування і запам’ятовування фактів, і, крім того, беруть участь у процесі навчання як розгорнуті носії інформації. 13. У дистанційному курсі обов’язково повинен бути деталізований зміст, бо він допомагатиме студенту швидко звертатися до потрібного розділу. 14. Включення словника як супроводження курсу наближає студентів до розтлумачення і розуміння всієї нової термінології, із якою вони зустрічаються у курсі.
|
|
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
13. Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту
Рівні викладання тексту. Згортання та розгортання тексту
![]() |
Потрібні слова у потрібному місці - |
||||||||
Стратегія подачі матеріалу визначається залежно від задач, що вирішуються. Рівень викладання визначається мінімальним освітнім рівнем студентів, доступним для розуміння даного розділу тексту. Текст для середніх навчальних закладів повинен відрізнятися від текстів для студентів університету.
Зміст навчального матеріалу програми повинен бути сумісним з іншими матеріалами з точки зору методології навчання. Ваш курс буде ефективним та інформативнішим, якщо Ви навчитеся «відсівати» усю непотрібну інформацію, залишаючи в тексті тільки істотне. Наприклад, розглянемо наступний абзац, узятий зі сторінок одного з дистанційних курсів, розміщених в Інтернет:
У якому випадку текст сприймається легше? Без сумнівів, в останньому варіанті. Тому можна зробити висновок, що структурування інформації завдяки спискам і таблицям допоможе Вам оптимізувати текст. Слід передбачати у курсі альтернативні варіанти викладання змісту. По-перше, студенти мають різні канали сприйняття інформації та стилі мислення. По-друге, на практиці вони завжди стикаються з різними точками зору, методами викладання інформації. Згортання та розгортання тексту – це дуже ефективний метод вивчення матеріалу, отже необхідно у курсі якнайширше використовувати ці методи, демонструючи та пояснюючи студентам, як і навіщо це робиться. Стискати текст – це використовувати слайди, схеми, афоризми, а потім розширювати, аналізувати, давати приклади. На початкових етапах вивчення матеріалу дуже ефективно складати структурну схему або конспект-схему тексту. Конспект - це розчленоване, коротке, системне та осмислене викладання тексту або його частин. У конспекті важлива колонка “коментарі”. Вона відбиває результат творчої роботи з текстом, що полягає у розвиткові, уточненні, конкретизації або узагальненні інформації, які утворюються самостійно, у процесі обміркування тексту. В цьому і полягає засіб коментування. Засіб складання граф-схеми на першому етапі засвоєння є спеціальною метою діяльності студентів. Потім, по мірі засвоєння, цей спосіб буде застосовуватися на усвідомленому рівні і, нарешті, досягне автоматизованого рівня. При цьому змінюється і форма використання способу. Спочатку схема створюється після декількох спроб, потім вона з першої спроби відтворюється на папері, а на закінчення засвоєння складається тільки мисленнєво. Граф-схема - це графічне зображення логічних зв’язків між основними текстовими суб’єктами. Засобами графічного зображення можуть бути абстрактні геометричні фігури (прямокутники та ін.) та їх з’єднання, лінії, стрілки, а також символічні зображення або малюнки предметів. Точна логічна схема будується у вигляді лінійної або розгалуженої блок-схеми, графа, дерева тощо. Граф-схема відрізняється від плану наявністю зв’язків між елементами. Зв’язки надають картині цілісність та наочність. В останніх випадках студент працює фактично лише з окремими частинами тексту, а смислові зв’язки між його різними частинами, що складають основу розуміння тексту, фактично не виявлені у будь-якому чіткому вигляді. Слід зазначити, що науковий текст, який читається у звичайний спосіб, погано запам’ятовується відразу після прочитання і майже зовсім забувається після декількох тижнів. Але текст, під час читання якого складається його схема, настільки міцно запам’ятовується, що забути його у найближчі декілька тижнів просто неможливо. Спосіб складення зведеної таблиці використовується для узагальнення і систематизації навчальної інформації, видобутої з деякого розділу або навіть усього підручника. Для складення зведеної таблиці використовуються зведені граф-схеми, заздалегідь створені за окремими темами, а також виписки істотних стверджень. Якщо у граф-схемі відбиті тільки текстові суб’єкти і логічні зв’язки між ними, то у зведеній таблиці коротко наводяться і текстові предикати, що розкривають зміст основних текстових суб’єктів. Складення структури тексту веде до досягнення глибокого розуміння його змісту, адже при цьому кожна частина тексту знаходить своє місце і не важко відслідкувати всі її смислові зв’язки з іншими частинами, тобто те, що забезпечує глибину його розуміння. Розглянемо засоби логічного запам’ятовування виділеної з тексту осмисленої інформації. Це такі:
Схематичне пред'явлення інформації
Переваги “карток пам’яті”
При складанні картки пам'яті використовуйте різнобарвні ручки і починайте із середини сторінки.
Мал. 1. Карта пам'яті Ефективність відновлення інформації дозволяють підвищити такі прийоми:
Додаткові поради
|
|||||||||
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
14. Опорні елементи у тексті
Опорні елементи у тексті
![]() |
Читай не для того, щоб сперечатися або |
Одним з ключових моментів у поданні інформації на веб-сайті є використання опорних елементів – коротких частин тексту, що подають стислий зміст веб-сторінки. Основними опорними елементами є:
Опорні елементи важливі тому, що користувачі звичайно спочатку продивляються сторінку, а після цього її читають і вивчають. Тому кожна сторінка сайта повинна забезпечувати майже миттєву орієнтацію і сприймання сенсу. Є декілька загальних принципів формування опорних елементів. Роз'яснення. Кожний опорний елемент повинен повідомляти суттєвість і значення змісту сторінки. Для перевірки цього принципу можна уявити, що опорні елементи – єдині видимі елементи сторінки – повністю розкривають зміст сторінки. Структурованість. Необхідно ділити текст на обмірковану кількість розділів, підрозділів. Стислість. Саме тому їх називають опорними елементами. Вони будуть працювати, якщо будуть стислими. Розділи і підрозділи повинні бути довжиною не більші за 40-60 символів, а посилання складатися з 1-3 слів. Не перестарайтесь. Гарні опорні елементи роз'яснюють і спрямовують. Сторінка з великою кількістю опорних елементів подібна перехрестю з великою кількістю покажчиків. Обмежуйте кількість зв'язків, розділів, підрозділів. Організуйте інформацію таким чином, щоб вона легко ділилася на розділи. Зміст тексту повинен складатися з 5-6 розділів, довжиною не більш за 600 слів кожний, з 3-4 виділеними посиланнями. Особливості опорних елементів. Назва сторінки. Текст назви сторінки попадає в “закладки” користувача в конкретному браузері і використовується пошуковими програмами. Довжина назви сторінки повинна бути не більше за 40-60 символів. Не рекомендується починати назву сторінок з одного і того ж тексту. Розділи і підрозділи. Будь-яка сторінка починається з назви розділу і вказує на її зміст (може збігатися з назвою сторінки). Рекомендується сторінку ділити на підрозділи. Внутрішньосторінкові індекси. Якщо на сторінці більше двох підрозділів, рекомендується їх указати на початку сторінки. Це дозволяє уникнути переміщення за допомогою скролінга. Кожний індекс зв'язується зі своїм підрозділом. Якщо назва підрозділу складається з 2-3 слів, то їх рекомендується повторити. Навігаційні зв'язки. Вони призначені для переходу до різноманітних розділів Вашого сайта і повинні бути не більш 1-2 слів. Ці слова повинні мати сенс для користувача. Інші зв'язки. Розробка тексту для зв'язків – процес трудомісткий. Він повинен не тільки спрямовувати, але і повідомляти. Зв'язок повинен показувати:
Курсив. Часто автори веб-сторінок використовують курсив для виділення ключового слова або фрази. Це полегшує сприймання тексту, але важливо не перестаратися. Курсив можна використати для передачі ідеї сторінки. Альтернативний текст. Не завжди користувач може продивлятись графіку веб-сторінки. В цьому випадку доцільно використати альтернативний текст довжиною близько 40 символів. Цей текст повинен передавати сенс зображення, докладно не описуючи його. Написи. Якщо зображення – важлива частина змісту сторінки, доцільно використати написи не більші за 10 слів. Користувачу буде зрозуміло, на що він дивиться і навіщо йому показують малюнок. При розміщенні тексту на веб-сторінці необхідно враховувати, що у користувача може з'явитися бажання надрукувати текст. Необхідно прагнути, щоб надрукований матеріал (текст, графіка) збігався з тим, що видно на екрані, і з точки зору дизайну. При завантаженні файлів із сайту доцільно вказувати їхній розмір, якщо вони перевищують 50 К. Усі мультимедіа файли, Java рекомендується відкривати в окремих вікнах. |
|
© НТУ "ХПІ", ПЛДН |
15. Принципи дизайну курсу
Принципи дизайну курсу
![]() |
Стислість надає сили мові. Є висловлювання із властивостями променів сонячних: чим більше вони згущені, тим сильніше вони печуть. Р. Соуті |
||||||
Принцип перший. Мінімізація. Використайте принцип мінімуму на Вашому сайті, невелику кількість графіки, особливо декоративної. Завелика кількість сторінок уповільнює переміщення і робить зв'язок неефективним. Принцип другий. Створюйте вкладене індексування (меню). Індексування дозволяє швидко переміщатися по сторінці. Індекси сторінки повинні бути логічні з ретельно відредагованим текстом. Принцип третій. Використовуйте однотипові формати. Використання подібного формату сторінки зменшує час завантаження даних (використовується кеш) і робить Ваш сайт більш естетичним. Зміну формату сторінки рекомендується робити для нових модулів курсу. Не використовуйте різні шрифти в межах сторінки – це ускладнює роботу із сайтом. Принцип четвертий. Вірогідність інформації. Навчальний курс повинен включати лише ретельно переглянуту інформацію. Вважається гарним тоном, якщо при завантаженні файлу користувач отримає його розмір та стислу анотацію. Принцип п'ятий. Створюйте логічно завершені меню із заголовками, що є значущими. Список меню (індекси) повинен охоплювати всі категорії матеріалу сторінки і надавати інформацію щодо змісту наступних рівнів. Якщо інформація знаходиться на іншому сайті, користувач повинен знати про це. Принцип шостий. Навігації слід бути однотиповою. Це дозволить уникнути втрат посилань. Кожній сторінці належить містити посилання "повернення до головної сторінки", якщо глибина вкладення файлів завелика. Необхідно передбачати повернення до меню. Принцип сьомий. Включайте інформацію про авторське право на кожній сторінці. Принцип восьмий. Включайте контактні телефони, поштову та електронну адресу на головній сторінці. Принцип дев'ятий. Ретельно плануйте власний сайт, використовуйте накопичений досвід. У міру формування сайту кількість файлів зростає, отже потрібно створювати нові, але їхнє збільшення призводить до складних переходів з рівня на рівень. Принцип десятий. Позначка файлів. Простіше працювати, коли погоджено назву файлів, виконано прив'язання до розділу, видно зв'язок html і gif-файлів та gif- великих і gif-маленьких файлів. Принцип одинадцятий. Ширина та глибина. Не рекомендується робити завелику кількість пунктів меню та надто велику глибину вкладення інформації. Це може стомлювати, дратувати користувача. Рекомендується використовувати 12-20 категорій.
|
16. Екранний простір
Екранний простір
![]() |
Пізнання – велика і невтомима пристрасть… Карел Чапек |
Користувачі можуть мати відносно маленькі монітори з невеликою спроможністю (800х600, частіше ніж 1000х800). Отже треба пам'ятати, що користувачі, які відвідують Ваш сайт, мають різні можливості! Це може вимагати пошуку балансу між непохапливістю сторінки з великою інформацією і, в той же час, наявністю “порожнього простору” та порожніх місць на сторінці. Інтелігентне використання “нерухомого майна” екрану – це добрий початок навчального сайта. Подання інформації на екрані відрізняється від подання інформації на папері. При великій різноманітності способів подання інформації на комп'ютері, одним із головних недоліків є порівняно низька щільність інформації. Характеристики типу і розміру шрифту можуть значно впливати на якість інформації в програмі. Кількість матеріалу на екрані повинна бути невеликою. Занадто багато матеріалу відволікає від основної інформації. Надлишок рамок забезпечує хаотичний зовнішній вигляд і може відволікати від суттєвої інформації. Колір та інші засоби подання на екрані повинні забезпечувати естетичний зовнішній вигляд. Надмірне застосування окремої методики робить екран неестетичним і заважає процесу вивчення. Повинні використовуватися методи притягання уваги до важливої інформації. Це можуть бути у тім числі засоби типу виділення альтернативним кольором або курсивом активних блоків, а блідим кольором - неактивних блоків. Засоби подання інформації включають текст, графіку, звук, відеофрагменти, анімацію та тривимірні об'єкти. Кожний елемент повинен бути обґрунтований. Текст – первинний і основний засіб подання інформації. Він повинен використовуватися додатково, коли засоби мультимедіа відповідно не відбивають зміст, або для підтримання мультимедіа, а також супроводжувати графіку, відеофрагменти, анімацію та ін. Колір корисний для притягання уваги, однак, його надлишок може відволікати. Червоний і синій є найбільш важкими кольорами для відчуття, отже їх бажано уникати як у тексті, так і в зображенні. Належить уникати також використання понад сімох кольорів. Абзаци
Екран комп'ютера, усуваючи деякі обмеження традиційного подання інформації (типу обмеження місця, кольорів та ін.), однак надає нові обмеження. Дозвіл екрану - приблизно в 1000 разів менший, ніж дозвіл друкованого документа. Отже, передача тієї ж самої кількості інформації на комп'ютері займає набагато більше місця, ніж у документі. Мінливість конфігурацій комп'ютера (типу дозволу, габарити екрану) теж повинна братися до уваги.
Використання шрифту
Незважаючи на існування різних можливостей, намагайтеся бути послідовним і логічним. Не використовуйте в межах одного курсу надто багато різних шрифтів і стилів, тому що текст, від якого рябіє в очах, не хочеться читати [Нильсен Я. Веб-дизайн: книга Якоба Нильсена – Пер. с англ. – СПб: Символ-Плюс, 2001 – 512 с.]. Крім того, пам’ятайте, що шрифт, який Ви використовуєте, має бути встановлений і на комп'ютері користувача. Якщо Ви обираєте шрифт, який відсутній у системі користувача, браузер автоматично буде використовувати інший шрифт, швидше за все, Times New Roman. Якщо Ви все ж таки бажаєте використовувати який-небудь специфічний шрифт, то в цьому випадку краще робити напис у вигляді графічного зображення. Існують стандарти на підготовку друкованої продукції, які рекомендується використовувати для підготовки веб-сторінок. Шрифт не повинен бути дуже жирним або дуже тонким, він зобов’язаний бути зручним для читання. |
17. Роль ілюстрації у дистанційному курсі
Роль ілюстрації у дистанційному курсі
![]() |
Яка користь від книги, у якій немає картинок та діалогу Люїс Керрол |
||||
Одним із найактивніших засобів впливу на сприйняття інформації є ілюстрації, які підключають образне мислення. Застосування ілюстрацій вимагає врахування таких положень:
У дистанційному курсі широко використовуються графічні елементи або ілюстрації, до яких будемо відносити:
Ілюстрації викладач, як правило, використовує готові, і є багато засобів проілюструвати навчальний матеріал. Ілюстрації виконують різні функції:
Поради до використання ілюстрацій:
Якщо ілюстрація дуже складна, задайте собі питання, чи дійсно Вам потрібно дати всю інформацію або краще її не давати одночасно. Ви можете поступово розгортати всю картину інформації. Складні таблиці теж бажано спрощувати, адаптувати під студента.
|